Лобеке (національний парк)
 | |
| 2°15′ пн. ш. 15°45′ сх. д. / 2.250° пн. ш. 15.750° сх. д.Координати: 2°15′ пн. ш. 15°45′ сх. д. / 2.250° пн. ш. 15.750° сх. д. | |
| Країна |
 Камерун |
|---|---|
| Розташування | Камерун |
| Площа | 2178 km2 |
| Висота над р. м. | 449 м |
| Засновано | October 1999 |
| Об'єкт №: | 1380rev-002 |
| Статус: | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
  Лобеке (національний парк) (Камерун) | |
 | |
 Лобеке у Вікісховищі | |
Національний парк Лобеке (альтернатива: Національний парк озера Лобаке ) — національний парк на південному сході Камеруну в окрузі Молунду Східної провінції.[1] Розташований в басейні Конго, на правому березірічки Сангха, яка служить міжнародним кордоном Камеруну з Центральноафриканською Республікою та Республікою Конго.[2] Він примикає до двох інших заповідників у ЦАР і Конго. На північному заході від Лобеке розташований національний парк Бумба Бек, ще один національний парк у східній провінції Камеруну.[3]
На міжнародній конференції міністрів лісів Центральноафриканської лісової комісії (COMIFAC), в якій узяли участь камерун, ЦАР та Республіка Конго, було вирішено створити в басейні Конго Тринаціональну охоронювану територію річки Сангха (STN), яка охоплює спеціальний заповідник Дзанга Сангха в Центральноафриканській Республіці, національний парк Нуабале-Ндокі в Республіці Конго ( Браззавіль ) і національний парк Лобеке в Камеруні.[4]
Історія[ред. | ред. код]
Вже в 1991 році WWF провів біологічну оцінку території та рекомендував захистити територію Лобеке, рекомендувавши розширити невикористані 40 000 гектарів до 400 000 гектарів. У жовтні 1999 року було оголошено заснування національного парку. У тому ж році було підписано так звану Декларацію Яунде, яка сформувала угоду про співпрацю трьох національних парків. Зоною з трьох парків під назвою Sangha Trinational керує Центральноафриканська лісова комісія (COMIFAC), а фінансують її міжнародні групи дикої природи, такі як Всесвітній фонд дикої природи, Німецьке товариство технічної співпраці (GTZ) і Wildlife. Товариство охорони природи (WCS). [5] У 2012 році вся тринаціональна територія Сангха (включаючи національний парк Лобеке) стала об’єктом Всесвітньої спадщини.[6]
Географія[ред. | ред. код]
Національний парк Лобеке належить до району Молунду, який був описаний як «один з найбагатших каучукових районів Африки», і німці заснували тут завод з виробництва каучуку. [7] На території парку розташовано більше дванадцяти природних саван, які характеризуються як солоні болота. На Сангха також є піщані коси. В середньому за рік випадає 1400 опадів мм, причому сухий сезон триває з грудня по лютий. Великі лісові галявини, або баї, мають ґрунти, багаті різними мінералами, які приваблюють мегафауну лісу. Лобеке є домом для багатьох різних етнічних груп, включаючи бака, банту та бангандо .
Флора і фауна[ред. | ред. код]
Лобеке — це переважно напіввічнозелений ліс, більшу частину якого ніколи не вирубували. Ліс характеризується величезною різноманітністю рослин. Домінуючі види включають Malvaceae ( Triplochiton scleroxylon, Pterygota, Ceiba pentandra ) і Terminalia superba. Підлісок складається з заростей Marantaceae - Zingiberaceae, або Ebenaceae і Annonaceae. Біля струмків є скупчення Gilbertiodendron dewevrei. Зарості пальм і осокові болота облямовують савани. У Лобеке росте понад 300 видів дерев. [8]
Серед африканських лісових слонів і західних рівнинних горил одна з найвищих у всій Африці густота мешкає в Лобеке. Серед інших тварин — шимпанзе, леопарди, а також десять видів лісових копитних. Окрім ссавців, фауністичний опис включає 215 видів метеликів, 134 види риб, 18 видів рептилій, 16 видів земноводних.[9]
Національний парк Лобеке є важливою орнітологічно територією (#CM033). Тут зареєстровано понад триста видів птахів. У парку можна зустріти африканського зеленого голуба, птаха носорога, жовтогорлу зозулю, піщану сову та зимородка з шоколадною спиною.Це важлива територія для чагарникової очеретянки річки Джа.
Екологічні проблеми[ред. | ред. код]
Викликає занепокоєння вирубка деревини та сафарі-полювання, а також браконьєрство задля м’яса диких тварин, екзотичних тварин і слонової кістки. Незаконний вилов птахів є серйозною проблемою, і щороку тисячі африканських сірих папуг виловлюються та незаконно експортуються. Навіть у 1997 році, коли уряд наклав заборону на експорт птахів, багато птахів усе ще виловлювали та продавали нелегально для традиційної медицини та з інших причин. Місцеве населення, яке зростає, залежить від місцевих ресурсів.[2]
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ Curran, Bryan K. Strategic Planning For Conservation Management Options In The Lobeke Region, Southeastern Cameroon. World Wildlife Fund. Процитовано 18 September 2010.
- ↑ а б Important Bird Area factsheet: Lobéké National Park, Cameroon. BirdLife International. Архів оригіналу за 1 August 2013. Процитовано 18 September 2010.
- ↑ Nelson, John. Cameroon: Baka Losing Out to Lobéké and Boumba National Parks. World Rainforest Movement. Архів оригіналу за 2 December 2010. Процитовано 18 September 2010.
- ↑ Lowland Gorilla Sangha National Park. The Zambazi Safari and Travel Co. Ltd. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 18 вересня 2010.
- ↑ The Sangha River Tri-national Protected Area (STN). Dzanga-Sangha. Архів оригіналу за 29 September 2018. Процитовано 18 September 2010.
- ↑ Sangha Trinational. UNESCO World Heritage List. UNESCO. Процитовано 21 March 2021.
- ↑ M. J. van Binsbergen, Wim; Peter Geschiere (2005). Commodification: Things, Agency, and Identities : (The Social Life of Things Revisited). Lit. с. 254. ISBN 3-8258-8804-5.
- ↑ WWF Projects - Protection for the green heart of Africa - Cameroon Man and Nature. junglerivers.de (German) . Архів оригіналу за 19 July 2011. Процитовано 18 September 2010.
- ↑ Parc national de Lobeke (French) . Unesco. Процитовано 18 September 2010.
| |||||||||||
|
