Личак Микола Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Личак Микола Анатолійович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png Сержант
Личак Микола Анатолійович.jpg
Загальна інформація
Народження 26 січня 1964(1964-01-26)
Немішаєве
Смерть 27 липня 2014(2014-07-27) (50 років)
Георгіївка
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ Територіальна оборона
Формування
Aidar battalion patch.png
 «Айдар»
Війни / битви

Війна в Афганістані (1979—1989)
Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Мико́ла Анато́лійович Лича́́к (26 січня 1964 — 27 липня 2014) — український військовик, сержант Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закнічив Немішаївську ЗОШ. Протягом 1982—1984 років брав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан, десантно-штурмова бригада 40-а армія; двічі поранений.

1986 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Служив у міліції, в тому числі у спецназі МВС, також в УДО. Згодом працював начальником служби безпеки підприємства «Київ-млин».

Займав активну громадянську позицію, очолював Ірпінську міську організацію Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).

Був активно задіяний в подіях Революції Гідності. З початком російсько-української війни — волонтер, організовував збирання та доставку матеріальної допомоги українським військовикам на Луганщині. Потім записався добровольцем, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».

27 липня 2014-го загинув у боях за Георгіївку. Того ж дня полягли підполковник Сергій Коврига, старший лейтенант Ігор Римар, старший прапорщик Сергій Шостак, старший солдат Іван Куліш, солдати Іолчу Алієв, Віталій Бойко, Ілля Василаш, Михайло Вербовий, Олександр Давидчук, Орест Квач, Станіслав Менюк.

Без Миколи лишилися мама, двоє синів — дружина померла в кінці 2000-х.

Похований в селищі Немішаєве.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
  • 15 лютого 2015-го у Немішаївській ЗОШ № 1 відкрито меморіальну дошку Миколі Личаку
  • відкрито меморіальну дошку в місті Ірпінь

Джерела[ред. | ред. код]