Лозова-Павлівка

смт Лозова-Павлівка
Країна	Україна
Область	Ворошиловградська область
Район/міськрада	Кадіївська міська рада
Основні дані
Засноване	1776
Географічні дані
Географічні координати	48°29′54″ пн. ш. 38°41′35″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	150 м
Водойми	Лозова
Карта
Лозова-Павлівка
Мапа

Лозова-Павлівка — колишнє селище міського типу у Ворошиловградської області, зараз — східна частина міста Брянка Луганської області. Поруч проходить річка Лозова.

Історія

Російська імперія

Страждаючи від гніту простий люд та козаки переселялися на південь, територію Дикого поля. Тут утворювалися зимівники та хутори. В 1696 році, такий зимівник з'явився і на річці Лозовій під назвою Кам'яний Яр. В 1753 році на землях вздовж Сіверського Донця утворювалися військові поселення сербів, волохів, молдаван, венгрів та інших, хто перейшов на військову службу Російській імперії. Заселена ними територія отримала назву Слов'яносербія.

В 1776 році серб секунд-майор Павло Іванович Міокович отримав три тисячі десятин родючої землі поблизу річки Лозової, на місці козацького зимівника Кам'яний Яр, і заснував велике село, назвавши його за своїм іменем — Павлівкою. Вже в 1782 році в ньому проживало 251 чоловік, а 1785 — 400 чоловік. Сусідні села Лозова, Павлівка та Петрівка (яка належала Ганні Міокович) утворили в 1787 році велике село Лозова-Павлівка, хоч на картах того часу села позначалися окремо. Було побудовано церкву в честь дружини Ганни. Родючі рілля та пасовища сприяли вирощуванню зерна, розвитку сільських промислів — винокурного, маслоробного, народних ремесел — бондарного, ковальського, швацтва, ткацтва, торгівлі.

В 1832 році село називалося Павлівське і налічувало 91 двір. В 1861 році село стало центром Лозовопавлівської волості Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії, для цього в Лозовій-Павлівці були побудовані адміністративні будівлі волосного центру. В цей час в селі було два вітряних і водяний млин на річці Лозовій, швейна і меблеві фабрики, цегельний завод, ремонтно-механічна майстерня, банк, нотаріальна контора, волосне правління, дві школи, бібліотека, театр, земська лікарня, церква, ветеринарний пункт і відоме на всю волость і губернію «Товариство тверезості та взаємного кредиту». В 1870-х роках на східній околиці села було утворено Лозово-Павлівський рудник.

Радянська влада

В 1917 році в селі було дві типографії — 1-ша і 2-га Радянські, які займалися випуском газети "Известия". З 7 березня 1917 року в результаті Лютневої революції влада в Лозовій-Павлівці перейшла до рудничної Раді, на шахтах почали діяти комітети нагляду за роботами, вирішення спорів з адміністрацією, наглядом за розподілом продуктів. Наприкінці вересня 1917 року влада перейшла до Лозово-Павлівської Ради. Після приходу радянської влади було створено Лозово-Павлівський район. В період 1918-1919 років село було під владою кайзерівських військ, потім денікінців. В березні 1919 року на рудниках було створено Лозово-Павлівський комітет комсомолу, секретарем було обрано Г. П. Парахіна. Наприкінці грудня 1919 року за підтримки партизанів, робітників заводів і копалень Лозову-Павлівку зайняли частини 1-ї Кінної армії Будьонного. Згідно з постановою ВУЦВК від 1 серпня 1928 року і рішенням центральної територіально-адміністративної комісії при ВУЦВК від 2 липня 1928 року Лозово-Павлівський район перейменований в Кадіївський з центром в місті Кадіївка.

Селище Брянського рудника, яке було утворене на місці шахти №6 у 1890 році, до початку німецько-радянської війни розрослося і об'єдналося з Лозовою-Павлівкою, та іншими і в 1939 році стало називатися Брянка Кадіївського району. У цей час у ньому проживало 36920 чоловік.