Отто фон Габсбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто
нім. Otto Habsburg-Lothringen
Отто
Отто
ерцгерцог
Початок правління: 1922
Кінець правління: 1961
Інші титули: Принц Австро-Угорщини (1912—1916), Наслідний принц Австро-Угорщини (1916—1918), Імператор Австрії (титульний, 1922—1961), Король Угорщини, Хорватії, Чехії, Галичини та Володимерії, Герцог Буковини (титульний, 1922—2007)

Попередник: Карл I

Дата народження: 20 листопада 1912(1912-11-20)[1][2][…]
Місце народження: Вілла Вартхольц
Країна: Австрії
Дата смерті: 4 липня 2011(2011-07-04)[4][1][…] (98 років)
Місце смерті: Пеккінг[1]
Поховання Імператорський склеп
Діти: Андре фон Габсбург, Моніка фон Габсбург, Мішель фон Габсбург, Габріель фон Габсбург, Вальбурга фон Габсбург, Карл фон Габсбург та Георг фон Габсбург
Династія: Габсбурги
Нагороди:
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)
Орден Святого Губерта
Орден Святого Губерта
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Кавалер Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
Кавалер Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
Баварський орден «За заслуги»
Баварський орден «За заслуги»
Вищий орден Святого Благовіщення
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого хреста ордена Святих Маврикія та Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Орден Святого Януарія Великий хрест Константинівського ордена Святого Георгія з ланцюгом
Великий хрест ордена Карлоса III
Кавалер Великого хреста ордена Святого Григорія Великого
Кавалер Великого хреста ордена Святого Григорія Великого
Кавалер Великого хреста ордена Святого Сильвестра
Кавалер Великого хреста ордена Святого Сильвестра
Орден короля Дмитара Звонимира
Орден короля Дмитара Звонимира
Орден Хреста землі МаріїdefaultКавалер ордена Хреста землі Марії 1 класу
Орден Хреста землі МаріїdefaultКавалер ордена Хреста землі Марії 1 класу
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Командор ордена Трьох Зірок
Командор ордена Трьох Зірок
Командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
Командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
Орден Золотого лева Нассау
Лицарський хрест ордена Військових заслуг (Марокко) Великий хрест ордена Оранського дому
Кавалер ордена Непорочного зачаття Діви Марії Вілла-Вікозької
Кавалер ордена Непорочного зачаття Діви Марії Вілла-Вікозької
Легіон Заслуг (Родезія) Великий хрест ордена Святої Агати Великий хрест лицаря в послуху Мальтійського ордену
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)

Отто фон Габсбург (нім. Otto von Habsburg; 20 листопада 1912, Райхенау-ан-дер-Ракс, Австро-Угорщина — 4 липня 2011, Пеккінг, Баварія, Німеччина[5]) — ерцгерцог (архикнязь), син Карла І і Зіти Бурбон-Пармської, з 1922 — голова дому Габсбургів. Титулярний Король Галичини та Володимирії, Герцог Буковини.

Життєпис[ред. | ред. код]

На коронаційній фотографії з батьками

Після розпаду Австро-Угорської імперії в 1918 родина Карла I була змушена покинути батьківщину і вирушила спочатку до Швейцарії, а потім на Мадейру, де Карл I помер у 1922.

Жив в Іспанії та Бельгії. У 1935 закінчив Льовенський католицький університет, захистивши диплом з політико-соціальної тематики[6]. Він добре знав п'ять мов — німецьку, угорську, французьку, англійську, іспанську, також у меншій мірі знав італійську, португальську та латинь[7].

За протидію приєднання Австрії до Третього Рейху його дядьки потрапили до концентраційного табору, а Отто виїхав до Вашингтона.

У 1951 одружився з Регіною Саксен-Мейнингенською. Вони мали сім дітей: Андре фон Габсбург, Моніка фон Габсбург, Мішель фон Габсбург, Габріель фон Габсбург, Вальбурга фон Габсбург, Карл фон Габсбург та Георг фон Габсбург) і 22 онука.

З 1 квітня 1922 був формальним претендентом на престоли нині не існуючих королівств (Угорщина, Богемія, Далмація, Хорватія, Славонія, Галичина та Лодомирія).

У 1961 відмовився від претензій на австрійський престол, внаслідок чого в 1966 йому було дозволено повернутися до Австрії. У 1961 іспанський диктатор Франсіско Франко запропонував йому стати королем Іспанії, але Отто відмовився і від цієї пропозиції[8].

Він проявив себе послідовним прихильником ідеї об'єднаної Європи, в 1979—1999 представляв Християнсько-Соціальний Союз в Європарламенті, в 1973-2004 очолював Міжнародний пан'європейський союз[6]. Громадянин Німеччини. Також мав громадянство ще трьох країн колишньої імперії — Австрії, Угорщини та Хорватії.

У 1989 став одним з головних ініціаторів та організаторів так званого «Пан'європейського пікніка» на австро-угорському кордоні, в ході якого було відкрито кордон між двома державами. Близько 600 жителів НДР скористалися цією можливістю, щоб втекти через Угорщину до ФРН[6].

У 2005 в своїй доповіді на тему «Нова Європа» в Університеті Джона Хопкінса у Вашингтоні він заявив, що для Європи найбільшою проблемою є Росія і влада Путіна. Він сказав: "Путін дуже відкрито заявляє про свої наміри. Гітлер чинив так само. Такі люди слів на вітер не кидають. Справа може дійти до катастрофи, якщо інший світ ніяк не реагуватиме на існуючі небезпеки"[9].

У 2007 заявив, що наступним головою дому буде Карл Габсбург-Лотринген (* 1961).

Нагороди[ред. | ред. код]

Саркофаги Отто і Регіни фон Габсбургів з почесною вартою. На передньому плані — їхні нагороди.

Дім Габсбургів[ред. | ред. код]

Австрія[ред. | ред. код]

  • Великий орден Заслуг (Південний Тіроль)
  • Відзнака Тірольського аристократичного регістру

Німеччина[ред. | ред. код]

Україна[ред. | ред. код]

Італія[ред. | ред. код]

Іспанія[ред. | ред. код]

Ватикан[ред. | ред. код]

Інші країни/доми[ред. | ред. код]

Недержавні нагороди[ред. | ред. код]

  • Європейська медаль особливого ступеня (Пан'європейський союз Німеччини)
  • Премія Карла (Земельне товариство судетських німців)

Академічні нагороди[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118699873 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. SNAC — 2010.
  4. http://www.jpost.com/Headlines/Article.aspx?id=227816
  5. Otto von Habsburg gestorben [Архівовано 9 липня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
  6. а б в http://lenta.ru/news/2011/07/04/gabsburg/
  7. Интервью с Отто фон Габсбургом. Радіо Свобода (російська служба). 20 листопада 2000. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2023. (рос.)
  8. http://www.forbes.com/feeds/ap/2011/07/04/general-eu-germany-obit-habsburg_8548589.html[недоступне посилання]
  9. http://www.newsru.com/world/14apr2005/austria.html

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник
Вільгельм Габсбург
Король Галичини та Володимирії
1948-2011
Наступник
Карл фон Габсбург
Попередник
Вільгельм Габсбург
Герцог Буковини
1948-2011
Наступник
Карл фон Габсбург
оскаржувалося іншими претендентами
Попередник
Карл I
Король Єрусалиму
1922-2007
титулярний
Наступник
Карл фон Габсбург