Кучук Леонід Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Леонід Кучук
Leonid Kuchuk.jpeg
Особові дані
Повне ім'я Леонід Станіславович Кучук
Народження 27 серпня 1959(1959-08-27) (57 років)
  Мінськ
Зріст 176 см
Вага 70 кг
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Belarus.svg Білорусь
Позиція Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1982—1988 СРСР «Гомсільмаш» 217 (6)
1989—1991 СРСР КІМ (Вітебськ) 101 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2003—2010 Молдова «Шериф»
2010 Росія «Салют» (Бєлгород)
2011—2012 Україна «Арсенал» (К)
2013 Росія «Кубань»
2013—2014 Росія «Локомотив» (М)
2014—2015 Росія «Кубань»
2017 Україна «Сталь» (К)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Леоні́д Станісла́вович Кучу́к (біл. Леанід Станіслававіч Кучук; нар. 27 серпня 1959, Мінськ[1], СРСР) — радянський і білоруський футболіст і тренер.

Кар'єра гравця[ред.ред. код]

Починав ігрову кар'єру на позиції нападника у вищоліговому «Динамо» (Мінськ), але не зумів пробитися до основи команди. Потім грав на позиції захисника, більшість кар'єри (1980—1988 роки) провів у команді другої ліги «Гомсільмаш» (Гомель). З 1989 по 1991 рік грав за клуб КІМ (Вітебськ), у 1990 році ввійшов до тренерського штабу цієї команди. З 1992 року працював у чемпіонаті Білорусі: 1992—1994 рр. — ФК «Молодечно» (Молодечно), 1995—1997 — ФК «Атака-Аура», завершив кар'єру у клубі «Динамо-93» (Мінськ).

Тренерська кар'єра[ред.ред. код]

«Шериф»[ред.ред. код]

У січні 2004 року очолив «Шерифі» (Тирасполь), де став найуспішнішим головним тренером в історії клубу — 6 разів вигравав із командою чемпіонат країни, у сезоні 2009/10 вивів «Шериф» до групового раунду Ліги Європи. Залишив клуб узимку 2009/10.

«Салют» (Бєлгород)[ред.ред. код]

У 2010 році певний час був наставником клубу Першого дивізіону Росії «Салют» (Бєлгород), але команда грала дуже невдало — у 14 матчах команда Кучука здобула 3 перемоги при 9 поразках та перебувала серед аутсайдерів ліги. Із жовтня 2010 працював у «Шерифі» (Тирасполь) на посаді спортивного директора клубу.

«Арсенал» (Київ)[ред.ред. код]

У сезоні 2011/2012 із київським «Арсеналом» посів п'яте місце в чемпіонаті України, повторивши найкраще досягнення клубу і вперше в історії вивівши «канонірів» у єврокубки. З кінця 2012 року в «Арсеналі» почалися фінансові труднощі, клуб розірвав умови з п'ятьма футболістами з найбільшими зарплатнями. 1 січня 2013 року білоруський спеціаліст покинув посаду головного тренера «Арсенала».

«Кубань»[ред.ред. код]

9 січня 2013 року Леонід Кучук був представлений як головний тренер «Кубані»[2]. На момент приходу Кучука в команду, вона посідала 4 місце в чемпіонаті Росії. Завдяки Кучуку команда змогла втриматися в зоні Ліги Європи до кінця сезону. Після завершеня сезону керівництво клубу повідомило, що з Кучуком був підписанний контракт на 3 роки, однак, сам білорус спростував цю інформацію.

«Локомотив» (Москва)[ред.ред. код]

19 червня 2013 року очолив московський «Локомотив»[3]. За результатами сезону 2013/14 привів «залізничників» до бронзових медалей чемпіонату (уперше з 2006 року). Початок сезону 2014/15 був затьмарений прикрим епізодом — через конфлікт із Леонідом Кучуком головні «зірки» «Локомотива» — Мбарак Буссуфа й Лассана Діарра самовільно покинули команду. Надалі ситуація тільки погіршувалася — Кучук конфліктував із великим числом гравців, зокрема, через пресу. На цьому тлі погіршилися результати команди в чемпіонаті. 15 вересня 2014 року Ірина Смородська відсторонила Кучука від виконання обов'язків головного тренера, а 19 жовтня він був відправлений у відставку (офіційна причина — пропуск тренування). Після своєї відставки Кучук заявив, що не отримав компенсацію за дострокове припинення контракту й подав позов на «Локомотив» до РФС з вимогою відшкодувати йому 4,86 мільйони євро. У результаті позов був задоволений частково — Кучук отримав 1,8 мільйони.

Повернення до «Кубані»[ред.ред. код]

17 листопада 2014 року Кучук повернувся у Краснодар, підписавши з «Кубанню» умову на 2 роки. Станом на січень 2015 року посідав 284 місце в рейтингу клубних тренерів видання Football Coach World Ranking.

«Сталь»[ред.ред. код]

15 січня 2017 року офіційно став головним тренером українського клубу «Сталь» (Кам'янське)[4].

Титули та досягнення[ред.ред. код]

«Шериф»[ред.ред. код]

«Локомотив»[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.