Перейти до вмісту

Синекліза Конго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Синекліза Конго
Фізична карта западини
Фізична карта западини
Фізична карта западини
Країна  Ангола,  Бурунді,  Камерун,  ЦАР,  ДР Конго,  Габон,  Малаві,  Республіка Конго,  Руанда,  Судан,  Південний Судан,  Уганда і  Замбія Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Синекліза Конго у Вікісховищі

Синекліза Конго — одна з найбільших западин Африки, розташована в центрі континенту, на території Демократичної Республіки Конго, Республіки Конго, Центральної Африки, Камеруну, Габону та Анголи.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Западина виконана слабко та нерівномірно дислокованими породами рифею, полого залягаючими відкладами венду (піщано-глинисті відклади з пачками вапняків та горизонтами тилітів) та фанерозою (льодовикові відклади верхнього карбону, вугілленосні нижньої пермі, пістряві континентальні утворення верхньої пермі та нижнього тріасу, вулканногенно-осадочні породи верхнього тріасу та нижньої юри). Потужність чохла приблизно 3,5 км.

Наявні поклади залізної руди, золота, алмазів.

Синеклізі відповідає западина Конго, яка має діаметр приблизно 1 000 км. Навколо западина обмежена височинами. Рельєф характеризується ярусною будовою. Найнижчий (300–400 м) та молодий ярус утворює широкі, в основному заболочені заплавні долини численних річок, які зливаються в центральній частині в єдину пласку, періодично затоплену, алювіальну рівнину. Вище прослідковується декілька рівнів терас та терасоподібне плато, що піднімається до крайових плоскогір'їв висотою понад 500 м на півночі та заході, понад 1 000 м на півдні та сході.

Улоговина дренується річкою Конго. Клімат спекотний та вологий екваторіальний, на півночі та півдні — субекваторіальний. Пересічні місячні температури від 23-25 °C до 26-27 °C. Опадів випадає від 1 500 до 2 000 мм за рік. Западина вкрита густими вологими вічнозеленими та листопадно-вічнозеленими лісами.

За фізико-географічним районуванням світу западина Конго належить до однойменної Конголезької (рівнинної) фізико-географічної країни. Основу ландшафтної структури країни становлять два типи ландшафтів, зокрема екваторіальні вологолісові та субекваторіальні вологолісові. Вони, у свою чергу, представлені трьома групами ландшафтів: 1 — низовинними і височинними алювіальними та озерно-алювіальними внутрішньоконтинентальними рівнинами; 2 — височинними ступінчастими пластовими рівнинами на континентальних мезозозойських і кайнозойських відкладах; 3 — високими цокольними рівнинами на кристалічній основі Африканської платформи.

Література

[ред. | ред. код]
  • Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467
  • Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 17) (рос.)
  • Барановська О. В. Фізична географія материків та океанів : Навч. посібник у 2 ч. — Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2013. — Ч. 1. Світовий океан, Африка, Австралія, Океанія, Південна Америка. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3
  • Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Природа мира. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. (рос.)
  • Ковальчук І. П. Ландшафтознавство : Підручник. — К. : Либідь, 2008. — 392 с. — ISBN 978-966-06-0504-4
  • Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1
  • Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8

Посилання

[ред. | ред. код]