Кіліан Ваймер

Кіліан Ваймер
нім. Kilian Weimer
Народився	12 травня 1904(1904-05-12) Вертгайм, Майн-Таубер, Штутгарт, Баден-Вюртемберг
Помер	21 вересня 1979(1979-09-21) (75 років) Трункельсберг, Унтеральгой, Округ Швабія, Баварія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	оберст
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «За Атлантичний вал» Штурмовий піхотний знак в сріблі Нагрудний знак «За поранення» в золоті Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Золотий німецький хрест

Кіліан Отто Ваймер (нім. Kilian Otto Weimer; 12 травня 1904, Вертгайм — 21 вересня 1979, Трункельсберг) — німецький офіцер, оберст вермахту (1 липня 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

В 1924 році вступив у поліцію. 1 жовтня 1936 року переведений у вермахт, командир 1-ї роти 109-го піхотного полку. З 1939 року — викладач тактики саперного училища Дессау-Росслау. З 1 вересня 1940 року — командир 1-го батальйону 109-го піхотного полку 35-ї піхотної дивізії. Учасник Німецько-радянської війни, відзначився у боях під Смоленськом. На початку 1942 року важко поранений у боях під Гжатськом. З 1 березня 1942 року — викладач тактики піхотного училища Вінер-Нойштадта. З 1 квітня 1943 року — командир 560-го гренадерського полку. В травні 1943 року знову важко поранений. З 1 грудня 1943 року — командир 25-го єгерського полку 13-ї авіапольової дивізії. Відзначився у боях під Плескау. В березні 1945 року взятий в полон радянськими військами. В грудні 1949 року звільнений.

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
• Медаль «За Атлантичний вал» (15 травня 1940)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (25 червня 1941)
  • 1-го класу (20 липня 1941)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (21 серпня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (31 серпня 1941)
  • дубове листя (№ 478; 14 травня 1944)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (31 грудня 1941)
  • в сріблі (21 червня 1943)
  • в золоті (17 березня 1945)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (29 серпня 1942)
• Відзначений у Вермахтберіхт (17 вересня 1944)
• Німецький хрест в золоті (8 лютого 1945)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1998.