Лутц Фаненштиль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Лутц Фаненштиль
Лутц Фаненштиль
Лутц Фаненштиль під час роботи
кореспондентом CNN на
ЧС 2014 року в Бразилії
Особисті дані
Повне ім'я Лутц Фаненштиль
Народження 12 травня 1973(1973-05-12) (48 років)
  Цвізель, ФРН
Зріст 187 см
Громадянство Німеччина Німеччина
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1986—1989
1989—1991
Німеччина «Цвізель»
Німеччина «Фільсгофен»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1991—1993 Німеччина «Бад-Кецтінг» 68 (-?)
1993—1994 Малайзія «Пенанг» 12 (-?)
1994 Англія «Вімблдон» (рез.) 12 (-?)
1995—1997 Англія «Ноттінгем Форест» 0 (0)
1995  Мальта «Хамрун Спартанс» 0 (0)
1995  Бельгія «Сінт-Трейден» 0 (0)
1996  ПАР «Орландо Пайретс» 7 (-?)
1996  Сінгапур «Сембаванг Рейнджерс» 22 (-?)
1997 Фінляндія «Тампере» 8 (-?)
1998 Фінляндія «Гака» 0 (0)
1998  Фінляндія «Палло-Керро 37» 5 (-?)
1998—1999 Німеччина «Вакер» (Б) 14 (-?)
1999—2000 Сінгапур «Гейланг Юнайтед» 46 (-?)
2001 Нова Зеландія «Данедін Технікал» 18 (-?)
2001—2002  Англія «Бредфорд Парк-Авеню» 1 (-?)
2001—2002 Англія «Гаддерсфілд Таун» 0 (0)
2002 Нова Зеландія «Данедін Технікал» 18 (-?)
2002 Німеччина «АСВ Кам» 12 (-?)
2002—2003  Англія «Бредфорд Парк-Авеню» 14 (-?)
2003 Нова Зеландія «Данедін Технікал» 18 (-?)
2003  Норвегія «Берум» 13 (-?)
2004 США «Калгарі Мустангс» 28 (-?)
2004—2006 Нова Зеландія «Отаго Юнайтед» 36 (-?)
2006—2007 Албанія «Влазанія» (Ш) 14 (-?)
2007 Вірменія «Бентоніт» 12 (-?)
2007 Норвегія «Берум» 9 (-?)
2007 Канада «Ванкувер Вайткепс» 4 (-?)
2008 Бразилія «Германн Айгінгер» 24 (-?)
2008—2009 Норвегія «Флеккеруй» 14 (-?)
2009 Норвегія «Манглеруд Стар» 11 (-?)
2009—2011 Намібія «Рамблерс» 45 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1986—1987 Німеччина Німеччина U-17 5 (-?)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2007
2009—2010
Вірменія «Бентоніт»
Намібія Намібія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Лутц Фаненштиль (нім. Lutz Pfannenstiel; нар. 12 травня 1973, Цвізель, ФРН) — німецький футболіст, тренер та футбольний функціонер. Виступав на позиції воротаря. Як гравець виступав у Малайзії, Англії, ПАР, Фінляндії, Мальті, Сінгапурі, Новій Зеландії, Норвегії, США, Албанії, Вірменії, Канаді, Бразилії та Намібії.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Конкурував в юнацькій збірній Німеччині U-17[1] з Маркусом Баббелем та Маркусом Мюнхом. У 18-річному віці відмовився від переходу в мюнхенську «Баварію», бажаючи бути основним у менш іменитих клубах, заради виступів в аматорському «Бад-Кецтінг»[2][3]. На той час Лутц бажав отримати професіональний контракт якомога швидше, намагаючись наслідувати сербського воротаря Ратко Свілара[4]. Тому юний воротар вирішив перебратися до Малайзії, де став гравцем «Пенанга». У команді виступав протягом 7-и місяців, після чого виступав за резервну команду англійського «Вімблдона». У 1995 році став другим воротарем у «Ноттінгем Форест». Після цього відправився у 2-місячну оренду до південноафриканського клубу «Орландо Пайретс»[4]. Після переїзду до Сінгапуру підписав контракт з «Сембаванг Рейнджерс», у футболці яких зіграв 22 матчі.

Маючи на меті перейти до англійської Прем'єр-ліги у 1997 році перебирається до чемпіонату Фінляндії (відома як кузня кадрів для клубів АПЛ), де укладає договір з «Тампере». Через декілька місяців приєднався до принципового суперника «Тампере», «Гака», з яким у 1998 став переможцем чемпіонату Фінляндії.

Після тривалої перерви повернувся до Німеччини, де став гравцем «Вакера» (Бургхаузен). У футболці клубу зіграв 14 матчів, проте індонезійська дівчина Лутца зазнала расистського нападу, через що Фаненштиль вирішив перейти до сінгапурського «Гейланг Юнайтед». У цьому клубі зіграв рекордні для себе 46 матчів. З «Гейланг Юнайтед» вийшов до Ліги чемпіонів АФК. У цей період виступав впевнено, одружився з індонезійською дівчиною, отримав громадянство Індонезії та намагався потрапити до збірної цієї країни. У 1999 році заарештований за підозрою у спортивному шахрайстві та згодом засуджений до п’яти місяців ув'язнення. Його звинувачували в незаконних домовленостях з букмекером, який свідчив проти Лутца. Німецького воротаря підозрювали в участі в трьох матчах з фіксованим результатом, в яких «Гейланг Юнайтед» здобув 2 перемоги та 1 поєдинок зіграв внічию. Його також звинувачували в тому, що грав «занадто впевнено».

Після 101 дня ув'язнення Фаненштиль був достроково звільнений, частково завдяки лояльному керівництву держави та після втручання посольства Німеччини. На даний час в Німеччині вважається неосудним. Отримав довічну дискваліфікацію від АФК. ФІФА ж дискваліфікувало гравця на півроку, проте термін дискваліфікації відраховувала заднім числом, тому після виходу з в'язниці Лутц знову мав право грати. Декілька тижнів проходив реабілітацію та почав тренування в англійському «Бредфорд Парк Авеню», оскільки під час ув'язнення схуд на 16 кг, а потім перебрався до новозеландського «Данедін Технікал». Дебютувавши за «Данедін» став одним з небагатьох гравців, які виступали у футбольних змаганнях під егідою різних континентальних організацій. Загалом у Новій Зеландії прожив 5 років. Оскільки чемпіонат Нової Зеландії розігрувався лише з листопада по квітень, Лутц займався пошуком клубу на другу половину року. Зокрема, виступав за німецький «АСВ Кам» та протягом півроку грав за англійський «Бредфорд Парк-Авеню». 26 грудня 2002 року в поєдинку Північної прем'єр-ліги проти «Гаррогейт Таун» Лутц зіткнувся з нападником команди-суперниці Клейтоном Дональдсоном. Німецького воротаря довелося тричі реанімували на футбольному полі[5]. Головний суддя Джонн Мосс вирішив призупинити матч, на той час БПА перемагав з рахунком 2:1 Заради успішного виступу в Новій Зеландії, Фаненштиль займався пошуком таких клубів, які грали чемпіонат у період з квітня по жовтень. У 2003 році перебрався до скромного норвезького клубу «Берум», за період перебування Фаненштиля на поєдинки клубу приїжджали скаути з різних країн Європи. Як згодом стало відомо, вони переглядали іншого воротаря команди, Ніка Ріоса Гаугена. За спогадами Лутца скаути повинні були бути присутніми на 4-х матчах, в яких німець визнавався найкращим гравцем команди. Також Лутц мав найприбутковіший контракт серед гравців «Берума», проте клуб зіткнувся з фінансовими труднощами, через що керівництво вирішило відмовитись від послуг німецького воротаря. Як наслідок, Фаненштилю запропонували пройти 1-місячний перегляд у «Мілані». Італійці були задоволені німцем.

Проте Лутц вирішив перебрався до США[6], де зіграв 28 матчів у футболці «Калгарі Мустангс». Завдяки виступам у чемпіонаті США збільшив кількість континентальних організацій, під егідою яких грав, до 5-и. У 2004 році повернувся Нової Зеландії, де уклав договір з суперником «Данедіна», «Отаго Юнайтед». У 2006 році переїхав до албанського клубу «Влазанія» (Шкодер), яку тренував колишній воротар національної збірної НДР Ульріх Шульц. Після звільнення німецького фахівця Фаненштиль також залишив команду[7]. Сезон 2007 року розпочав у норвезькому «Берумі». а завершив у канадському «Ванкувер Вайткепс». У 2008 році перейшов до бразильського клубу «Германн Айгінгер». Таким чином, після дебютув в футболці нового клубу Лутц став першим футболістом, який грав у професіональних чемпіонатах 6-и різних континентальних федерацій.

Свій прощальний матч як професіонального футболіста провів 10 червня 2011 року на стадіоні Дройффлюсс у благодійнійному матчі «Глобал Юнайтед» проти ФК «Пассау» (клуб святкував 100 річний ювілей), де Лутц відіграв за кожну з команд по 1 тайму.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

На початку 2007 року Фаненштиль отримав пропозицію від вірменського мільйонера стати головним тренером та допомогти у становленні клубу «Бентоніт». Протягом трьох місяців Лутц підписав 18 футболістів з усього світу, проте мільйонер вирішив закрити проект.

У квітні 2008 року Фаненштиль повернувся до Німеччини та почав працювати тренером воротарів кубінської збірної[8], яку тренував німець Рейнгольд Фанц, який готував кубинців до кваліфікації ЧС-2010 у південній Німеччині та Австрії. Однак після звільнення зі збірної Куби відновив кар'єру гравця. Виступав у норвезьких клубах. Спочатку грав за «Флеккеруй». Потім перейшов «Манглеруд Стар»[9]. Дебютував у новій команді 13 квітня 2009 року в поєдинку проти «Аскера». У 2009 році виїхав до Намібії, де був граючим головним тренером «Рамблерс»[10], також був тренером воротарів та одним з головних тренерів збірної Намібії. футбольну кар'єру завершив у 38-річному віці. Проте в 2018 році уругваєць Себастьян Абреу підписав контракт з «Аудакс Італьяно» та перевершив цей рекорд.

Кар'єра скаута та експета на телебаченні[ред. | ред. код]

1 жовтня 2009 року видав автобіографічну книгу Unhaltbar – Meine Abenteuer als Welttorhüter[11], яка в серпні 2014 року під назвою «Голкіпер, якого не зупинили» стала бестселером у Великій Британії.

На чемпіонаті світу 2010 року Лутц Пфанненштьєль був телевізійним експертом каналу ZDF.

Після того, як Фаненштиль оголосив про завершення кар'єри гравця в 2010 році, 28 лютого 2011 року підписав контракт з «Гоффенгаймом», де зайняв посаду скаута та керівник відділу зовнішніх зв'язків. На клубному відеоканалі регулярно викладалися відео про подорожі Фаненштиля по вськму світі (в програмі Lutz on Tour). Окрім цього, Лутц працював експертом у країнах, що розвиваються від Німецького футбольного союзу[12].

У сезоні 2012/13 років працював телевізійним експертом на ran у передматчевих ефірах до трнасляцій матчів Ліги Європи.

На чемпіонаті світу 2014 року знову працював з Руді Серне телевізийним експертом на каналі ZDF, а потім і на BBC World[13]. На Кубку африканських націй 2015 року працював одним зі співведучих трансляцій спортивного каналу Eurosport.

ФІФА називає його офіційно футбольним тренером.

З листопада 2014 року веде футбольну колонку в щотижневику «Дейлі міррор»[14].

На Чемпіонаті світу з футболу 2018 року в Росії Фаненштиль працював експертом швейцарського телеканалу SRF.

Кар'єра функціонера[ред. | ред. код]

З 16 грудня 2018 року — спортивний директор «Фортуни» (Дюссельдорф)[15].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 2006 році вдруге одружився, виховує доньку[16][17].

«Глобал Юнайтед»[ред. | ред. код]

Проект «Глобал Юнайтед» Лутца Фаненштиля має на меті привернути увагу до небезпеки зміни клімату за допомогою вражаючих футбольних ігор у спеціальних локаціях. У січні 2014 року «Глобал Юнайтед»[18] планував зіграти в Антарктиці[19], а згодом в Амазонії, Непалі, Намібії й Танзанії. Проект підтримують колишні відомі футболісти, такі як Алдаїр, Фреді Бобич, Карлос Вальдеррама, Кафу, Бебето, Уле Гуннар Сульшер, Павел Недвед, Крістіан Карамбе та Стіг Тьофтінг.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • У Фінляндії став свідком того, як гру було перервано через величезний рій комарів у першому таймі, всі глядачі втекли, а гра продовжилася у другому таймі за абсолютно порожніх трибун[7].
  • У Новій Зеландії потрапив до заголовків газет, коли особисто спіймав злодія, який ввірвався до нього та вкрав 1500 новозеландських доларів, Плейстейшн, сонцезахисні окуляри та футболку воротаря, після чого злодій-невдаха повернув його майно.
  • Фаненштиль, який, за неофіційними власними підрахунками, грав у футбол на «понад 600 стадіонах», називав улюблені стадіони — Маракана у Бразилії та Гайбері у Лондоні.
  • Окрім проблем у Сінгапурі, він назвав найжахливіші моменти своєї кар’єри як «вбиральні, які наповнені тарганами» в Таїланді та Шрі-Ланці, а також тренуванні на випадково удобреному полі у Вірменії, оскільки санітарні труби на стадіоні лопнули[20].
  • Фаненштиль й до цих пір мовчить про один з періодів своєї кар’єри. Перебуваючи в Україні, вочевидь, вступив в контракт з криміналітетом. Побоюючись пересідування, він мовчить про назву міста, команди, а також її президента: «У мене язичницька повага до клубу, в якому я там був, навіть страх. Там все було досить брутально, і я дуже радий, що звідти спокійно вибрався»[21]. З цього часу відомий анекдот: У Лутца вкрали автомобіль, він поскаржився Президентові на свої страждання, який мав хороші зв’язки з підземним світом, і Фаненштиль повернув свою машину протягом години[7].
  • У поєдинку на Мальдівах, який розпочався о 12 годині дня, і коли глядачі почали використовувати фаєри, стало настільки жарко, що перші гравці втомилися через п’ять хвилин, а Гейланг закінчив гру нульовою нічиєю лише з дев'ятьма гравцями. У матчі-відповіді сінгарпуці здобули перемогу з рахунком 11:0[22].

Досягнення[ред. | ред. код]

Національні[ред. | ред. код]

«Ноттінгем Форест»
«Орландо Пайретс»
  • ПАР Кубок ПАР
    • Cup Winner.png Володар (1): 1996
  • ПАР MTN 8
    • Cup Winner.png Володар (1): 1996
«Ванкувер Вайткепс»
  • Канада Кубок Каскадії
    • Cup Winner.png Володар (1): 2008
  • США United Soccer Leagues First Division
    • Gold medal icon.svg Чемпіон (1): 2008
«Гака»
«Гейланг Юнайтед»

Міжнародні[ред. | ред. код]

«Орландо Пайретс»
  • Суперкубок КАФ
    • Cup Winner.png Володар (1): 1996

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pfannenstiel, Lutz (26 September 2009). Malaysia wirkte auf Pfannenstiel wie eine Droge. Die Welt (German). Процитовано 15 October 2009. 
  2. Lutz Pfannenstiel: The goalkeeper who gave up Bayern Munich for the Crazy Gang, Bradford and a whirlwind trawl across continents. The Independent. 29 October 2014. Процитовано 21 May 2018. 
  3. Will Sharp (3 November 2014). Meet Lutz Pfannenstiel, football's 25-club, 13-country, six-continent man. The Guardian (Guardian News and Madia). Процитовано 21 May 2018. 
  4. а б Die Abenteuer eines Welttorhüters, n-tv.de
  5. Goalkeeper's wife tells of match terror. Craven Herald & Pioneer. 28 December 2002. Архів оригіналу за 28 February 2009. Процитовано 10 May 2008. 
  6. Soccer: Have ball, will travel - and there's plenty of that for goalie (англ.)
  7. а б в Sagenhafte Abenteuer eines unhaltbaren Torwarts, diewelt.de
  8. Myrrhe, Anke (30 July 2008). Keine Fluchtgefahr. Der Tagesspiegel (German). Процитовано 15 October 2009. 
  9. La drôle d'histoire d'un gardien de but globe-trotter. Les Dessous du Sport (French). 20 January 2009. Архів оригіналу за 4 August 2012. Процитовано 8 February 2009. 
  10. Globetrotter Pfannenstiel zieht es nach Afrika. FIFA. Процитовано 15 October 2009. 
  11. Krull, Patrick (27 September 2009). Sagenhafte Abenteuer eines unhaltbaren Torwarts. Die Welt (German). Процитовано 15 October 2009. 
  12. Traumjob für Lutz Pfannenstiel
  13. Hoffenheim-Scout Lutz Pfannenstiel über seine Eindrücke von der Fußball-WM
  14. Лутц Фаненштиль на офіційному сайті «Дейлі міррор» (англ.)
  15. LUTZ PFANNENSTIEL WIRD NEUER SPORTVORSTAND (нім.)
  16. Der rastlose Fußball-Weltreisende (нім.)
  17. Im Tor zur Welt (нім.)
  18. M+Z-Motors engagiert sich bei Global United FC, Allgemeine Zeitung, 19. April 2010
  19. Fußball-Weltenbummler will nun Namibia voranbringen (нім.)
  20. Pfannenstiel: Klinisch tot und unschuldig im Gefängnis. t-online.de
  21. Der Torwart von Welt (нім.)
  22. Mein großes Vorbild ist Felix Magath. faz.net

Посилання[ред. | ред. код]