Кучук Олексій Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олексій Кучук
Особисті дані
Повне ім'я Олексій Леонідович Кучук
Народження 9 вересня 1986(1986-09-09)[1][2] (38 років)
  Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Зріст 182 см
Вага 75 кг
Громадянство  Білорусь
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2001 Білорусь «Торпедо-МАЗ» 0 (0)
2002 Білорусь СКВІЧ 15 (2)
2003–2004 Білорусь «Локомотив» (Мінськ) 6 (0)
2005–2008 Молдова «Шериф» 133 (64)
2008–2010 Росія «Кубань» 14 (3)
2009–2010 →  Молдова «Шериф» 14 (7)
2010 Латвія «Вентспілс» 0 (0)
2010 Білорусь «Білшина» 9 (1)
2011 Білорусь «Вітебськ» 13 (5)
2011–2013 Росія «Єнісей» 30 (1)
2013–2014 Португалія «Бейра-Мар» 13 (5)
2014 Казахстан «Атирау» 30 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2010–2011 Білорусь Білорусь (U-21) 18 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2016–2017 Білорусь «Крумкачи» (дубль)
2017–2019 Білорусь «Крумкачи»
2020–2021 Білорусь «Динамо» (Мінськ) (асист.)
2021– Україна «Рух» (Львів) (асист.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кучук.

Олексій Леонідович Кучук (біл. Аляксей Леанідавіч Кучук, рос. Алексей Леонидович Кучук, нар. 9 вересня 1986, Мінськ) — білоруський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Син білоруського футболіста і тренера Леоніда Кучука.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Розпочинав грати у футбол у мінських командах «Торпедо-МАЗ» і «Локомотив», в січні 2005 року перейшов в очолюваний його батьком тираспольський «Шериф», в складі якого грав до літа 2008 року, провівши у чемпіонатах країни 133 матчі і забивши 64 м'ячі. За цей час Олексій чотири рази ставав разом з командою чемпіоном Молдови, по два рази вигравав Кубок та Суперкубок Молдавії, а також двічі ставав найкращим бомбардиром чемпіонату Молдови.

У серпні 2008 року перейшов в російську «Кубань», з якою підписав трирічний контракт[3], перший раз в складі «Кубані» з'явився вже 16 серпня, вийшовши на заміну у 2-му таймі у виїзному матчі проти подольського «Витязя», а перший гол забив 18 вересня в домашньому матчі проти московського «Торпедо». Всього в сезоні 2008 року провів за «Кубань» 11 матчів, в яких забив 3 м'ячі в ворота суперників і допоміг команді посісти 2 місце та вийти до Прем'єр-ліги. Втім у вищому дивізіоні у сезоні 2009 року втратив місце в основному складі, зігравши лише 3 матчі в чемпіонаті, 1 в Кубку і 10 в турнірі молодіжних складів, в яких забив 2 голи.

В результаті у серпні 2009 року Кучук був відданий в оренду до кінця року в «Шериф»[4], в складі якого провів за цей час 14 матчів в чемпіонаті, в яких забив 7 м'ячів, по одному матчу зіграв в Кубку Молдови і Лізі чемпіонів, і 6 зустрічей провів у розіграші Ліги Європи. Після закінчення терміну оренди повернувся в розташування «Кубані», з якою 18 січня відправився на перший закордонний збір[5]. Потім був на перегляді у владивостоцькому клубі «Промінь-Енергія», якому, однак, не підійшов[6].

2 березня було повідомлено, що Кучук відправився на перегляд в латвійський клуб «Вентспілс»[7]. 15 березня стало відомо, що була досягнута взаємна домовленість про розірвання контракту[8].

13 липня 2010 було повідомлено про перехід в бобруйську «Білшина»[9], де Олексій і дограв сезон 2010 року, після чого покинув клуб[10], за який в провів 9 матчів і забив один гол.

У 2011 році перейшов у «Вітебськ», де виступав до серпня, провівши за цей час 13 зустрічей і забивши 5 м'ячів. Потім Кучук повернувся до Росії, де продовжив кар'єру в красноярському «Єнісеї»[11]. 21 вересня 2012 року забив свій перший м'яч у ворота «Хімок».

У сезоні 2013/14 виступав за «Бейра-Мар» у другому португальському дивізіоні, а в квітні 2014 року підписав контракт з казахстанським «Атирау»[12]. У Прем'єр-Лізі Казахстану Кучук взяв участь лише в п'яти матчах, виходячи на заміни і вже влітку покинув клуб[13]

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

Виступав за молодіжну збірну Білорусі[3], де провів 18 матчів і забив 3 м'ячі.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

У лютому 2016 завершив кар'єру гравця[14] і очолив дублюючий склад клубу «Крумкачи»[15]. У 2017—2019 роках очолював основну команду.

З 22 квітня 2020 року по 31 травня 2021 року Кучук працював у тренерському штабі свого батька Леоніда Кучука в мінському «Динамо»[16], а у серпні 2021 року разом із батьком перейшов помічником у «Рух» (Львів)[17].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
«Шериф»
«Кубань»

Особисті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ FBref
  3. ↑ а б Состав «Кубани» пополнил нападающий «Шерифа» Кучук. championat.com. 14.08.2008. Архів оригіналу за 17 серпня 2008. Процитовано 22.08.2011.
  4. ↑ Трансферная история игрока [Архівовано 5 серпня 2009 у Wayback Machine.](нім.)
  5. ↑ «Кубань» отправилась на первый зарубежный сбор. Официальный сайт ФК «Кубань». 18.01.2010. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 2010-1-19.
  6. ↑ Кто на сборе?. Временный официальный сайт ФК «Луч-Энергия». 14.02.2010. Архів оригіналу за 19 лютого 2010. Процитовано 2010-2-14.
  7. ↑ Форвард «Кубани» на просмотре в латвийском «Вентспилсе». yuga.ru. 02.03.2010. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 2010-3-2.
  8. ↑ Двое ушли, трое добавились. Официальный сайт ФК «Кубань». 15.03.2010. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 2010-3-15.
  9. ↑ Алексей Кучук — «белшиновец». Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  10. ↑ Алексей Кучук: «Возвращаться в „Шериф“ не планирую». moldfootball.com. 04.01.2011. Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 2011-1-6.
  11. ↑ «Енисей» подписал контракт с нападающим Кучуком. championat.com. 08.08.2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2011-8-8.
  12. ↑ Алексей Кучук заявлен за «Атырау» - Новости : Football.By : Новости футбола Беларуси и мира. football.by. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  13. ↑ Кучук покинул «Атырау» - Футбол. Sports.kz (рос.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  14. ↑ Лучший бомбардир в истории "Шерифа" завершил карьеру в возрасте 29 лет. moldfootball.com. 1 березня 2016. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 2 березня 2016.
  15. ↑ Кучук провёл первую тренировку дубля «Крумкачоў» (рос.). krumka.by. 24.02.2016. Архів оригіналу за 27 лютого 2016. Процитовано 2016-2-27.
  16. ↑ Алексей Кучук и Юрий Афанасенко войдут в тренерский штаб минского «Динамо». Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  17. ↑ Хорунжий, Олесь (12 серпня 2021). Син Кучука Олексій увійшов до тренерського штабу Руху. SPORTARENA.com (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кучук_Олексій_Леонідович&oldid=40717301