Лутфуллін Ахмат Фаткуллович
| Лутфуллін Ахмат Фаткуллович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
4 лютого 1928[1] Аскарово, Там'ян-Катайський кантон, Башкирська АРСР, РСФРР, СРСР | |||
| Смерть | 10 лютого 2007[1] (79 років) | |||
| Уфа, Росія | ||||
| Країна |
 СРСР Росія | |||
| Жанр | портрет | |||
| Навчання | Уфимське училище мистецтвd | |||
| Діяльність | художник | |||
| Член | СХ СРСР | |||
| Звання |
 | |||
|
| ||||
Ахмат Фаткуллович Лутфуллін (башк. Әхмәт Фәтҡулла улы Лотфуллин; (4 лютого 1928, Аскарово, Башкирська АРСР — 10 лютого 2007, Уфа)) — башкирський радянський живописець. Народний художник СРСР (1989). Дійсний член Російської академії мистецтв (1997).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 4 лютого 1928 року в селі Аскарово[2] (нині Абзеліловський район, Башкортостан) у родині лісовальщика. У селах Аскарово і Абзаково пройшло його дитинство і юність. Пізніше хлопчиськом він пішки дійшов до Магнітогорська і вступив на навчання до ремісничого училища на токаря.
Після війни Ахмат Лутфуллін навчався в Ленінградському архітектурно-художньому училищі (1945—1948), Уфимському театрально-художньому училищі (1949—1951)[3], Державному художньому інституті Литовської РСР (Вільнюс, 1951—1954). Член Спілки художників з 1960 р. Заслужений художник РРФСР (1978). Заслужений художник Башкирської АРСР (1966). Дійсний член Російської академії мистецтв (1997).
Неодноразово обирався членом правління Башкирської Спілки художників, головою і членом художньої ради при Башкирських майстернях художнього фонду Російської РФСР, членом виставкому зональної виставки «Урал соціалістичний», членом правління Спілки художників РРФСР[3], був членом ревізійної комісії Спілки художників РРФСР, членом виставкому Спілки художників РРФСР. Ахмат Лутфуллін знайшов свій художній стиль і почерк, створив свою «домінанту» — башкирський неореалізм[4].
Протягом другої половини XX століття він впливав на розвиток башкирської живопису[5].
У селі Равіловому Абзеліловського району, в будинку сім'ї Лутфулліних, який художнику подарували земляки, відкрилась Мечеть Ахмата". Луїза Лутфулліна, дружина живописця, розповідала: «останнім часом він хворів, думка була — що ж робити з цим будинком, було вирішено не віддавати і не продавати, а зробити мечеть, в пам'ять про батька, матері і діда». За заповітом самого художника він був похований в селі Абзаково Бєлорєцького району Республіки Башкортостан.
Творчий доробок[ред. | ред. код]
Ахмат Лутфуллин — автор знаменитої картини «Три жінки», намальованої в 1969 р.[6] Разом з тим він є автором портретів і картин про історію та сучасне життя башкирського народу: «Прощання з Батьківщиною. Салават» (1990), «Свято в аулі. 1930-ті роки» (1969), «Проводи на фронт» (1978), «Прощання» (1970), «Очікування. Рік 1941-й» (1970).
Його основні роботи: «Портрет матері», х. м., 1956. «Автопортрет», х. м., 1957. «Бабай», х. м., 1959. «Портрет диригента Г. Муталова», х. м., 1959. «Мати-героїня Ішмурзина», х. м., 1959. «Мустафа-агай», х. м., 1960[2]. «Мати загиблого героя», х. м. 1960. «Дівчина в чорному», х. м., 1961. «Сім'я», триптих, х. м., 1962. «На сабантуй», х. м., 1963. «Портрет башкирської письменниці Хадії Давлетшіної», х. м., 1963. «Молодий робітник», х. м., 1963. «Портрет колгоспниці», х. м., 1967. «Золота осінь», х. м., 1967. «Портрет башкирської жінки», х. м., 1967. «Три жінки», х. м., 1968—1969. «Очікування. Рік 1941», х. м., 1969—1971. «Свято в аулі», 1930, х. м., 1973—1974. «Колгоспник Раджап», х. м., 1974. «Портрет старої колгоспниці», х. м., 1974. «Біля вікна», х. м., 1974. «Портрет молодої жінки», х. м., 1974. «Портрет лікаря І. X. Хидіятова», х. м., 1974. Серія портретів передовиків колгоспу імені М. І. Калініна Абзеліловського району Башкирської АРСР (12 робіт), х. м., 1974. «Сабантуй», х. м., 1974—1977. «Магинур Хасанова», х. м., 1977. «Колгоспник Хайруллін», х. м., 1977. «Портрет на тлі колгоспного току», х. м., 1977. «Портрет народного поета Башкирської АРСР М. Каріма», х. м., 1978.
Картини художника знаходяться в Державному російському музеї, Художньому музеї імені М. В. Нестерова в Уфі та в приватних колекціях.
Виставки[ред. | ред. код]
Учасник міжнародних (з 1975), всесоюзних, всеросійських і республіканських виставках з 1957 року, зональних — «Урал соціалістичний». Персональні виставки проходили в Москві (1963, 1976), Уфі (1978, 1994).
- Республіканські, Уфа, з 1957 р. на всіх, крім молодіжних 1972 і 1976 рр.
- Зональні виставки «Урал соціалістичний»: Свердловськ, 1964; Перм, 1967; Челябінськ, 1969; Уфа, 1974.
- Декадна виставка творів художників Башкирської АРСР, Москва, Ленінград, 1969.
- Виставка творів художників Башкирської АРСР, присвячена 100-річчю з дня народження В. І. Леніна, Ульяновськ, 1970.
- Декадна виставка робіт художників Башкирської АРСР в Кара-Калпакії, м. Нукус, 1976.
- Виставка творів художників 3-х зон, Москва, 1971.
- Виставка творів художників автономних республік РРФСР, Москва, 1971.
- Всеросійська виставка «Радянська Росія», Москва, з 1957 р. на всіх.
- Всеукраїнська художня виставка, Москва, 1969.
- Виставка «Художники Росії до 30-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною», Волгоград, 1975.
- Всеросійська художня виставка «Радянська Росія-5», Москва, 1975.
- Всеросійська художня виставка «Слава праці», Москва, 1976.
- Всеросійська художня виставка, присвячена 60-річчю Великого Жовтня, Москва, 1977.
- Всесоюзна художня виставка, присвячена VII Всесвітнього фестивалю молоді і студентів, Москва, 1957.
- Всесоюзна виставка робіт художників, Москва, 1962.
- Всесоюзна художня виставка «На сторожі миру», Москва, 1975.
- Всесоюзна художня виставка «Ленінським шляхом», присвячена 60-річчю Великого Жовтня, Москва, 1977.
- Виставка робіт трьох художників Башкирської АРСР (А. Ф. Лутфулліна, А. Д. Бурзянцева, Б. Д. Фузеєва), Москва, 1963.
- Персональна виставка робіт, Уфа, 1978.
- Виставка творів художників Башкирської АРСР в НДР, м. Галле, 1975.
- Міжнародна виставка «Радянське мистецтво», Польща, 1963.
- Міжнародна виставка «Радянське мистецтво», МНР, Улан-Батор", 1964.
- Міжнародна виставка «Радянське мистецтво», НДР, Берлін, 1974.
- Персональна виставка робіт, Москва, 1976.
- Міжнародна виставка «Радянське мистецтво», Париж, 1977.
- Міжнародна «Бієнале», ЧССР, Конпоца, 1977.
- Персональна виставка робіт, Уфа, 1978.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Почесний диплом Академії мистецтв СРСР (1971).
- Республіканська премія імені Салавата Юлаєва (1982).
- Почесна грамота Верховної Ради і Ради Міністрів РРФСР, 1970 і 1977.
- Диплом Академії мистецтв СРСР, 1971.
- Диплом Ради Міністрів РРФСР за творчі успіхи, 1970.
- Диплом Ради Міністрів РРФСР за творчі успіхи, 1967 і 1977.
Пам'ять про художника[ред. | ред. код]
У 2008 році за рішенням уряду Республіки Башкортостан ім'я Лутфулліна було присвоєно школі села Абзаково[7].
12 серпня 2011 року відкрилася пам'ятна дошка Лутфулліну в його рідному селі Абзаково[7].
У 2010 році в Уфі з'явилася вулиця Ахмата Лутфулліна.
В Уфі планується встановлення пам'ятника Лутфулліну[8].
У будинку, де жив художник до останніх днів (Уфа, вулиця Аксакова) встановлена меморіальна дошка
Література[ред. | ред. код]
- Попова Л. Н. Ахмат Лутфуллин. Л., 1978
- А. Лутфуллин: Альбом. Авт. вступ. ст. А. Г. Янбухтина. М., 1978
- Ахмат Лутфуллин: Каталог. Авт. вступ. ст. Л. Н. Попова. М., 1990.
- История Уфы. Сб. статей, гл. 14. Башкирское книжное изд., Уфа, 1976.
- Альбом «Художники Башкирии». Башкирское книжное изд., Уфа, 1969.
- Искусство народов СССР. Изд. «Советский художник», Москва, 1977.
- Б. Ванслов. О станковом искусстве и его судьбах. Изд. «Искусство», Москва, 1972.
- Г. С. Кушнеровская, «Изобразительное искусство Башкирской АССР». Изд. «Советский художник», Москва, 1974.
- Э. П. Фенина. Башкирский Государственный художественный музей им. М. В. Нестерова. Путеводитель. Башкирское книжное изд., Уфа, 1974.
- Г. Р. Пикунова: Буклет «А. Лутфуллин». Башкирское книжное изд., Уфа, 1969.
- А. Янбухтнна. «Ахмат Лутфуллин». Изд. «Советский художник», Москва, 1978.
- Журнал «Коммунист»; 1970, № 13. Н. Томский; Редакционная статья.
- Журнал «Художник», 1969, № 12. Т. Нордштейн. Рождённое традициями жизни.
- Журнал «Творчество», 1960, № 8. Л. Мочалов: От портрета-очерка к портрету-образу.
- Журнал «Творчество», 1969, № 12. Ю. Нехорошев: Образы Башкирии.
- Журнал «Творчество», 1976, № 6. Ред. статья «К успехам искусства».
- Журнал «Искусство», 1976, № 3, Л. Акимова: Образы жизни народной.
- Журнал «Искусство», 1976, № 5. Л. Акимова, И. Купцов: Всесоюзная художественная выставка «Слава труду».
- Журнал «Художник», 1976, № 3. В. Ванслов: Широкий поток жизни.
- Журнал «Художник», 1976, № 11, Навстречу IV съезду художников РСФСР.
- Журнал «Творчество», 1978, № 1. Ю. Осмоловский: Юбилейная всесоюзная.
- Журнал «Дружба народов», 1970, № 1, Г. Кушнеровская: Сказ о курае.
- Р. Хакимов: На семи дорогах. Изд. «Советская Россия», Москва, 1974.
- Д. Мочальский: Созвучие времени. Газ. «Правда», 1977 от 26 сентября.
- О. Воронова: Зрелость художника. Газ. «Правда», 1976 от 20 сентября.
- Т. Нордштейн: Молодость мужает. Газ. «Советская культура», 1975 от 5 грудня.
- О. Буткевич: До нових рубежів творчості. Газ. «Радянська культура», 1976, від 16 листопада.
- Л. Н. Попова. Ахмат Лутфуллин. Изд. «Художник РРФСР», Ленінград.
Посилання[ред. | ред. код]
- Малюнок у творчості Ахмата Лутфулліна. [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]// Альміра Янбухтина. Бельські простори
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Ахмат Лутфуллин — Биография. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- ↑ а б Информация на сайте Уральская историческая энциклопедия[недоступне посилання з Июль 2018]
- ↑ Махмутов, Наиль. Любимые художники Башкирии. — Уфа : Лето, 2018. — С. 21. — ISBN 978-5-87308-038-0.
- ↑ Бельские просторы. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- ↑ Картина «Три женщины». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 червня 2020.
- ↑ а б В Башкортостане установили мемориальную доску Ахмату Лутфуллину — башинформ.рф — Новости новой Башкирии. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- ↑ В Уфе установят семь новых памятников :: Главная тема :: Новости Уфы — портал новостей города Уфы и Республики Башкортостан. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 червня 2020.
|
