Кулжинський Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Миколайович Кулжинський
Кулжинський.jpg
Народження 18 червня 1869(1869-06-18)
Волинська губернія
Смерть 8 лютого 1937(1937-02-08) (67 років)
Познань Польща
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Рід військ кавалерія
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Звання Imperial Russian Army MajGen 1917 h.png Генерал-майор (12.7.1916)
12 УНР 30-03-1920 Генерал-хорунжий.svg Генерал-хорунжий
Війни / битви Перша Світова війна
Українсько-радянська війна
Нагороди
Хрест Симона Петлюри
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Сергій Миколайович Кулжинський (*1869, Волинська губернія — †8 лютого 1937, Познань, Польща) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1869 у Волинській губернії.

В російській армії[ред. | ред. код]

Початкову військову освіту здобув у 1-му Московському кадетському корпусі. На армійській службі з 1 вересня 1887. У 1889 закінчив 3-є військове Олександрівське училище. З 1889 підпоручник, а у 1892 підвищений до поручника. 13 липня 1897 присвоєно звання штабс-капітан.

У 1900 закінчив Миколаївську академію Генерального штабу по першому розряду та отримує звання капітан.

З 6 грудня 1904 підполковник. Проходить службу в 35-му драгунському Білгородському полку. Протягом 16 січня 1905 — 2 лютого 1906 штаб-офіцер для особливих доручень при штабі 15-го армійського корпусу.

З 6 грудня 1908 полковник, начальник штабу 9-ї кавалерійської дивізії. З 9 квітня 1910 — начальник штабу 12-ї кавалерійської дивізії.

Під час Першої світової війни командир 12-го гусарського Охтирського полку. На початку 1916 начальник штабу 4-ї кавалерійської дивізії, генерал-майор. Згодом начальник штабу 3-го кавалерійського корпусу, а з початку 1917 генерал для доручень при командувачу 8-ї армії.

Повідомлення про смерть генерала-хорунжого УНР Сергія Кулжинського. Газета: Dziennik Poznański. 10.02.1937

На службі Україні[ред. | ред. код]

В Армії УНР з 1918. З 4 червня 1918 в армії Української Держави на посаді командира 4-ї кінної дивізії.

З грудня 1918 інспектор кінноти армії Української Народної Республіки. З 9 липня 1919 командир 1-ї окремої Волинської кінної бригади. З серпня цього ж року викладач Житомирської юнацької школи Армії УНР. 26 вересня 1919 зарахований до штабу Армії УНР.

Наприкінці 1920 інтернований у польських таборах для військовополонених. Залишився після звільнення у Польщі.

Помер в Познані 8 лютого 1937 року.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Провулок Сергія Кулжинського в місті Житомир.

Джерела[ред. | ред. код]