Лаомедонт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Геракл вбиває Лаомедонта

Лаомедонт (грец. Λαομέδοντας) — в давньогрецькій міфології син Іла й Еврідіки, батько Пріама й Гесіони, владар Трої. Він зробив місто могутнім, але вирізнявся пихою і жадібністю, що призвело до зруйнування Трої та загибелі царя.

На службу Ілу (або самому Лаомедонту) Зевс на рік послав Посейдона і Аполлона в покарання за зазіхання на свою владу. Боги обгородили муром Трою; згідно з деякими міфами, їм допомагав Еак (варіант: міські стіни будував Посейдон, а Аполлон пас отари Лаомедонта). Оскільки Лаомедонт не дотримав слова і не заплатив богам за виконану роботу, Аполлон наслав на Трою страшну моровицю, а Посейдон — морське страховисько, яке пожирало людей і заливало поля водою[1].

Від оракула Зевса Аммона цар дізнався, що мусить віддати свою дочку Гесіону на поталу чудовиську, тільки після цього лиха припиняться. Однак Лаомедонт став вимагати в усіх знатних сімей Трої, щоб вони спершу принесли своїх дочок. Троянці відправили дочок за межі держави, лишилися тільки троє дітей Фенодама. Той переконав містян кинути жереб, за яким принести в жертву випало Гесіону[2].

Геракл, пропливаючи повз, врятував Гесіону та висунув пропозицію вбити чудовисько в обмін на білих коней Лаомедонта, подарованих колись Зевсом як компенсацію за викрадення Ганімеда. Лаомедонт погодився на такий обмін[3]. Однак він не дотримався слова, коли потвору було подолано. За одним варіантом, він спочатку пообіцяв віддати коней, коли Геракл повернеться з походу аргонавтів, також видавши за нього Гесіону. Коли ж герой повернувся, цар не став видавати ні дочки, ні нагороди за допомогу[4]. Другий варіант говорить, що Лаомедонт підмінив божественних коней звичайними. Розгніваний Геракл прибув до Тіринфу, де набрав військо і пригрозив Трої війною[5]. Так чи інакше, Геракл зібрав флот і вирушив на війну з Лаомедонтом, щоб помститися йому і отримати обіцяну нагороду[6].

Тим часом Лаомедонт помстився Фенодаму, вбив його, а його дочок продав купцям для видовищ з дикими звірами. Дівчат врятувала Афродіта, а старша з них, Егеста народила героя Акеста[7].

Геракл з військом раптово напали на Трою і Лаомедонт не встиг зібрати воїнів для оборони. Натомість він роздав простим троянцям смолоскипи й мечі і послав їх спалити грецькі кораблі. Вигравши час, Лаомедонт закрив браму міста і сховався за мурами. Геракл пішов на штурм і проломив стіни в єдиному слабкому місці — там, де Посейдону з Аполлоном допомагав мурувати смертний Еак. Син Еака, Теламон, що був з Гераклом, першим увірвався до Трої, чим викликав заздрощі Геракла. Але за дотепну відповідь Геракл віддав Трою йому на розграбування[8], а сам з лука застрелив Лаомедонта і всіх його синів. Він помилував тільки Подарка, який виступав за чесну винагороду герою, і взяв його в полон, лишивши неушкодженим. Гесіоні Геракл дозволив викупити будь-якого полоненого і вона обрала Подарка, за що його стали називати Пріамом (що означає «викуплений»). Пріам зайняв трон батька, привівши Трою до процвітання[9].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Аполлодор. Цит. тв.; Гігін. Цит. тв.; Лукіан. Про жертвопрнесення 4; Цец. Цит. тв.; Діодор Сицилійський. Цит. тв.; Сервій. Коментарі до «Енеїди» Вергілія III.З.
  2. Сервій. Цит. тв. V.30 і I.554; Цец. Цит. тв. 472; Гігін. Цит. тв. 89.
  3. Діодор Сицилійський IV.42; Цец. Цит. тв. 34; Валерій Флакк 11.487; Гігін. Цит. тв.; Аполлодор II.5.9; Гелланік. Цит. за: Схолії до «Іліади» Гомера ХХ.146.
  4. Діодор Сицилійський IV.42 и 49; Сервій. Цит. тв. I.623.
  5. Аполлодор II.5.9; Гелланік. Цит. тв.; Піндар. Істмійські оди VI.26 і далі.
  6. Діодор Сицилійский IV.32; Аполлодор II.6.4; Гомер. Цит. тв. V.638 і далі.
  7. Цец. Цит. тв. 472. 953 і 965; Сервій. Цит тв. I.554 і V.30.
  8. Аполлодор II.6.4; Гелланік. Цит. за: Цец. Цит. тв. 469.
  9. Діодор Сицилійський IV.32; Цец. Цит. тв. 337; Аполлодор. Цит. тв.; Гігін. Цит. тв. 89; Гомер. Іліада V.638; Сервій. Цит. тв. III.3.

Література[ред.ред. код]

  • Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.
  • Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с.