Ломейко Андрій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ломейко Андрій Вікторович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Ломейко Андрій Вікторович.jpg
Загальна інформація
Народження 25 березня 1975(1975-03-25)
Кушугум
Смерть 10 листопада 2014(2014-11-10) (39 років)
поховання: Кушугумський цвинтар
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування 37-й БТрО ЗСУ.png
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Ві́кторович Ломе́йко (01975-03-2525 березня 1975-02014-11-1010 листопада 2014) — солдат Збройних сил України.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

1992 року закінчив Кушугумську ЗОШ, в 1993-1995-х відслужив строкову службу у лавах ЗС України, Новомосковськ.

До 2000 року працював оперативним працівником в УВС Комунарського РВ міста Запоріжжя, по тому — в ДП «Івченко-Прогрес», терміст.

Літом 2014-го мобілізований, кулеметник, 37-й окремий мотопіхотний батальйон — 93-тя окрема механізована бригада.

10 листопада 2014-го помер від втрати крові при транспортуванні до лікарні — зазнав важких поранень у спину та ноги при мінометному обстрілі російськими збройними формуваннями блокпосту біля Авдіївки поблизу Донецького аеропорту.

Вдома залишилась неповнолітня донька Карина (1997 р.н.) від першого шлюбу; похований в Кушугумі на Кушугумському цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
  • почесний громадянин Запорізького району (посмертно)

Джерела[ред. | ред. код]