Листовик короткодзьобий
| Листовик короткодзьобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Sclerurus rufigularis Pelzeln, 1868 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Листови́к короткодзьобий[2] (Sclerurus rufigularis) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Амазонії[3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 15 см. Забарвлення переважно темно-коричневе, горло охристе, верхня частина грудей рудувата, над очима малопомітні рудувато-коричневі «брови», навколо очей світло-коричневі кільця. Дзьоб відносно короткий, його довжина становить 15 мм[4].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[5]
- S. r. fulvigularis Todd, 1920 — Південна Венесуела (Амасонас, Болівар), Гвіана, Північна Бразилія;
- S. r. furfurosus Todd, 1948 — Північна Бразилія (на північ від Амазонки, на схід від Ріу-Негру);
- S. r. brunnescens Todd, 1948 — Південно-Східна Колумбія (на південь від Мети і Ваупесу), Західна Бразилія (на північ від Амазонки, на схід до Ріу-Негру), схід Еквадору, північний схід Перу (на північ від Амазонки);
- S. r. rufigularis Pelzeln, 1868 — схід Перу (на південь від Амазонки), Бразилія (від Амазонаса до Мараньяну і Мату-Гросу) і Північно-Східна Болівія.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Короткодзьобі листовики мешкають у Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Еквадорі, Перу, Болівії і Бразилії. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах Амазонії. Зустрічаються на висоті до 900 м над рівнем моря, переважно на висоті до 500 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, яких шукають в опалому листі, ґрунті або гнилій деревині[6][7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Sclerurus rufigularis. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 1 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Josep del Hoyo; Andrew Elliott; Jordi Sargatal (2003). Handbook of the Birds of the World: Broadbills to tapaculos. Buteo Books. ISBN 978-84-87334-50-4. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 1 квітня 2022.
- ↑ Hilty, Steven L.; Brown, Bill (1986). A Guide to the Birds of Colombia. Princeton University Press. с. 376—377. ISBN 0-691-08372-X.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 01 квітня 2022.
- ↑ Schulenberg, Thomas S.; Stotz, Douglas F.; Lane, Daniel F.; O'Neill, John P.; Parker, Theodore A. III (2010). Birds of Peru. Princeton University Press. с. 336. ISBN 978-1-4008-3449-5.
- ↑ Mestre, Luiz Augusto Macedo; Cohn-Haft, Mario; Dias, Manoel Martins (2010). Diet and prey availability of terrestrial insectivorous birds prone to extinction in Amazonian forest fragments. Curitiba. 53 (6): 1371—1381. doi:10.1590/S1516-89132010000600014.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |