Ларін Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Ларін
Михайло Васильович Ларін
Ім'я при народженніМихайло Васильович Ларін
Народився28 березня 1949(1949-03-28)
Червона Кам'янка
Помер26 лютого 2024(2024-02-26) (74 роки)
ГромадянствоСРСР СРСР
Україна Україна
Діяльністьпрозаїк
Мова творівукраїнська, російська
Роки активності1967
Напрямокпроза
Жанрфантастична повість, оповідання, детективні твори, переклад
Magnum opus«Вража кров»

Михайло Васильович Ларін (28 березня 1949(19490328), Червона Кам'янка) — український письменник-фантаст, редактор-укладач та перекладач фантастики. Також відомий як автор детективної прози. Свої твори пише як українською, так і російською мовою.

Біографія

[ред. | ред. код]

Михайло Ларін народився у селищі Червона Кам'янка Олександрійського району. Після закінчення школи навчався у будівельному технікумі, пізніше проходив строкову службу в Радянській Армії. Після завершення служби в армії працював у дніпропетровській обласній газеті «Прапор юності» на різних посадах аж до 1994 року, паралельно заочно навчався на філологічному факультеті Дніпропетровського університету. З 1989 року також кілька років працював редактором дніпропетровського науково-популярного і фантастичного журналу «Кентавр». Після завершення роботи в газеті «Прапор юності» Михайло Ларін працював редактором видавництва «ІМА-прес» до 2012 року, після чого вийшов на пенсію.

Літературна творчість

[ред. | ред. код]

Михайло Ларін розпочав літературну творчість у 1971 році, а перше фантастичне оповідання «Перший гість» опубліковане в 1975 році. У 1983 році вийшла перша збірка фантастичних творів автора «Формула щастя». Надалі письменник видав низку фантастичних оповідань та повістей, переважно російською мовою. У 1997 році вийшов перший роман Михайла Ларіна «Вража кров», який також написаний російською мовою, в якому йдеться про прибуття на нашу планету загадкових іншопланетян передзонників. У 2005 році вийшов друком його наступний фантастичний роман «Чужаки», в якому головного героя перекидають у паралельний світ до так званого Міжгалактичного інституту, де він повинен витримати поєдинок із агресивними іншопланетянами хворхами. у 2008 році вийшов ще один фантастичний роман автора «Бумеранг зла». Окрім фантастичних творів Михайло Ларін є автором детективних творів, зокрема повісті «Подвійний удар», романів «Гра без козирів» і «Третя блатна санкція». Михайло Ларін також є автором збірки творів для дітей «Кіт Кілька».

Переклади

[ред. | ред. код]

Твори Михайла Ларіна перекладені польською, японською, болгарською, казахською, узбецькою, якутською, білоруською мовами. Сам письменник переклав низку творів з польської мови.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Михайло Ларін одружений, його дружина тривалий час працювала коректором, у подружжя є двоє дітей та троє внуків.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]
  • 1997 — Вражья кровь
  • 1999 — Игра без козырей
  • 2005 — Чужаки
  • 2006 — Третья блатная санкция
  • 2008 — Бумеранг зла

Повісті

[ред. | ред. код]
  • 1983 — Двойной удар
  • 1990 — Соната для майбутнього

Оповідання

[ред. | ред. код]
  • 1975 — Перший гість
  • 1976 — «Здрастуй, це я!..»
  • 1976 — Торговцы космосом
  • 1977 — «…Я повернувся!»
  • 1977 — Право на ризик
  • 1979 — А тут була осінь…
  • 1980 — Експеримент
  • 1981 — Ліки від самотності
  • 1982 — Прозріння
  • 1983 — Дорога
  • 1983 — Повернення
  • 1983 — Контакт
  • 1983 — «Обійшлися однією людиною…»
  • 1983 — Випробування
  • 1983 — Формула щастя
  • 1984 — Вікно
  • 1989 — Кража
  • 1990 — Допінг
  • 1990 — Недвигайлов міняє паспорт
  • 1991 — В чужом доме
  • 1991 — Прийшлий
  • 1992 — Грехопадение
  • 1992 — Жарт

Збірки творів

[ред. | ред. код]
  • 1983 — Формула щастя
  • 2009 — Кот Килька

Посилання

[ред. | ред. код]