Лоренц Бельгійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лоренц Бельгійський
Принц Лоренц на весіллі Вікторії, кронпринцеси Швеції, 2010 рік
Біографічні дані
Народження 16 грудня 1955(1955-12-16)[1] (68 років)
Булонь-Біянкур
У шлюбі з Астрід Бельгійська
Діти Princess Maria Laura of Belgiumd[1], Prince Amedeo, Hereditary Archduke of Austria-Ested[1], Prince Joachim of Belgiumd[1], Princess Luisa Maria of Belgiumd[1] і Princess Laetitia Maria of Belgiumd[1]
Династія Габсбурґ-Естеd
Батько Роберт Австрійський-Есте[1]
Мати Маргарита Савойська-Аостськаd[1]
Нагороди
Великий хрест ордена Громадянських заслуг Орден Золотого руна Grand Cross 1st class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Принц Лоренц Бельгійський (нар. 16 грудня 1955(19551216)) — член королівської родини Бельгії, чоловік принцеси Астрід — дочки короля Альберта II й сестри Філіпа I. Онук останнього австро-угорського імператора Карла I. Має титул ерцгерцога Австрійського-Есте.

Життєпис[ред. | ред. код]

Принц Лоренц народився 16 грудня 1955 року в місті Булонь-Біянкур регіону Іль-де-Франс, Франція. Його батьками були Роберт, ерцгерцог Австрійський-Есте, син останнього австро-угорського імператора Карла I, та принцеса Маргарита Савойська-Аоста[en]. Повне ім'я, дане принцові при народженні: Лоренц Отто Карл Амадео Тадей Марія Пій Андреас Маркус д'Авіано[2]. Хрещеними батьками ерцгерцога стали Отто фон Габсбург, старший брат батька, та принцеса Марія Крістіна Савойська-Аоста[en] — молодша сестра матері[3].

Початкову та середню освіту здобув у Франції. Після цього проходив військову службу в полку альпійських мисливців Збройних сил Австрії, потім — навчався в університетах Санкт-Галлена (Швейцарія) та Інсбрука (Австрія), де здобув ступінь магістра економіки та політики[4][5].

З 1983 року принц проживав у Базелі, Швейцарія, та працював у приватному банку E. Gutzwiller & Cie. Banquiers[en]. З 1990 року він був генеральним партнером банку[6].

1984 року Лоренц Габсбург одружився з бельгійською принцесою Астрід — дочкою тодішнього принца Альберта (майбутнього короля Альберта II). Родина проживала в Базелі. 1991 року з Конституції Бельгії прибрали положення про салічний закон успадкування престолу, тож принцеса Астрід увійшла до лінії престолонаслідування. 1993 року подружжя переселилося до Брюсселя, столиці Бельгії, й відтоді принц Лоренц супроводжує свою дружину на офіційних заходах[5][7][8]. 1995 року король Альберт II надав Лоренцу титул принца Бельгії[8][9].

1989 року Лоренц та його дядько за батьковою лінією, австрійський ерцгерцог Карл Людвіг, подали до Європейської комісії з прав людини позов проти Австрійської Республіки щодо заборони перебування нащадків династії Габсбургів на території країни, встановленої за Габсбурзьким законом[en] від 1919 року. Комісія відхилила позов[10].

З 2004 року принц Лоренц є почесним президентом Королівської асоціації історичних будівель та садів Бельгії[fr][11], з 2005 — патроном асоціації «Europae Thesauri», що займається церковними скарбами та музеями[12]. Також принц Лоренц був одним із заступників голови Товариства друзів (Société des Amis) Готського альманаху[13]. 2015 року принц був призначений членом Коронної ради Румунії[en][14].

Шлюб та діти[ред. | ред. код]

22 вересня 1984 року ерцгерцог Лоренц одружився з бельгійською принцесою Астрід — дочкою тодішнього наступника престолу, згодом короля Альберта II та його дружини Паоли. У шлюбі народилося п'ять дітей[2]:

Титули[ред. | ред. код]

10 листопада 1995 року король Альберт II надав Лоренцу титул принца Бельгії[9]. Також бельгійський королівський дім титулує принца австрійським титулом ерцгерцога Австрії-Есте[en][7][9][15].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Lundy D. R. The Peerage
  2. а б Lorenz Otto Erzherzog von Österreich. www.thepeerage.com. Процитовано 5 січня 2024.
  3. Monique da Rocha Carneiro, La descendance de Frédéric-Eugène duc de Wurtemberg, Paris, Éditions L'intermédiaire des chercheurs et curieux, 2000, P. 76. ISBN 978-2-908003-17-8
  4. Die Monarchie in Belgien: Startseite - Königliche Familie - Prinz Lorenz. web.archive.org. 8 березня 2016. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 5 січня 2024.
  5. а б Salens, Régine (5 січня 2024). L’archiduc Lorenz, mari de la princesse Astrid, a fêté ses 65 ans: mais qui est donc vraiment celui qui demeure comme un grand inconnu dans l’opinion publique belge?. DHnet (фр.). Процитовано 5 січня 2024.
  6. Gutzwiller Two (PDF). web.archive.org. с. 10. Архів оригіналу (PDF) за 11 липня 2006. Процитовано 5 січня 2024.
  7. а б Monarchie - Prinz Lorenz. web.archive.org. 11 грудня 2004. Архів оригіналу за 11 грудня 2004. Процитовано 5 січня 2024.
  8. а б Prince Lorenz, Prince de Belgique - Biographie & actus. Point de Vue (фр.). Процитовано 5 січня 2024.
  9. а б в Princess Astrid. The Belgian Monarchy (англ.). Процитовано 5 січня 2024.
  10. HUDOC - Carl-Ludwig and Lorenz HABSBURG-LOTHRINGEN against Austria. hudoc.echr.coe.int. Процитовано 5 січня 2024.
  11. ardhjb - Conseil d'administration. web.archive.org. 15 травня 2008. Архів оригіналу за 15 травня 2008. Процитовано 5 січня 2024.
  12. Membres - Europae Thesauri. web.archive.org. 29 жовтня 2016. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 5 січня 2024.
  13. Almanach de gotha. web.archive.org. 11 лютого 2006. Архів оригіналу за 11 лютого 2006. Процитовано 5 січня 2024.
  14. FLUX 24 (2 березня 2016). EXCLUSIV: Personaj CHEIE, dat afară din Casa Regală a României. Flux24.ro (ro-RO) . Процитовано 5 січня 2024.
  15. La Monarchie belge: Accueil - La Famille Royale - Le Prince Lorenz. web.archive.org. 23 серпня 2013. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 5 січня 2024.
  16. Arrete Royal ordres nationaux ordre de leopold par arrete royal du 20 decembre 2000 a ete nomme : grand cordon le prince lorenz, otto, carl, amedeus, prince de belgique, archiduc d'autriche-este . par arrete royal du 23 novembre 2(...) commandeur le comte de liedekerke beaufort, humbert, president honoraire de l'association de la(...). web.archive.org. 5 січня 2024. Архів оригіналу за 5 січня 2024. Процитовано 5 січня 2024.
  17. REAL DECRETO 782/2000 (PDF).
  18. Knights of the Golden Fleece. www.antiquesatoz.com. Процитовано 5 січня 2024.
  19. Alvará n.º 27/2006, de 18 de maio. diariodarepublica.pt. Процитовано 5 січня 2024.
  20. Newsletter 69. www.oessh.va (нім.). Процитовано 5 січня 2024.
  21. Deutscher Orden: Brüder und Schwestern vom Deutschen Haus St. Mariens in Jerusalem. deutscher-orden.at (нім.). Процитовано 5 січня 2024.