Ласло Арань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ласло Арань
угор. Arany László
Arany Laszlo 2.jpg
Народження 24 березня 1844(1844-03-24)
  Салонта, Біхор, Румунія
Смерть 1 серпня 1898(1898-08-01) (54 роки)
  Будапешт, Угорщина[1]
Громадянство Угорщина
Мова творів угорська
Рід діяльності прозаїк, поет, перекладач, фольклорист
Батько Янош Арань
Автограф: Arany Laszlo sign.jpg
CMNS: Ласло Арань на Вікісховищі

Ласло Аран (угор. Arany László; 24 березня 1844, Надьсалонт, Австрійська імперія — 1 серпня 1898, Будапешт, Австро-Угорщина) — угорський прозаїк, поет, перекладач, фольклорист. Член Угорської академії наук (з 1858).

Біографія[ред.ред. код]

Трансильванський угорець. Народився в сім'ї поета Яноша Араня.

Автор прозових і поетичних творів, збірок народних казок, літературних перекладів, досліджень.

Збирав оригінальні народні казки і 1862 видав їх окремим томом («Угорські народні казки»), потім опублікував поетичну розповідь на основі угорської легенди Ельфріда, був прийнятий до літературного товариства імені Братів Кішфалуді.

Слідом за своїм батьком, Арань активно звертався до так званої Гуннської спадщини — праісторії мадяр. Широко відомий завдяки праці «Битва гунів» (Hunok harca, 1872), в якій описує боротьбу тевтонів (німців) і мадярів в Угорщині і закликає своїх співвітчизників боротися із засиллям німецької мови та культури. Відомий також своїми баладами, в тому числі «Welsh Бардо», опублікованій в 1863, в якій містилась прихована критика політики Габсбургів в Угорщині.

1872 анонімно опублікував роман у віршах «A délibábok hőse», який користувався великим успіхом.

Перекладав твори Шекспіра і Мольєра, сатиричну поему «Герой мрії».

Джерела[ред.ред. код]

d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578