Перейти до вмісту

Ларс Собі Крістенсен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ларс Собі Крістенсен
Lars Saabye Christensen
Ларс Собі Крістенсен
Народився21 вересня 1953(1953-09-21) (71 рік)
Осло, Норвегія
ГромадянствоДанія Данія
Національністьнорвежець
Діяльністьписьменник, прозаїк-романіст, сценарист, поет, драматург
Сфера роботинорвезька література[1] і дитяча та підліткова літератураd[1]
Alma materУніверситет Осло і Berg Upper Secondary Schoold
Мова творівбукмол
Роки активності1974 — тепер. час
ЖанрПоет,прозаїк,драматург
ЧленствоNorwegian Academyd і Norsk Utfluktd
Нагороди

CMNS: Ларс Собі Крістенсен у Вікісховищі

Ларс Собі Крістенсен (норв. Lars Saabye Christensen; 21 вересня 1953, Осло) — норвезький письменник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Собі Крістенсен виріс в Скільбеку (район Осло), але потім багато років жив у Сортланні, в Нур-Норзі. Ці місця сильно повпливали згодом на його творчість і зустрічаються майже в усіх його роботах. В наш час письменник повернувся в Осло, а точніше, в передмістя. Він наполовину данець, має данське, а не норвезьке громадянство і був призваний на воїнську службу в Данію; але пише він норвезькою мовою.

Собі Крістенсен вивчав літературу, норвезьку мову, історію мистецтва та історію ідей. Поетична збірка «Історія Глу», яка вийшла у 1976 році, приніс йому премію Тарьея Весоса за найкращий дебют; проте найпершою його книгою стала збірка віршів «Grønt lys» («Зелене світло»), виданий ним самостійно в 19 років.

Собі Крістенсен є автором ряду творів, збірників і п'єс, а також декількох сценаріїв до фільмів; але в першу чергу він відомий як автор розповідей і романів. Свій перший роман «Amatøren» він написав через рік після дебюту, однак слава прийшла до нього(в тому числі і за межами Норвегії), тільки в 1984 після публікації роману «Бітлз». За цю книгу Собі Крістенсен отримав премію видавництва «Каппелен». Ще через декілька років вийшов роман «Герман», який отримав премії Асоціації норвезьких критиків.


В 2001 року (до 25-річчя ювілею неймовірно продуктивної творчості) вийшов роман «Напівбрат». Окрім різноманітних нагород, він приніс автору премію Браги і Літературну премію Північної ради. «Напівбрат» був виданий тиражем понад 200 000 екземплярів і продається в 22 країнах світу.

Протягом багатьох років він був штатним рецензентом журналу «Каппелен» антології дебютів «Signaler» протягом ряду років, Собі Крістенсен багато допомагав початківцям які мали літературний талант.

Ларс Собі Крістенсен є членом Норвезької Академії мов і літератури.[2]

В 2006 він став командором Ордену Святого Олафа[3], а в 2008 — кавалер французького Ордена мистецтв і літератури.[4] В 2010 п'єса Крістенсена «Chet spiller ikke her», поставлена в Норвезькому національному театрі, була номінована на премію Ібсена.[5]

Norsk Utflukt

[ред. | ред. код]

З 1993 року Собі Крістенсен є учасником гурту Norsk Utflukt, на виступах якого він читає свої вірші. На даний момент Norsk Utflukt випустив чотири альбоми:

  • «Med lyset på» (1993)
  • «Diger og gul» (1997)
  • «Det blå arret» (2002)
  • «Tida som går» (2004)

Твори

[ред. | ред. код]
  • «Historien om Gly» («Історія Глу») (1976) — збірка віршів
  • «Ordbok»(1977) — збірка віршів
  • «Amatøren» (1977) — роман
  • «Kamelen i mitt hjerte» (1978) — збірка віршів
  • «Jaktmarker» (1979) — збірка віршів
  • «Billettene» (1980) — роман
  • «Jokeren» (1981) — роман
  • «Paraply» (1982) — збірка віршів
  • «Beatles» («Бітлз») (1984) — роман
  • «Blodets bånd» (1985) — роман
  • «Åsteder» (1986) — збірка віршів
  • «Colombus ankomst» (1986) — п'єса
  • «Sneglene» (1987) — роман
  • «Herman» («Герман») (1988) — роман
  • «Stempler» (1989) — збірка віршів
  • «Vesterålen» (1989) — збірка віршів
  • «Bly» (1990) — роман
  • «Gutten som ville være en av gutta» (1992) — роман
  • «Mekka» (1994) — драма
  • «Jubel» (1995) — роман
  • «Den andre siden av blått. Et bildedikt fra Loften og Vesterålen.» (1996) — збірка віршів (співавтор)
  • «Den misunnelige frisøren» (1997) — збірка розповідей
  • «Noen som elsker hverandre» (1999) — збірка розповідей
  • «Pasninger» (1999) — збірка розповідей
  • «Falleferdig himmel» (1999) — збірка віршів
  • «Kongen som ville ha mer enn en krone» (1999) — книга для дітей (співавтор)
  • «Under en sort paraply» (1999) — збірка віршів.
  • «Mann for sin katt» (2000) — книга для дітей (із ілюстраціями Руни Юхана Андерссона)
  • «Pinnsvinsol» (2000) — сбірка віршів
  • «Halvbroren» («Напівбрат») (2001) — роман
  • «Maskeblomstfamilien» (2003) — роман
  • «Sanger og steiner» збірка віршів
  • «SATS» (2003) — збірка оповідань
  • «Oscar Wildes heis» (2004) — збірка розповідей
  • «Modellen» (2005) — роман
  • «Norske omveier — i blues og bilder» (2005) — збірка віршів (із фотографіями Bård Løken)
  • «Saabyes cirkus» («Цирк Крістенсена») (2006) — роман
  • «Den arktiske drømmen» (2007) — фотоальбом
  • «Ordiord» (2007) — книга для дітей (із ілюстраціями Руні Юхана Андерссона)
  • «Bisettelsen» (2008) — роман
  • «Visning» (2009) — роман
  • «Men buicken står der fremdeles» (2009) — збірка віршів (написана у співпраці із Томом Стальсбергом, з ілюстраціями Ларса Ейвінда Бунеса)
  • «Bernhard Hvals forsnakkelser» (2010) — роман
  • «Mit danske album» (2010) — мемуари (в перекладі на данська Шарлоти Йорґенсен)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. Det Norske Akademi for Sprog og Litteratur (норв.). Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 17 червня 2011. Akademiet har for tiden følgende medlemmer: … Lars Saabye Christensen, …
  3. Forfatter Lars Saabye Christensen er utnevnt til Kommandør av Den Kongelige Norske St. Olavs Orden (норв.). Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 17 червня 2011.
  4. Catherine Gonsholt Ighanian (26 апреля 2008). Norske forfattere hyllet i utlandet (норв.). VG Nett[no]. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 17 червня 2011. Lars Saabye Christensen ble i går utnevnt til ridder av Frankrike
  5. Nominees for The Norwegian Ibsen Award 2010 (англ.). Процитовано 14 серпня 2011. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)[недоступне посилання з червня 2019]

Посилання

[ред. | ред. код]