Лихогруд Андрій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лихогруд Андрій Григорович
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 27 липня 1971(1971-07-27)
Кривий Ріг
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (43 роки)
Новокатеринівка
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Командування
Командир взводу
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Андрі́й Григо́рович Лихогру́д (27 липня 1971(19710727) — 29 серпня 2014) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1971 року в місті Дніпропетровськ. Закінчив дніпровську ЗОШ № 17 1988-го.

В часі війни пішов добровольцем — командир взводу 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас».

Загинув при виході колони з Іловайська «гуманітарним коридором», який був обстріляний російськими військами поблизу села Новокатеринівка. 2 вересня 2014-го тіло Андрія Лихогруда разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до запорізького моргу.

Похований в смт Ювілейне.

Без Андрія лишились мама, дружина Лариса і донечка.[1]

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 15 травня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[2]
  • відзнака батальйону «Кривбас» «Мужність. Честь. Закон.» (посмертно)
  • Іловайський Хрест (посмертно)
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 1, місце 40
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
  • 14 листопада 2020 року на фасаді дніпровської ЗОШ № 17 йому відкрито меморіальну дошку[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [У Дніпрі вдови героїв війни допомагають іншим родинам пережити біль втрати (рос.)]
  2. Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
  4. У Дніпрі відкрили меморіальну дошку комвзводу

Джерела[ред. | ред. код]