Отто фон Габсбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Отто
нім. Otto Habsburg-Lothringen'
Otto Habsburg 001.jpg
імператор
Початок правління: 1922
Кінець правління: 1961
Інші титули: Принц Австро-Угорщини (1912—1916), Наслідний принц Австро-Угорщини (1916—1918), Імператор Австрії (титульний, 1922—1961), Король Угорщини, Хорватії, Чехії, Галичини та Володимерії, Герцог Буковини (титульний, 1922—2007)
Попередник: Карл I
Дата народження: 20 листопада 1912(1912-11-20)[1][2][3]
Місце народження: Reichenau an der Rax[d], Нойнкірхен, Австрія
Країна: Австрії
Місце смерті: Пеккінг, Штарнберг, Баварія, Німеччина[1]
Династія: Габсбурги

Отто фон Габсбург (нім. Otto von Habsburg; 20 листопада 1912, Райхенау-ан-дер-Ракс, Австро-Угорщина — 4 липня 2011, Пекінґ, Баварія, Німеччина[4]) — ерцгерцог (архикнязь), син Карла І і Зіти Бурбон-Пармської, з 1922 — голова дому Габсбургів. Титулярний Король Галичини та Володимерії, Герцог Буковини.

Життєпис[ред.ред. код]

На коронаційній фотографії з батьками

Після розпаду Австро-Угорської імперії в 1918 родина Карла I була змушена покинути батьківщину і відправилася спочатку до Швейцарії, а потім на Мадейру, де Карл I помер у 1922.

Жив в Іспанії та Бельгії. У 1935 закінчив Льовенський католицький університет, захистивши диплом з політико-соціальної тематики[5]. Він добре знав п'ять мов — німецьку, угорську, французьку, англійську, іспанську, також у меншій мірі знав італійську, португальську та латинь[6].

За протидію приєднання Австрії до Третього Рейху його дядьки потрапили до концентраційного табору, а Отто виїхав до Вашингтона.

У 1951 одружився з Регіною Саксен-Мейнингенською. Мали сім дітей: Андре фон Габсбург, Моніка фон Габсбург, Мішель фон Габсбург, Габріель фон Габсбург, Вальбурга фон Габсбург, Карл фон Габсбург та Георг фон Габсбург) і 22 онука.

З 1 квітня 1922 був формальним претендентом на престоли нині не існуючих королівств (Угорщина, Богемія, Далмація, Хорватія, Славонія, Галичина та Лодомирія).

У 1961 відмовився від претензій на австрійський престол, внаслідок чого в 1966 йому було дозволено повернутися до Австрії. У 1961 іспанський диктатор Франсіско Франко запропонував йому стати королем Іспанії, але Отто відмовився і від цієї пропозиції[7].

Він проявив себе послідовним прихильником ідеї об'єднаної Європи, в 1979—1999 представляв Християнсько-Соціальний Союз в Європарламенті, в 1973-2004 очолював Міжнародний пан'європейський союз[8]. Громадянин Німеччини. Також мав громадянство ще трьох країн колишньої імперії — Австрії, Угорщини та Хорватії.

У 1989 став одним з головних ініціаторів та організаторів так званого «Пан'європейського пікніка» на австро-угорському кордоні, в ході якого було відкрито кордон між двома державами. Близько 600 жителів НДР скористалися цією можливістю, щоб втекти через Угорщину до ФРН[9].

У 2005 в своїй доповіді на тему «Нова Європа» в Університеті Джона Хопкінса у Вашингтоні він заявив, що для Європи найбільшою проблемою є Росія і влада Путіна. Він сказав: "Путін дуже відкрито заявляє про свої наміри. Гітлер поступав так само. Такі люди слів на вітер не кидають. Справа може дійти до катастрофи, якщо інший світ ніяк не реагуватиме на існуючі небезпеки "[10].

У 2007 заявив, що наступним головою дому буде Карл Габсбург-Лотринген (* 1961).

Нагороди[ред.ред. код]

Суверен австрійського ордена Золотого руна (передав це право старшому синові Карлу Габсбургу-Лотринґському).

Лицар ордену Святого Януарія.

Лицар Мальтійського ордену.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Попередник
Вільгельм Габсбург
Wappen Königreich Galizien & Lodomerien.png Король Галичини та Володимирії
1948-2011
Wappen Königreich Galizien & Lodomerien.png Наступник
Карл фон Габсбург
Попередник
Вільгельм Габсбург
Coat of arms of Bucovina.svg Герцог Буковини
1948-2011
Coat of arms of Bucovina.svg Наступник
Карл фон Габсбург
оскаржувалося іншими претендентами
Попередник
Карл I
Arms of the Kingdom of Jerusalem.svg Король Єрусалиму
1922-2007
титулярний
Arms of the Kingdom of Jerusalem.svg Наступник
Карл фон Габсбург