Баварія (Мюнхен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баварія (Мюнхен)
FC Bayern München logo (2017).svg
Повна назва FC Bayern München AG
Прізвисько Der FCB,
Die Bayern («баварці»),
FC Hollywood («ФК Голлівуд»),
Die Roten («червоні»),
Die Brauereien («пивовари»),
Stern des Südens
Bayern-Dusel («Баварія-Удачі»)[1]
Коротка назва Баварія
Засновано 1900
Населений пункт Мюнхен, Німеччина Німеччина
Стадіон «Альянц Арена»
Вміщує 75 000 [2]
Президент Німеччина Герберт Гайнер
Головний тренер Німеччина Юліан Нагельсманн
Ліга Бундесліга
2020/21 Golden star.svg1
Вебсайт Офіційний сайт
Домашня
Виїзна
Запасна

«Бава́рія» (Мюнхен) (нім. FC Bayern München AG) — німецький футбольний клуб із Мюнхена. Один з найвідоміших і найсильніших клубів Німеччини та світу.

Історія[ред. | ред. код]

Створення[ред. | ред. код]

27 лютого 1900 р. члени футбольної секції гімнастичного союзу «MTV 1879 München» вирішили відділитись від союзу і створити власну, суто футбольну команду. Її назвали «Bayern» (німецька назва землі Баварія, столицею якої є Мюнхен). Клуб став одним з найсильніших і найпопулярніших команд міста (тоді й почалася принципова ворожнеча з іншим серйозним мюнхенським колективом — «Мюнхеном 1860»).

Період до 1945[ред. | ред. код]

Перший представник «баварців» у збірній Німеччини, правий крайній нападник Макс Габлонскі дебютував у головній команді країни 1910 року. Національні змагання аж до створення Бундесліги (у 1963 р.) відбувалися за складною багатоступеневою схемою. Щоб боротися за чемпіонство, треба було спочатку виграти чемпіонат Південної Баварії, (з сезону 1923/24 всієї Баварії), потім — змагання у південнонімецькій фінальній групі. Лише тоді клуб виходив у вирішальний плей-оф, де й розігрували титул чемпіона Німеччини. Але тогочасними лідерами баварського футболу були «Нюрнберг» і «Фюрт», а «Баварія» вдало грала лише у південнобаварській першості. У період до Першої світової війни клуб тренували виключно англійці або шотландці — саме в цих країнах тоді найактивніше розвивали футбольну тактику і стратегію.

Першим великим досягненням «Баварії» став вихід у 1/2 фіналу всенімецької першості у сезоні 1927/28 та перемога у чемпіонаті Баварії, добрий виступ у південнонімецькому турнірі й вихід у плей-оф. Там вони обіграли «Ваккер Галле» (3:0), в 1/4 — «Кельн» (5:2), але у півфіналі поступились майбутньому переможцю «Гамбургу» — 2:8. Після цього «баварці» 5 разів поспіль вигравали чемпіонат Баварії, але невдало виступали у південнонімецькій лізі. Зрештою, в сезоні 1931/32 клуб знову зумів вийти у плей-оф. В 1/8 фіналу з розіграшу вибили берлінську «Мінерву-93», у чвертьфіналі — «Поліцай Хемніц», а у півфіналі — «Нюрнберг». Фінал проходив у баварському місті Нюрнберг і більшість глядачів підтримувала земляків. На 35-й хв найкращий голеадор команди Оскар Рор забив з пенальті. Другий гол записав на свій рахунок Франц Крумм — 2:0, «Баварія» вперше стала чемпіоном Німеччини[3].

В січні 1933 р. влада перейшла до нацистів і президент «Баварії» єврей Курт Ландауер[4] залишив свій пост. Партія фінансово підтримувала і симпатизувала певним клубам (наприклад, «Шальке 04», яке стало чемпіоном в 1934, 1935, 1937, 1939, 1940 і 1942 рр.), тоді як інші грошової допомоги не отримували. В столиці Баварії «Мюнхен 1860» належав до тих перших, а «Баварія» — до других. Клуб показував посередні результати.

Післявоєнні роки[ред. | ред. код]

Кілька гравців загинуло на фронті, команда майже перестала існувати. В новоствореній південнонімецькій «Оберлізі-Зюд» Баварія була середняком і, навіть вибула у нижчу лігу (зайнявши останнє, 16-е місце). Щоправда, команда відразу повернулась у «Оберлігу» і в сезоні 1957 виграла Кубок Німеччини, перемігши у фіналі «Фортуну» (Дюссельдорф) з рахунком 1:0. В команді не було «зіркових» футболістів. Наприклад, на чемпіонаті світу 1954, який німці виграли, було двоє «баварців» і лише один з них виходив на поле (у 2 іграх).

В 1958 році в юнацькій команді з'явилося двоє хлопців: 14-річний Зепп Маєр і 13-річний Франц Бекенбауер.

На початку 60-х років колектив виступав стабільно і постійно був у трійці перших клубів південнонімецької першості.

Створення Бундесліги[ред. | ред. код]

Ще з початку сторіччя, коли футбол в Німеччині тільки зароджувався, гравці були любителями, тобто офіційно заробляли на життя «позафутбольною» роботою. Тому влада суворо контролювала розміри премій, які видавали гравцям у їхніх клубах. Таке становище не задовольняло гравців і чимало найсильніших (Ран, Шиманяк, Шнеллінгер) виїжджало закордон.

Олімпія-Штадіу — домашня арена «Баварії» з травня 1972 до травня 2005 року, фото 1999 рік

Відразу після ЧС 1962 (де німці вибули з боротьби у чвертьфіналі) Німецький футбольний союз оголосив про створення національної Бундесліги у сезоні 1963/64 і запровадження офіційного статусу для футболістів-професіоналів. Того ж 1962 року в «Баварії» змінився президент. Ним обрали Вільгельма Нойдеккера — людину, яка не хотіла купувати готових зірок, а планувала заохочувати якнайбільше перспективних місцевих гравців дуже хорошими умовами й платнею.

В новостворену лігу прийняли 16 команд. Південь мав бути представлений 5 командами. «Червоні» зайняли в «Оберлізі-Зюд» 3-є місце, тому сподівались наступний сезон грати вже в Бундеслізі. Але попри місця у попередньому чемпіонаті враховували виступи клубу за останні 10 років і присутність якісної інфраструктури. «Баварія» в цю п'ятірку не потрапила. Президент запросив югославського тренера Златко Чайковського. В сезоні 1964/65 молодий нападник Герд Мюллер забив 32 м'ячі у 26 матчах. На воротях стояв Маєр, а обороною керував Бекенбауер. Всі троє згодом дебютують у збірній Німеччини. Після двох років у «Регіональлізі-Зюд» (спочатку 2-а, згодом 1-а позиція) баварці підвищились у класі.

Перший сезон у Бундеслізі «червоні» закінчили третіми. Чемпіоном став один з лідерів тогочасного футболу фіналіст КВК-1965 «Мюнхен 1860». Бекенбауера за підсумками сезону визнали найкращим футболістом Німеччини.

Стадіон[ред. | ред. код]

У 1911—1972 рр. команда грала на одному з найстаріших стадіонів міста Грюнвельдері. До Літніх Олімпійських ігор 1972 р. у місті була зведена нова арена — Олімпійський стадіон. Трибуни арени та частина території олімпійського парку покриті гігантськими висячими перекриттями-оболонками архітектора Фрая Отто. Спочатку стадіон вміщував ~79 000 глядачів. Після численних реконструкцій, на національні змагання могло потрапити близько 69 000 осіб, а на міжнародні — близько 59 000.

У 2002 р. спільно із Мюнхеном 1860 було розпочато будівництво нового стадіону Альянц Арени. Спорудження завершене у 2005 р. В залежності від того, яка команда грає на стадіоні, арена змінює свою підсвітку: якщо власне Баварія — стадіон підсвічується червоним, якщо Мюнхен 1860 — блакитним, а якщо збірна Німеччини — білим.

Дер Класікер[ред. | ред. код]

Докладніше: Дер Класікер

Дер Класікер — футбольний матч між дортмундською «Боруссією» і мюнхенською «Баварією». З моменту заснування Бундесліги, ці клуби є найбільш успішними серед футбольних команд у Німеччині. Дер Класікер — одне з найважливіших дербі у світовому футболі й найбільш очікувана подія німецького спортивного календаря.

Досягнення[ред. | ред. код]

Відомі гравці[ред. | ред. код]

Зепп Маєр (ліворуч) і Герд Мюллер (праворуч)


Склад команди[ред. | ред. код]

Станом на 1 вересня 2021[5]
Позиція Гравець
1 Німеччина ВР Мануель Ноєр Captain sports.svg
2 Франція ЗХ Дайо Упамекано
3 Англія ЗХ Омар Річардс
4 Німеччина ЗХ Ніклас Зюле
5 Франція ЗХ Бенжамен Павар
6 Німеччина ПЗ Йозуа Кімміх
7 Німеччина НП Серж Гнабрі
8 Німеччина ПЗ Леон Горецка
9 Польща НП Роберт Левандовський
10 Німеччина НП Лерой Сане
11 Франція НП Кінгслі Коман
13 Камерун НП Ерік Максім Шупо-Мотінг
17 Франція ПЗ Мікаель Кюїзанс
Позиція Гравець
18 Австрія ПЗ Марсель Забітцер
19 Канада ЗХ Альфонсо Дейвіс
20 Франція ЗХ Буна Сарр
21 Франція ЗХ Лукас Ернандес
22 Іспанія ПЗ Марк Рока
23 Франція ЗХ Тангі Ньянзу
24 Франція ПЗ Корентен Толіссо
25 Німеччина НП Томас Мюллер
26 Німеччина ВР Свен Ульрайх
36 Німеччина ВР Христіан Фрюхтль
42 Німеччина ПЗ Джамал Мусіала
44 Хорватія ЗХ Йосип Станішич

Інше[ред. | ред. код]

Вболівальники[ред. | ред. код]

Найчисельніша вболівальницька група підтримки німецького клубу формувалася ще з часів зародження команди. Репутація народної команди манила молодь та прихильників спорту, а очільники клубу намагалися підтримувати цю прихильність. Визначальним став 1932 рік, коли мюнхенці пробилися до фіналу всенімецької першості. 11 червня, за день до фіналу, 500 фанатів Баварії сіли на велосипеди. Перед стартом "Тур Мюнхен-Нюрнберг" представник клубу звернувся до фанатів з короткою промовою, просячи їх не пускатися у всі тяжкі й не заплямувати честь клубу в серці Франконії. Потім уболівальників чекав 170-кілометровий марафон під палючим літнім сонцем[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційна сторінка клубу (нім., англ., япон., кит., ісп., араб., рос.)


Джерела[ред. | ред. код]