Лео Кіачелі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лео Кіачелі
ლეო ქიაჩელი
При народженні Шенгелая Леон Михайлович (ლეონ მიხეილის ძე შენგელაია)
Псевдоніми, криптоніми Лео Кіачелі
Дата народження 7 (19) лютого 1884(1884-02-19)
Місце народження с. Обуджи,
Кутаїська губернія, Російська імперія. Нині Цаленджихський район, Грузія
Дата смерті 19 грудня 1963(1963-12-19) (79 років)
Місце смерті м. Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Поховання Мтацмінда
Національність грузин
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія,
СРСР СРСР
Alma mater Q12870386?, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна і Женевський університет
Мова творів грузинська
Рід діяльності Прозаїк
Напрямок соціалістичний реалізм
Жанр роман, повість, новела
Нагороди:
Орден Леніна Сталінська премія — 1941

Ле́о Кіаче́лі (справжнє ім'я — Леон Михайлович Шенгелая)(*7 (19) лютого 1884(18840219) — †19 грудня 1963)  - грузинський письменник. Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1941).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився Лео Кіачелі 7 (19) лютого 1884 року в с. Обуджи (нині це Цаленджихський район Грузії) в дворянській сім'ї. Здобувши хорошу та всебічну освіту в 1904 році приїздить в Україну де вступає на юридичний факультет Харківського університету. Провчився всього рік і покинув навчальний заклад. В цей час стає членом підпільної організації і бере участь в Революції 19051907 років в Росії. В 1907 році Лео Кіачелі зацікавилася жандармерія. Його арештовують, але завдяки випадку він втікає з кутаїської в'язниці. Згодом під чужим ім'ям нелегально живе та навчається в Москві. Тоді ж особисто знайомиться з Володимиром Леніним, Георгієм Плехановим, Анатолієм Луначарським.

В 1912 році переїздить до Женеви де продовжує навчання у Женевському університеті. Після Лютневої революції повернувся в Росію. Відтоді Лео Кіачелі поринув в літературу. Його твори повністю відповідали духу епохи. В перші роки становлення радянської влади він писав про утворення колгоспів, в роки німецько-радянської війни — про воїнів Червоної Армії, а в останні роки життя про перемогу і утвердження соціалістичних ідей.

Лео Кіачелі помер 19 грудня 1963 року. Похований в Тбілісі, в пантеоні Мтацмінда.

Творчість[ред.ред. код]

Лео Кіачелі розпочав літературну діяльність в 1905 році. Писав невеликі оповідання. В 1917 році вийшов його історико-революційний роман «Таріел Голуа» (1915) про події 1905 року в Грузії. Цей твір став основоположником соціалістичного реалізму в грузинській літературі. В 1927 році війшла 1-а частина революційного роману «Кров» про підпільну діяльність в Грузії після першої російської революції 19051907 років. В романі «Гваді Бігва» (1938) розповідається про перемогу колгоспного ладу в грузинському селі, а роман «Людина гір» (1945) присвячено німецько-радянській війні.

Новели «Княжна Майя» (1927), «Алмасгір Кібулан» (1928), «Хакі Адзба» (1933), «Крейсер Шмідт» (1933) тощо змальовували загибель реакційних класів та утвердження нового соціалістичного життя.

Лео Кіачелі також є автором кіносценаріїв «Золотиста долина» (1937), «Під одним небом» (1961). Твори автора видавалися багатьма мовами народів СРСР та країн соцтабору.

Нагороди та премії[ред.ред. код]