Пріам
Пріа́м (грец. Πρίαμος) — останній владар Трої, молодший син Лаомедонта і Стрімо, чоловік Гекаби, батько численних дітей, серед яких найвідомішими стали Гектор, Паріс, Кассандра, Троїл, Антіф.
За владарювання Пріама почалася Троянська війна. Спершу він звався Подарк («прудконогий»), друге ім'я Пріам («викуплений») владар дістав після того, як сестра Гесіона викупила його в Геракла. Під час Троянської війни Пріам був дуже старий, тому не брав безпосередньої участі в боротьбі. Двічі побував у грецькому таборі: перший раз, щоб запропонувати вирішення війни двобоєм Паріса з Менелаєм, а вдруге, щоб ціною дорогих подарунків випросити в Ахіллеса тіло Гектора. Після здобуття Трої загинув від руки Неоптолема. В античності Пріама вважали уособленням побожності та батьківської любові. В «Іліаді» Пріам змальований як батько — патріарх великої родини. Про смерть Пріама писали Евріпід у «Троянках» та Вергілій в «Енеїді».
За свідченням Георгія Агріколи Пріам володів золотими копальнями біля Абідоса.
Першою жінкою Пріама була Арісба.
Див. також[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пріам |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Приам // Энциклопедический словарь — Санкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXV. — С. 294.
- ↑ Антигона // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — Санкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 833.
- ↑ Гектор // Энциклопедический словарь — Санкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIII. — С. 266–267.
- ↑ Любкер Ф. Hector // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 595–596.
- ↑ Полидор // Энциклопедический словарь — Санкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXIV. — С. 285.
- ↑ а б Любкер Ф. Polydorus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1076.
- ↑ Р. Л. Кассандра // Энциклопедический словарь — Санкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIVа. — С. 673.
- ↑ Н. О. Парис // Энциклопедический словарь — Санкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXIIа. — С. 810.
- ↑ Поликсена // Энциклопедический словарь — Санкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXIV. — С. 288.
- ↑ Троил // Энциклопедический словарь — Санкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIIIа. — С. 866.
- ↑ Лаодика // Энциклопедический словарь — Санкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVII. — С. 340.
- ↑ Н. О. Эзак // Энциклопедический словарь — Санкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XL. — С. 184.
- ↑ Любкер Ф. Aesacus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 35.
- ↑ Деифоб // Энциклопедический словарь — Санкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. X. — С. 293.
- ↑ Илиона // Энциклопедический словарь — Санкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIа. — С. 922.
Література[ред. | ред. код]
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Smith, William; Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, London (1873). «Priamus»
Посилання[ред. | ред. код]
- Пріям // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1504. — 1000 екз.
|
|