Отто фон Габсбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Отто
нім. Otto Habsburg-Lothringen'
Otto Habsburg 001.jpg
імператор
Початок правління: 1922
Кінець правління: 1961
Інші титули: Принц Австро-Угорщини (1912-1916), Наслідний принц Австро-Угорщини (1916-1918), Імператор Австрії (титульний, 1922-1961), Король Угорщини, Хорватії та Чехії (титульний, 1922-2007)
Попередник: Карл I
Дата народження:
Династія: Габсбурги

Отто фон Габсбург (Отто фон Габсбурґ, нім. Otto von Habsburg; 20 листопада 1912, Райхенау-ан-дер-Ракс, Австро-Угорщина — 4 липня 2011, Пекінґ, Баварія, Німеччина[1]) — ерцгерцог (архикнязь), син Карла І і Зіти Бурбон-Пармської, з 1922 — голова дому Габсбургів.

Біографія[ред.ред. код]

Після розпаду Австро-Угорської імперії в 1918 році родина Карла I була змушена покинути батьківщину і відправилася спочатку до Швейцарії, а потім на Мадейру, де Карл I помер в 1922 році. Отто фон Габсбург жив в Іспанії та Бельгії. У 1935 році він закінчив Льовенський католицький університет, захистивши диплом з політико-соціальної тематики [2].Він знав добре п'ять мов - німецька мова, угорська мова, французька мова, англійська мова, іспанська мова, також у меншій мірі знав італійську мову, португальську мову і латинь [3]. За протидію приєднання Австрії до Третього Рейху його дядьки потрапили до концентраційного табору, а Отто виїхав до Вашингтона.

На коронаційній фотографії з батьками

1951 одружився на Регані Саксен-Мейнингенській. Мали сім дітей (Андре фон Габсбург, Моніка фон Габсбург, Мішель фон Габсбург, Габріель фон Габсбург, Вальбурга фон Габсбург, Карл фон Габсбург та Георг фон Габсбург) і 22 онука.

У 1979-1999 роках представляв Християнсько-Соціальний Союз в Європарламенті, в 19732004 році очолював Міжнародний пан'європейський союз. Громадянин Німеччини. Також мав громадянство ще трьох країн колишньої імперії — Австрії, Угорщини і Хорватії.

З 1 квітня 1922 був формальним претендентом на престоли нині не їснуючих королівств (Угорщина, Богемія, Далмація, Хорватія, Славонія, Галичина і Лодомирія).

У 1961 році відмовився від претензій на австрійський престол, внаслідок чого в 1966 році йому було дозволено повернутися до Австрії [2]. У 1961 році Франко запропонував йому стати королем Іспанії, але Отто відмовився і від цієї пропозиції [4]. Він проявив себе послідовним прихильником ідеї об'єднаної Європи, в 1979-99 роках представляв Християнсько-соціальний союз в Європарламенті, в 1973-2004 роках очолював Міжнародний пан'європейський союз [5].

У 1989 році Отто фон Габсбург став одним з головних ініціаторів та організаторів так званого «Пан'європейського пікніка» на австро-угорському кордоні, в ході якого було відкрито кордон між двома державами. Близько 600 жителів НДР скористалися цією можливістю, щоб втекти через Угорщину до ФРН [6].

У 2005 році в своїй доповіді на тему «Нова Європа» в Університеті Джона Хопкінса у Вашингтоні він заявив, що для Європи найбільшою проблемою є Росія і влада Путіна. Він сказав: «Путін дуже відкрито заявляє про свої наміри. Гітлер поступав так само. Такі люди слів на вітер не кидають. Справа може дійти до катастрофи, якщо інший світ ніяк не реагуватиме на існуючі небезпеки »[7].

У 2007 Отто фон Габсбург заявив, що наступним головою дому буде Карл Габсбург-Лотринген (* 1961).

Нагороди[ред.ред. код]

Суверен австрійського ордена Золотого руна (передав це право старшому синові Карлу Габсбургу-Лотринґському).

Лицар ордену Святого Януарія.

Лицар Мальтійського ордену.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]