Лонг Джон Болдрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Болдрі
John Baldry
Зображення
Зображення
Джон Болдрі (1972 рік)
Основна інформація
Повне ім'я Джон Вільям Болдрі
Дата народження 12 січня 1941(1941-01-12)
Місце народження East Haddon, Нортгемптоншир, Англія
Дата смерті 21 липня 2005(2005-07-21) (64 роки)
Місце смерті Ванкувер, Британська Колумбія, Канада
Причина смерті інфекційне захворювання
Поховання Church of St Lawrence, Little Stanmored
Роки активності 1957 — 2004
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Канада Канада
Національність англієць
Професія музикант, співак, актор озвучування
Освіта Canons High Schoold
Інструменти вокал, гітара
Жанр блюз, блюз-рок, фольк-рок
Псевдоніми Long John Baldry
Співпраця Blues Incorporated The All-Stars The Hoochie Coochie Men Steampacket Bluesology Род Стюарт Елтон Джон
Лейбл Warner Music Group
longjohnbaldry.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Джон Вільям "Лонг Джон" Болдрі (англ. John William "Long John" Baldry) (12 січня 1941 — 21 липня 2005) — британський співак, музикант та актор озвучування. Визнаний одним із найвидатніших виконавців блюзу.

За свій дуже високий зріст (201 см) мав прізвисько Long John (Довгий Джон).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині столичного констебля[1]. Дитинство пройшло у графстві Міддлсекс[2].

З дитинства захоплювався блюзом. Починаючи з 1957 року виступав у кав'ярні Gyre & Gimble, біля станції Чарінг-кросс. У 1962 році записав перший британський блюзовий альбом «R&B from the Marquee» разом з Алексісом Корнером. Загалом, у період з 1962 по 1965 разом з Джоном Болдрі виступили багато музикантів, які згодом стали знаменитими. Серед них Мік Джаггер, Чарлі Воттс, Джек Брюс, Нікі Гопкінс, Джиммі Пейдж, тощо[3].

Після концерту в ліверпульському рок-н-рольному клубі Cavern Club Джон познайомився з Полом Маккартні, завдяки чому одного разу отримав запрошення зіграти з The Beatles в телевізійній музичній комедії «Навколо Бітлз» 1964-го року.

З 1962 по 1968 роки Джон Болдрі виступав в гурті Bluesology разом з Літл Річардом та Елтоном Джоном. З останнім Болдрі підтримував особливо теплі стосунки[4].

Наприкінці 1970-х років Джон Болдрі переїхав до Канади, де прожив до кінця життя, займаючись концертною діяльністю та озвучуванням мультфільмів.

Помер 21 липня 2005 року від легеневої інфекції.

Дискографія[ред. | ред. код]

  • Long John's Blues (1964)
  • Looking at Long John (1966)
  • Let the Heartaches Begin (1968)
  • Let There Be Long John (1968)
  • Wait For Me (1969)
  • It Ain't Easy (1971)
  • Everything Stops for Tea (1972)
  • Good To Be Alive (1973)
  • Welcome To Club Casablanca (1976)
  • Baldry's Out! (1979)
  • Boys in the Band (1980)
  • Long John Baldry (1980)
  • Rock With The Best (1982)
  • The Best of Long John Baldry (1982)
  • Silent Treatment (1986)
  • Long John Baldry & Friends (1986)
  • Live In Toronto (1986)
  • A Touch of the Blues (1989)
  • It Still Ain't Easy (1991)
  • On Stage Tonight - Baldry's Out! (1993)
  • A Thrill's A Thrill: The Canadian Years (1995)
  • Right To Sing The Blues (1996)
  • Let The Heartaches Begin: The Pye Anthology (1998)
  • Evening Conversation (1999)
  • Remembering Leadbelly (2001)
  • Baldry's Back (2004)
  • Boogie Woogie: The Warner Bros. Recordings (2005)

Фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. It Ain't Easy: Long John Baldry and the Birth of the British Blues, Paul Ward, Greystone Books, 2007, p. 5
  2. Oxford Dictionary of National Biography 2005-2008
  3. Heckstall-Smith, Dick and Grant, Pete. Blowing the Blues: Fifty Years Playing The British Blues. Clear Press, 2004, page 241. ISBN 1-904555-04-7. (R&B From The Marquee lineup)
  4. "The Making of a Legend [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]" by Rod Stewart at LongJohnBaldry.com, originally published in Reader's Digest, December 2004.

Посилання[ред. | ред. код]