Якименко Федір Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Федір Якименко

Фе́дір Степа́нович Яки́менко (Fedir Stepanovych Akimenko, Fyodor Stepanovich Yakimenko, Fedir Stepanovych Yakimenko, Fjodor Stepanowitsch Akimenko, Fiodor Stepanovich Akimenko, Fedir Stepanovych Akimenko, Théodore, рос. написання Акименко, 20 лютого 1876, Харків — †3 січня 1945, Париж) — український композитор, піаніст і педагог. Рідний брат українського композитора Якова Степового (псевдонім Якова Якименка).

Життєпис[ред.ред. код]

Родом з села Піски поблизу Харкова. Десятилітнім хлопцем Якименко був відібраним до Придворної капели у Петербурзі. У 1886 — 1895 рр. навчався гри на фортепіано у російського композитора і піаніста М. Балакірєва. 1900 р. закінчив Петербурзьку консерваторію (по класу композиції у М. Римського-Корсакова та А. Лядова). З 1897 р. працював учителем на диригентських курсах Придворної капели. Згодом став директором музичних шкіл у Тбілісі на Кавказі (1901 — 1903 рр.) та в Ніцці (Франція, 1903 — 1906 рр.). У 1914 році його запросили викладати композицію і теорію музики до Санкт-Петербурзької консерваторії (працював до 1923 р.). Серед його учнів – видатний композитор ХХ століття Ігор Стравінський.

Після короткого перебування у Харкові з 1924 року деякий час працював професором музичного відділу Українського Вищого Педагогічного Інституту ім. М. Драгоманова у Празі . З того часу походить його «Практичний курс науки гармонії у двох частинах з задачником» (Прага, 1925 р.). Серед його учнів були 3. Лисько, М. Колесса та інші. Крім педагогічної праці, Якименко виступав як піаніст-концертант і диригент хору. З 1928 р. жив у Франції (Ніцца, Париж), де й помер. Похований в Парижі на цвинтарі Батіньйоль cimetière des Batignolles (29e division)

Творчість[ред.ред. код]

Як композитор, Якименко — один з визначних представників неоромантичної течії в музиці ХХ ст. з помітним впливом імпресіонізму. Твори Федора Якименка позначені деяким впливом сучасного йому модерністичного напряму. Чільне місце у його творчості посідає інструментальна музика: 2 Симфонії, Симфонічні поеми, оркестрова Сюїта, Увертюра, струнне тріо, Соната для віолончелі, Сонати для скрипки, численні фортепіанні твори (Сонати, Сонати-фантазії, «Українська сюїта», Прелюди, Етюди). Деякі твори Якименка побудовані на мелодиці українських народних пісень. Якименко — автор численних солоспівів (серед яких — на слова Олександра Олеся), церковних творів («Отче наш», «Херувимська» та ін.) та хорових обробок українських народних пісень. Чимало з-поміж творів Якименка побачили світ у німецьких, французьких, російських та українських видавництвах. Значна частина з них зберігається у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та Національної бібліотеки Франції (фр. Bibliothèque Nationale de France або BNF)

Твори[ред.ред. код]

  • Опера «Фея снігів», балет (назва невід.),
  • «Лірична поема» для оркестру, (Poema lirico per orchestra),
  • Увертюра для оркестру (Ouverture per orchestra)

Роботи празького і паризького періодів творчості композитора позначені великим інтересом до українських тем і сюжетів:

  • Op. 71 – Шість українських п'єс для ф-но на 4-руки (6 Pieces ukrainiennes, for piano 4 hands (Paris, 1925)
  • Op. 81 – Перший симфонічний балет "На українських пагорбах" для великого оркестру (Premier Ballet symphonique // (Sur les collines de l'Ukraine) // pour grand orchestre (manuscript, sans date, French National Library. Revised May-June 1935, as with Op.84 below.).
  • Op.90 – Сім мелодій 7 (рукопис) Melodies (Ukrainian texts by Natalia Lik?) (manuscript)
  • Op.91 – "Романси та пісня на українські вірші" (Romances and Songs after Ukrainian poems) (Belaïeff, 1937)

Ряд інструментальних п'єс, романси, квартет, тріо, фортепіанні п'єси на теми українських пісень.

Збірка обробок пісень для хору

  • Список творів Ф. Якименка на IMSLP

Література[ред.ред. код]