Лисько Зіновій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лисько Зіновій
Основна інформація
Дата народження 11 листопада 1895(1895-11-11)
Дата смерті 3 червня 1969(1969-06-03) (73 роки)
Професії музикознавець[d]

Зіновій Лисько (*11 листопада 1895, Ракобути—†3 червня 1969, Нью-Йорк) —український композитор, музикознавець і фолькльорист.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився на Львівщині. Загальну освіту здобув у Львівській Академічній гімназвї (випуск 1913 р.). також прослухав курс україністики Львівського Університету (1913-1914). випускник Українського Таємного Університету (1922 рік).

Музичну освіту здобув у ВМІ ім. М.Лисенка як піаніст у класі М.Криницької (1906-1914 р.). Теорію музики опанував під керівництвом С.Людкевича. Брав пиватні уроки з гармонії у В. Барвінського (Львів, 1922). Після переїзду до Праги студіює композицію у Ф. Якименка ( 1924).

Абсольвент музикологічного відділу Карлового університету, клас Зденека Неєдлі, 1926. Через два роки здобуває звання доктора філософських наук в Українському Вільному університеті.Паралельно слухає курс композиції К.Б.Їрака в Чеській консерваторії (1927 р.) та завершує Школу майстерності в 1929 р. Й. Сука.

Багато років займався педагогічною діяльністю. З 1925 до 1929 р. читав лекції по композиції та вів клас фортепіано в Українському Педагогічному Інституті ім. М.Драгоманова у Празі. Після повернення на батьківщину, працює викладачем теоретичних дисциплін Харківської консерваторії.(1930-31рр.). Викладав фортепіано та теоретичні предмети в Музичному Інституті ім. Лисенка у Львові, та керував його філією в Стрию (1930–1939). В 1931-44 роках професор композиції Львівської Консерваторії (у роки німецької окупації — Вищого музичного інституту у Львові). Редактор журналу «Українська Музика» (1937–1939) і збірника «Співаник Червоної Калини» (1937), співавтор «Диригентського порадника» (1938). Обіймав посаду заступника голови Музикологічної комісії Наукового Товариства ім. Т.Шевченка.

З поверненням радянських окупантів на Західну Україну 1944 року, опинився у Західній Німеччині, в таборі переміщених осіб у Міттенвальді, де й очолив музичну школу. Окрім того виконував об′язки Інспектора музичного шкільництва при СПУЕН (освітнє об′єднання українців Західної Європи).

У 1960 емігрував до США: там в 1962 очолив Український музичний інститут (Нью -Йорк, 1961-1969). Помер у Нью-Йорку. Був головою Музикологічної комісії Українського Вільного Університету. Зберіг членство у НТШ ім. Т.Шевченка.

Основні твори[ред.ред. код]

Зіновій Лисько — представник модерного напряму в українській музиці.Творча спадщина мистця - різножанрова і містить велику кількість опусів. Композитор самостійно уклав каталог власних творів, в якому зазначено 326 опусів. Варто зазначити, що музикант був дуже вимогливим до себе, тому ранні твори до списку не вніс (за винятком тих, котрі пізніше редагував). Каталог творів охоплює зрілий (з 1927 року) та пізній періоди творчості.

  • Опера — «Золоте весілля»
  • Кантати — «Пісня борців», «Ода до пісні», «Суворий вітер»
  • Симфонічні поеми — «Тризна», «Хлопська сюїта»
  • Камерні твори — струнний квартет, фортепіанне тріо, соната і сюїта,
  • Вокальні і хорові твори — вокальне тріо «Катерина» з фортепіано, кантати для хору, сольні пісні, численні обробки народних та стрілецьких пісень.
  • Церковна музика

Музикознавчі дослідження

  • «Диригентський порадник» (у співавторстві),
  • «Музичний словник» (Стрий, 1933),
  • монографічні праці про І. Лаврівського, О. Кошиця, В. Барвінського та ін.
  • Серія збірників «Українські народні мелодії», в якому зібрано і систематизовано близько 12 тисяч українських народних пісень.

Джерела та література[ред.ред. код]

Електонні джерела[ред.ред. код]