Кінтореїт
| Кінтореїт | |
|---|---|
  | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1]  |
| IMA-номер | IMA1992-045 |
| Абревіатура | Kt[2] |
| Хімічна формула | PbFe₃(PO₄)(PO₃OH)(OH)₆ |
| Nickel-Strunz 10 | 8.BL.10 |
| Dana 8 | 42.7.3.6 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тригональна сингонія[3] |
| Просторова група | кристалографічна група 166d[3] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Kintore opencut, Broken Hill South mined[4] |
| Типова місцевість | Block 14 opencut, Broken Hill mined[4], Kintore opencut, Broken Hill South mined[4] |
 Кінтореїт у Вікісховищі | |
Кінтореїт (англ. kintoreite) — рідкісний мінерал класу фосфатів, арсенатів та ванадатів, групи крандаліту.
Назва за місцем першої знахідки мінералу кар'єр Кінтор (Kintore) (Брокен-Гілл, Південна Австралія).[5].
Хімічна формула: PbFe3+3(PO4)2(OH, H2O)6. Містить (%): Fe — 25,07; P — 9,27; H — 1,13; Pb — 31,01; O — 33,52. Кристали ромбоедричні або у вигляді сферолітів. Сингонія триклінна. Твердість 4. Густина 4,25 — 4,34. Спайність досконала. Колір кремовий, переходить в жовтувато-зелений, зеленувато-коричневий, коричнево-жовтий. Риса жовтувато-зелена. Блиск скляний, жирний.
Рідкісний другорядний мінерал, який утворюється в зоні окиснення свинцево-цинкових родовищ в асоціації з сегнітитом, міметезитом, піроморфітом, лібетенітом, апатитом, гетитом. Осн. знахідки: кар'єр Кінтор (Kintore) (Брокен-Гілл, Південна Австралія), шахта Клара (поблизу Обервольфаха, Німеччина) та шахта «Ігельшлат» (поблизу Графенхаузена, Німеччина).
- ↑ Mandarino J. A. New minerals recently approved by the Commission on New Minerals and Mineral Names, International Mineralogical Association // The Canadian Mineralogist — Association Minéralogique du Canada, 1994. — Vol. 32. — P. 723–725. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ а б в Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Мінерали Австралії. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кінтореїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Кінтореїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Pring, A., Birch, W. D., Dawe, J. R., Taylor, M. R., Deliens, M. & Walenta, K. (1995) Kintoreite, PbFe3(PO4)2(OH, H2O)6, a new mineral of the jarosite-alunite family, and lusungite discredited. Mineralogical Magazine: 59: 143—148.
- Mineralogical Record: 27: 302—303.
- Neues Jahrbuch für Mineralogie, Monatshefte (1998): 145—163.
- Grey, I.E., Mumme, W.G., Mills, S.J., Birch, W.D. & Wilson. N.C. (2009): The crystal chemical role of zinc in alunite-type minerals: structure refinements for pure and zincian kintoreite. American Mineralogist, 94, 676—683.
- Kintoreite [Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |