Лукашук Андрій Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лукашук Андрій Степанович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 21 січня 1986(1986-01-21)
Преображенка
Смерть 1 вересня 2014(2014-09-01) (28 років)
Лутугине
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Степа́нович Лукашу́к (нар. 21 січня 1986(19860121) — пом. 1 вересня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Проживав у місті Київ. Шкільні роки пройшли у селі Курівка Хмельницької області — там проживає його мама. Під час строкової служби служив у караулі Президента. По тому працював на київському підприємстві ПАТ завод ЗБК «Бетон Ковальської».

19 червня 2014 року мобілізований Святошинським військкоматом, солдат, механік-водій танкового батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.

Загинув близько 5-ї години ранку 1 вересня внаслідок численних кульових поранень, яких зазнав у бою. Тоді ж поліг лейтенант Олександр Марчук.

Без Андрія лишились дружина і двоє синів, 2009 та 2013 року народження.

Похований 6 вересня 2014-го в селі Курівка.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання[ред. | ред. код]