Кулжинський Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Миколайович Кулжинський
Кулжинський.jpg
Народження 18 червня 1869(1869-06-18)
Волинська губернія
Смерть 8 лютого 1938(1938-02-08) (68 років)
Познань Польща
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Рід військ кавалерія
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Звання Imperial Russian Army MajGen 1917 h.png Генерал-майор (12.7.1916)
12 УНР 30-03-1920 Генерал-хорунжий.svg Генерал-хорунжий
Війни / битви Перша Світова війна
Українсько-радянська війна
Нагороди
Хрест Симона Петлюри
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Сергі́й Микол́айович Кулжи́нський (*18 червня 1869, Волинська губернія — †8 лютого 1938, Познань, Польща) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1869 у Волинській губернії.

В російській армії[ред. | ред. код]

Початкову військову освіту здобув у 1-му Московському кадетському корпусі. На армійській службі з 1 вересня 1887. У 1889 закінчив 3-є військове Олександрівське училище. З 1889 підпоручник, а у 1892 підвищений до поручника. 13 липня 1897 присвоєно звання штабс-капітан.

У 1900 закінчив Миколаївську академію Генерального штабу по першому розряду та отримує звання капітан.

З 6 грудня 1904 підполковник. Проходить службу в 35-му драгунському Білгородському полку. Протягом 16 січня 1905 — 2 лютого 1906 штаб-офіцер для особливих доручень при штабі 15-го армійського корпусу.

З 6 грудня 1908 полковник, начальник штабу 9-ї кавалерійської дивізії. З 9 квітня 1910 — начальник штабу 12-ї кавалерійської дивізії.

Під час Першої світової війни командир 12-го гусарського Охтирського полку. На початку 1916 начальник штабу 4-ї кавалерійської дивізії, генерал-майор. Згодом начальник штабу 3-го кавалерійського корпусу, а з початку 1917 генерал для доручень при командувачу 8-ї армії.

Повідомлення про смерть генерала-хорунжого УНР Сергія Кулжинського. Газета: Dziennik Poznański. 10.02.1937

На службі Україні[ред. | ред. код]

В Армії УНР з 1918. З 4 червня 1918 в армії Української Держави на посаді командира 4-ї кінної дивізії.

З грудня 1918 інспектор кінноти Армії Української Народної Республіки. З 9 липня 1919 командир 1-ї окремої Волинської кінної бригади. З серпня цього ж року викладач Житомирської юнацької школи Армії УНР. 26 вересня 1919 зарахований до штабу Армії УНР.

Наприкінці 1920 інтернований у польських таборах для військовополонених. Залишився після звільнення у Польщі.

Помер в Познані 8 лютого 1937 року.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Провулок Сергія Кулжинського в місті Житомир.

Джерела[ред. | ред. код]