Авгіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авгіт
Augite-54563.jpg
монокристал авгіту з острова Тенерифе, Канарські острови, Іспанія
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[d][1],
чинний (успадкований, G)[d][2]
IMA-номер IMA1988 s.p.
Хімічна формула (Ca,Mg,Fe)2[(Si,Al)2O6]
Клас мінералу силікати
Підклас іносилікати
Nickel-Strunz 10 9.DA.15
Dana 8 65.1.3a.3
Група клінопіроксени
Генезис магматичний
Ідентифікація
Колір від зеленого до чорного
Форма кристалів короткостовпчасті, голчасті, таблитчасті
Сингонія моноклінна
Вид симетрії 2/m, С 2/с
Спайність досконала по {110}, погана по {010}
Злам нерівний до раковистого
Твердість 5,5-6
Блиск скляний
Прозорість напівпрозорий
Колір риси білий
Питома вага 3,2—3,6
Інші характеристики
Хімічні властивості з HCl не реагує
Названо на честь Око[3]
Особливі характеристики часті полісинтетичні і прості двійники
CMNS: Авгіт на Вікісховищі

Авгі́т (від грец. αύγή- блиск, позаяк кристали цього мінералу часто мають блискучі грані) — породотвірний мінерал класу силікатів, підкласу іносилікатів, з родини піроксенів, група клінопіроксенів.

Загальний опис[ред. | ред. код]

За хімічним складом Ca(Mg, Fe, Al) [(Si Al)2O6].

Моноклінний алюмініїстий піроксен (Са, Mg, Fe2+, Fe3+, Al, Ti)2[(Si, А1)2О6]. Склад змінний; постійно присутні SiO2 (бл. 50%), Al2O3, FeO, Fe2O3 та ТіО2. Домішки Na, К, Mn, рідше Ni, V, Cr.

Колір від зеленого до чорного, блиск скляний, сингонія моноклінна, твердість 5—6. Густина 3,3-3,5. Кристали коротко-призматичні, таблитчасті з восьмикутним поперечним перетином; характерні двійники типу «ластівчиний хвіст». Спостерігається чітка окремість. Спайність досконала. Зустрічається у високотемпературних магматичних утвореннях, переважно у жильних і вивержених гірських утвореннях, а іноді на контакті з вапняком разом з олівіном, піроксенами та нефеліном. Утворює вкраплення в лавах, зернисті аґреґати.

Найчастіше зустрічається в ефузивних породах основного складу, напр. в нефелінових сієнітах Ільменських гір, амфіболових сієнітах Приазов'я та ін. А. легко утворюється штучно, входить до складу багатьох шлаків.

Є в межах Українського щита, у Чивчинських горах та на Донбасі.

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • авгіт базальтичний (відміна авгіту буро-червоного кольору, яка містить титан і марганець; зустрічається в ефузивах);
  • авгіт-бронзит (відміна гіперстену проміжного складу — між гіперстеном і авгітом);
  • авгіт ванадіїстий (діопсид ванадіїстий);
  • авгіт залізистий (відміна авгіту, яка містить до 26% FeO);
  • авгіт залізний (відміна авгіту, яка містить до 13% Fe2O3);
  • авгіт корейський (авгіт з лужних трахітів Кореї);
  • авгіт листуватий (діалаг);
  • авгіт лужний (відміна авгіту, яка містить понад 2% Na2O);
  • авгіт магніїстий (відміна авгіту, багата на Mg; вміст MgO до 18%);
  • авгіт натріїстий (те ж саме, що авгіт лужний);
  • авгіт раковистий (авгіт базальтичний);
  • авгіт субкальціїстий (відміна авгіту, яка містить менше 11% СаО);
  • авгіт титановий (відміна авгіту, яка містить до 5% TiO2);
  • авгіт хромистий (відміна авгіту з олівінових вивержених порід, що містить до 3% Cr2O3).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Лазаренко Є. К. Опис мінералів. частина 2 // Курс мінералогії. — Львівського університету. — Львів : Львівського університету, 1959. — Т. 2. — С. 350-351. — 3000 прим.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник. - Київ. "Наукова думка", 1975. 772 с.
  • Мінералого-петрографічний словник. Книга перша. Мінералогічний словник / Укл.: Білецький В.С., Суярко В.Г., Іщенко Л.В. – Харків: НТУ «ХПІ», Київ: ФОП Халіков Р.Х. 2018. – 444 с. ISBN 978-617-7565-14-6
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.

Посилання[ред. | ред. код]