Баварія (Мюнхен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Німеччина Баварія (Мюнхен)
Logo FC Bayern München.svg
Повна назва FC Bayern München AG
Прізвисько FCB (Der FCB),
Баварці (Die Bayern),
Червоні штани (Rothose),
ФК Голлівуд (FC Hollywood),
Червоні (Die Roten),
Пивовари (Die Brauereien),
Зірка півдня (Stern des Südens),
Баварія-Удачі (Bayern-Dusel),
Чорна бестія[1]
Коротка назва Баварія
Рік заснування 1900
Населений пункт Мюнхен, Німеччина
Стадіон Альянц Арена
Вміщує 75 000 [2]
Президент Німеччина Улі Генесс
Головний тренер Німеччина Юпп Гайнкес
Ліга Бундесліга
2016/17 1
Домашня
Виїзна
Запасна

«Бава́рія» (Мюнхен) (нім. FC Bayern München AG) — німецький футбольний клуб із Мюнхена. Один з найвідоміших і найсильніших клубів Німеччини та світу.

Історія[ред.ред. код]

Створення[ред.ред. код]

27 лютого 1900 р. члени футбольної секції гімнастичного союзу «MTV 1879 München» вирішили відділитись від союзу і створити власну, суто футбольну команду. Її назвали «Bayern» (німецька назва землі Баварія, столицею якої є Мюнхен). Клуб став одним з найсильніших і найпопулярніших команд міста (тоді й почалася принципова ворожнеча з іншим серйозним мюнхенським колективом — «Мюнхеном 1860»).

Період до 1945[ред.ред. код]

Перший представник «баварців» у збірній Німеччини, правий крайній нападник Макс Ґаблонскі дебютував у головній команді країни 1910 року. Національні змагання аж до створення Бундесліґи (у 1963 р.) відбувалися за складною багатоступеневою схемою. Щоб боротися за чемпіонство, треба було спочатку виграти чемпіонат Південної Баварії, (з сезону 1923/24 всієї Баварії), потім — змагання у південно-німецькій фінальній групі. Лише тоді клуб виходив у вирішальний плей-оф, де й розігрували титул чемпіона Німеччини. Але тогочасними лідерами баварського футболу були «Нюрнберґ» і «Фюрт», а «Баварія» вдало грала лише у південно-баварській першості. У період до Першої світової війни клуб тренували виключно англійці або шотландці — саме в цих країнах тоді найактивніше розвивали футбольну тактику і стратегію.

Першим великим досягненням «Баварії» став вихід у 1/2 фіналу всенімецької першості у сезоні 1927/28. перемога у чемпіонаті Баварії, добрий виступ у південно-німецькому турнірі і вихід у плей-оф. Там вони обіграли «Ваккер Галле» (3:0), в 1/4 — «Кельн» (5:2), але у півфіналі поступились майбутньому переможцю «Гамбурґу» — 2:8. Після цього «баварці» 5 разів поспіль вигравали чемпіонат Баварії, але невдало виступали у південно-німецькій лізі. Зрештою, в сезоні 1931/32 клуб знову зумів вийти у плей-оф. В 1/8 фіналу з розіграшу вибили берлінську «Мінерву-93», в чвертьфіналі — «Поліцай Хемніц», а у півфіналі — «Нюрнберґ». Фінал проходив у баварському місті Нюрнберґ і більшість глядачів підтримувала земляків. На 35-й хв. найкращих голеадор команди Оскар Рор забив з пенальті. Другий гол записав на свій рахунок Франц Крумм — 2:0, «Баварія» вперше стала чемпіоном Німеччини.

В січні 1933 р. влада перейшла до нацистів і президент «Баварії» єврей Курт Ландауер залишив свій пост. Партія фінансово підтримувала і симпатизувала певним клубам (наприклад, «Шальке-04», яке стало чемпіоном в 1934, 1935, 1937, 1939, 1940 і 1942 рр.), тоді як інші грошової допомоги не отримували. В столиці Баварії «Мюнхен 1860» належав до тих перших, а «Баварія» — до других. Клуб показував посередні результати.

Післявоєнні роки[ред.ред. код]

Кілька гравців загинуло на фронті, команда майже перестала існувати. В новоствореній південно-німецькій «Оберлізі-Зюд» Баварія була середняком і, навіть вибула у нижчу лігу (зайнявши останнє, 16-е місце). Щоправда команда відразу повернулась у «Оберлігу» і в сезоні 1957 виграла Кубок Німеччини, перемігши у фіналі «Фортуну» (Дюссельдорф) з рахунком 1:0. В команді не було «зіркових» футболістів. Наприклад, на Чемпіонаті світу 1954, який німці виграли, було двоє «баварців» і лише один з них виходив на поле (у 2 іграх).

В 1958 році в юнацькій команді з'явилося двоє хлопців: 14-річний Зепп Майєр і 13-річний Франц Бекенбауер.

На початку 60-х років колектив виступав стабільно і постійно був у трійці перших клубів південно-німецької першості.

Створення Бундесліги[ред.ред. код]

Ще з початку сторіччя, коли футбол в Німеччині тільки зароджувався, гравці були любителями, тобто офіційно заробляли на життя «позафутбольною» роботою. Тому влада суворо контролювала розміри премій, які видавали гравцям у їхніх клубах. Таке становище не задовольняло гравців і чимало найсильніших (Ран, Шиманяк, Шнеллінгер) виїжджало закордон.

Олімпія-Штадіум — домашня арена «Баварії» з травня 1972 до травня 2005 року, фото 1999 рік

Відразу після ЧС 1962 (де німці вибули з боротьби у чвертьфіналі) Німецький футбольний союз оголосив про створення національної Бундесліги у сезоні 1963/64 і запровадження офіційного статусу для футболістів-професіоналів. Того ж 1962 року в «Баварії» змінився президент. Ним обрали Вільгельма Нойдеккера — людину, яка не хотіла купляти готових зірок, а планувала заохочувати якнайбільше перспективних місцевих гравців дуже хорошими умовами і зарплатою.

В новостворену лігу прийняли 16 команд. Південь мав бути представлений 5 командами. «Червоні» зайняли в «Оберлізі-Зюд» 3-є місце, тому сподівались наступний сезон грати вже в Бундеслізі. Але попри місця у попередньому чемпіонаті враховували виступи клубу за останні 10 років і присутність якісної інфраструктури. «Баварія» в цю п'ятірку не потрапила. Президент запросив югославського тренера Златко Чайковскі. В сезоні 1964/65 молодий нападник Герд Мюллер забив 32 м'ячі у 26 матчах. На воротях стояв Майєр, а обороною керував Бекенбауер. Всі троє згодом дебютують у збірній Німеччини. Після двох років у «Регіональлізі-Зюд» (спочатку 2-а, згодом 1-а позиція) баварці підвищились у класі.

Перший сезон у Бундеслізі «червоні» закінчили третіми. Чемпіоном став один з лідерів тогочасного футболу фіналіст КВК-1965 «Мюнхен 1860». Бекенбауера за підсумками сезону визнали найкращим футболістом Німеччини.

Стадіон[ред.ред. код]

У 1911—1972 рр. команда грала на одному з найстаріших стадіонів міста Грюнвельдері. До Літніх Олімпійських ігор 1972 р. у місті була зведена нова арена — Олімпійський стадіон. Трибуни арени і частина території олімпійського парку покриті гігантськими висячими перекриттями-оболонками архітектора Фрая Отто. Зпочатку стадіон вміщував ~79 000 глядачів. Після численних реконструкцій, на національні змагання могло потрапити близько 69 000 осіб, а на міжнародні — близько 59 000.

У 2002 р. спільно із Мюнхеном 1860 було розпочато будівництво нового стадіону Альянц Арени. Спорудження завершене у 2005 р. В залежності від того, яка команда грає на стадіоні, арена змінює свою підсвітку: якщо власне Баварія — стадіон підсвічується червоним, якщо Мюнхен 1860 — блакитним, а якщо збірна Німеччини — білим.

Дер Класікер[ред.ред. код]

Докладніше: Дер Класікер

Дер Класікер — футбольний матч між між дортмундською «Боруссією» і мюнхенською «Баварією». З моменту заснування Бундесліги, ці клуби є найбільш успішними серед футбольних команд у Німеччині. Дер Класікер — одне з найважливіших дербі в світовому футболі і найбільш очікувана подія німецького спортивного календаря.

Досягнення[ред.ред. код]

Відомі гравці[ред.ред. код]

Зепп Маєр (ліворуч) і Герд Мюллер (праворуч)


Склад команди[ред.ред. код]

Станом на 24 лютого 2017
Позиція Гравець
1 Німеччина ВР Мануель Ноєр Віце-капітан
22 Німеччина ВР Том Штарке
26 Німеччина ВР Свен Ульрайх
36 Німеччина ВР Кристиан Фрюхтль
5 Німеччина ЗХ Матс Гуммельс
13 Бразилія ЗХ Рафінья
17 Німеччина ЗХ Жером Боатенг
18 Іспанія ЗХ Хуан Бернат
21 Німеччина ЗХ Філіпп Лам NYCS-bull-trans-K.svg
27 Австрія ЗХ Давід Алаба
6 Іспанія ПЗ Тьяго Алькантара
7 Франція ПЗ Франк Рібері
8 Іспанія ПЗ Хаві Мартінес
Позиція Гравець
10 Нідерланди ПЗ Ар'єн Роббен
11 Бразилія ПЗ Дуглас Коста
14 Іспанія ПЗ Хабі Алонсо
23 Чилі ПЗ Артуро Відаль
30 Німеччина ПЗ Ніклас Дорш
32 Німеччина ПЗ Джошуа Кімміх
35 Португалія ПЗ Ренату Санчеш
38 Німеччина ПЗ Ердал Озтюрк
40 Німеччина ПЗ Фабіан Бенко
9 Польща НП Роберт Левандовський
25 Німеччина НП Томас Мюллер Віце-капітан
29 Франція НП Кінгслі Коман

Трансфери 2016/2017[ред.ред. код]

Станом на 24 лютого 2017[3]

Літо 2016[ред.ред. код]

Прийшли[ред.ред. код]

Поз. Гравець Попередній клуб
ЗХ Німеччина Матс Гуммельс Німеччина Боруссія Д
ПЗ Португалія Ренату Санчеш Португалія Бенфіка
ПЗ Данія П'єр-Еміль Хейб'єрг** Німеччина Шальке 04

Пішли[ред.ред. код]

Поз. Гравець Новий клуб
Вр Австрія Іван Лучич Англія Бристоль Сіті
ЗХ Марокко Мехді Бенатія* Італія Ювентус
ЗХ Німеччина Сердар Таскі** Росія Спартак
ПЗ Німеччина Маріо Гетце Німеччина Боруссія Д
ПЗ Німеччина Себастьян Роде Німеччина Боруссія Д
ПЗ Данія П'єр-Еміль Хейб'єрг Англія Саутгемптон

Зима 2017[ред.ред. код]

Пішли[ред.ред. код]

Поз. Гравець Новий клуб
ЗХ Німеччина Хольгер Бадштубер* Німеччина Шальке 04
НП США Джуліан Грін Німеччина Штутгарт

Літо 2017[ред.ред. код]

Прийшли[ред.ред. код]

Поз. Гравець Попередній клуб
ЗХ Німеччина Ніклас Зюле Німеччина Гоффенгайм 1899
ПЗ Німеччина Себастьян Руді Німеччина Гоффенгайм 1899

Пішли[ред.ред. код]

Поз. Гравець Новий клуб
ЗХ Німеччина Філіпп Лам Завершив кар'єру [4]
ПЗ Іспанія Хабі Алонсо Завершив кар'єру [5]

* В оренду.
** З оренди.
*** Вільний агент.

Посилання[ред.ред. код]

Офіційна сторінка клубу (нім., англ., япон., кит., ісп., араб., рос.)

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]