Філіп I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філіп І
Philippe Léopold Louis Marie
Filips Leopold Lodewijk Maria
Філіп І
Прапор
Король Бельгії
з 21 липня 2013
Попередник: Альберт II
Наступник: Єлизавета Бельгійська
 
Освіта: Королівська військова академія, Стенфордський університет і Триніті-коледж
Народження: 15 квітня 1960(1960-04-15) (58 років)
Лакен, Брюссель, ЄС
Віросповідання: Римо-католицька церква
Батько: Альберт II
Мати: Паола, уроджена Руффо ді Калабріа
Дружина: Матильда д'Удекем д 'Акоз
Діти: Єлизавета (2001), Габріель (2003), Еммануель (2005), Елеонора (2008)
Нагороди:

Медіафайли у Вікісховищі?

Філіп І (фр. Philippe Léopold Louis Marie або нід. Filips Leopold Lodewijk Maria, нар. 15 квітня 1960 року) — король Бельгії, старший син короля Бельгії Альберта II і королеви Паоли.

Біографія[ред. | ред. код]

Король Філіп став першим бельгійським принцом, який відвідував звичайну школу замість отримання традиційної домашньої освіти. Після закінчення школи продовжив освіту в Королівській військовій академії, яку закінчив 1981 року. Після нетривалої кар'єри в збройних силах повернувся до навчання, спочатку в Триніті-коледжі Оксфордського університету (Велика Британія), а потім у Стенфордському університеті (США). 1988 року отримав ступінь магістра політології Стенфордського університету.

1990 року, під час "Революції на граніті", інкогніто перебував в Україні, в Києві та відвідував Майдан Незалежності.

Цікавиться технікою і особливо авіабудуванням. На рахунку Філіпа 30 одиночних вильотів, він володіє гелікоптером.

Починаючи з 1992 року має власний будинок і отримує щорічну дотацію. Після смерті короля Бодуена і сходження на престол Альберта II Філіп отримав офіційний титул герцога Брабантского. 21 липня 2013 року після зречення батька Альберта II, Філіп став королем Бельгії.

Сім'я і діти[ред. | ред. код]

4 грудня 1999 року майбутній король Філіп одружився з Матильдою д'Удекем д'Акоз, яка в день одруження отримала титул Принцеси Бельгійської. 21 липня 2013 року після зречення батька Філіпа Альберта II, Матільда стала королевою Бельгії.

Король Філіп І з сім'єю

Король Філіп і королева Матильда мають чотирьох дітей:

  1. Принцеса Єлизавета Тереза ​​Марія Елена (нар. 25 жовтня 2001 року) — герцогиня Брабантська, спадкоємиця бельгійського престолу;
  2. Принц Габріель Бодуен Карл Марія (нар. 20 серпня 2003 року);
  3. Принц Еммануель Леопольд Гійом Франсуа Марія (нар. 4 жовтня 2005 року);
  4. Принцеса Елеонора Фабіола Вікторія Анна Марія (нар. 16 квітня 2008 року).

Включення імені Діви Марії як одного з імен принців і принцес є традицією католицьких монархів. Християнські конотації несе і склад «ель», який повторюється в іменах принців.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Король Філіп є почесним головою Бельгійської служби міжнародної торгівлі. У 1998 року він заснував фонд короля Філіпа, що ставить за мету зближення різних мовних громад Бельгії.

У 2002 року принц Філіп став почесним доктором Льовенського католицького університету . Він також є почесним членом Римського клубу.

Нагороди[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Богдан Гаврилишин у своїй книзі спогадів "Залишаюсь українцем" пише: "У період студентського страйку відбувалася дуже цікава подія. Принц Філіп Бельгійський, законний спадкоємець бельгійського трону, якому на той час виповнилося 30 років, готувався до своєї майбутньої ролі короля за наставництва Гастона Дерінга, одного з бельгійських “мудреців”. Гастон Дерінг, мій добрий друг, зателефонував мені як раз у момент, коли мало початися голодування. Він запитав, чи погоджусь я подбати про принца, який може на кілька днів приїхати до України інкогніто, під вигаданим ім’ям, щоб пізнати зовсім відмінну від його батьківщини країну. Він сказав, що принц багато знає про життя у палаці, але йому необхідно побачити реальне життя з зовсім іншого боку. Я погодився, забронював номер для принца в готелі “Національний”, який на той час ще належав ЦК КПУ. Він зайшов до моєї кімнати з рюкзаком, виглядав бадьорим та готовим до нового досвіду. Я запитав, чи бажає він відвідати родину приблизно його віку, побачити, як вони живуть. Він погодився.. Протягом наступних чотирьох днів принц щоденно їздив у метро на Майдан Незалежності, і проводив цілі дні зі страйкуючими студентами, розпитуючи їх, отримуючи короткі уроки з історії України, її сучасного становища та прагнень її народу... Через десять років я обідав з принцом і чотирма іншими особами у резиденції принца Ніколаса фон Ліхтенштейна, посла в Європейському Союзі. Принц Філіп розповідав про своє перебування в Києві з нотками ностальгії як про один із найцікавіших досвідів у своєму житті. Він попросив мене переслати йому якісь друковані матеріали про студентське голодування для того, щоб він міг описати його у своїх спогадах".


Під час переговорів із Президентом України П. О. Порошенком у Брюсселі в листопаді 2017 року король Філіп розповів, що приїздив до Києва в 1990 інкогніто, коли відбувалися події «Революції на граніті». За словами короля, він тоді відвідав місце проведення акцій протесту, а ночував у звичайній київській квартирі і «спав на підлозі»[1].

Генеалогія[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
16. Філіп Бельгійський
 
 
 
 
 
 
 
8. Альберт I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
17. Марія фон Гогенцоллерн-Зігмарінген
 
 
 
 
 
 
 
4. Леопольд III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
18. Карл Теодор, герцог Баварський
 
 
 
 
 
 
 
9. Єлизавета Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
19. Марія Жозефа, інфанта Португальська
 
 
 
 
 
 
 
2. Альберт II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
20. Оскар II
 
 
 
 
 
 
 
10. Карл Шведський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
21. Софія Нассауська
 
 
 
 
 
 
 
5. Астрід Шведська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
22. Фредерік VIII
 
 
 
 
 
 
 
11. Інгеборга Данська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
23. Ловіса Шведська
 
 
 
 
 
 
 
1. Король Філіп
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
24. Фульке VI Руффо ді Калабрія-Сантапау
 
 
 
 
 
 
 
12. Фульке VII Беніамін Трістан Руффо ді Калабрія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
25. Елеонора Галлетті ді Сан Каталдо
 
 
 
 
 
 
 
6. Фульке VIII Руффо ді Калабрія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
26. Теодор Мосселман дю Шенуа
 
 
 
 
 
 
 
13. Лаура Мосселман дю Шенуа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
27. Ізабелль Коген
 
 
 
 
 
 
 
3. Паола Руффо ді Калабріа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
28. Калісто Газелле ді Россана
 
 
 
 
 
 
 
14. Августо Газелле ді Россана е. Сан Себастьяно
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
29. Франческа Котті де Черес
 
 
 
 
 
 
 
7. Луїза Газелле ді Россана е. ді Себастіано
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
30. Енріко Вітторе Феліче Ріньон
 
 
 
 
 
 
 
15. Марія Христина Ріньон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
31. Луїза Пероні ді Сан Мартіно
 
 
 
 
 
 


Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]