Луцька надбрамна вежа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцька брама
Lutsk Gate Tower, Ostroh 4.jpg

50°19′46″ пн. ш. 26°31′19″ сх. д. / 50.3295000° пн. ш. 26.5221111° сх. д. / 50.3295000; 26.5221111Координати: 50°19′46″ пн. ш. 26°31′19″ сх. д. / 50.3295000° пн. ш. 26.5221111° сх. д. / 50.3295000; 26.5221111
Статус музей
Країна

 Україна

Розташування Острог
Тип будівлі барбакан
Автор проєкту Якуб Мадлайн
Будівництво друга половина XV - початок XVI століть — 
Стан Відкрита для відвідування. Має проблеми з дахом та фасадом
Ідентифікатори й посилання
Луцька надбрамна вежа. Карта розташування: Україна
Луцька надбрамна вежа
Луцька надбрамна вежа (Україна)

CMNS: Луцька надбрамна вежа у Вікісховищі

Луцька брама — пам'ятка оборонної архітектури в місті Острог по вулиці Папаніна. Зведена для захисту міста на підходах зі сторони луцького гостинця. Відігравала роль центральної ланки в оборонній системі міста.

Рідкісний зразок оборонної споруди — барбакана. Поряд з Татарською брамою демонстрували велич і поважний статус столиці Острожчини.

Автор проекту — архітектор Якуб Мадлайн.

Історія і архітектура[ред. | ред. код]

Як і Татарська, Луцька брама складається з двох рівновисоких об'ємів. Об'єм основної, овальної у проекції частини, винесений за межі оборонного муру міста, поєднується із яким прямокутним в проекції перешийком. стрільниці розміщені по периметру споруди таким чином, що не залишалося жодної зони, яка б не прострілювалася. Наприкінці XVI — на початку XVII століть над двоярусною спорудою добудований аттик з ключоподібними стрільницями. З внутрішнього боку вежі збереглися отвори для несучих балок дерев'яних бойових галерей.

Вимурувана з пісковика на вапняному розчині, кладка армована дерев'яними зв'язками. В першому ярусі знаходився наскрізний арочний проїзд. В'їзд обрамлений порталом з тесаного каменю.

Окрім суто утилітарної функції Луцька брама повинна була демонструвати велич і поважний статус столиці земель Острозьких, що було досягнуто використанням архітектурного прийому поєднання вишуканого аттика з суворою міцністю гладенько потинькованих стін. Саме цей вдало використаний прийом став найприкметнішим в архітектурному обличчі Острога періоду середньовіччя.

Музей книги і друкарства[ред. | ред. код]

10 листопада 1985 року в Луцькій брамі відкритий острозький Музей книги і друкарства. Автором оформлення музею був російський художник Е. Е. Шаповалов. Колекції музею формувалися з резервно-обмінних фондів ДБР (Москва), РНБ (Санкт-Петербург), НБУВ, ЛНБ ім. Стефаника в результаті обстеження культових споруд на Рівненщині та в сусідніх областях.

В лютому 2007 року музейна експозиція була демонтована у зв'язку з проведенням реставрації споруди. Пізніше, попри незавершену реставрацію, зібрання відкрито для відвідувачів. Експозиція музею розміщена на трьох поверхах (близько 400 м²). Тут розповідається про історію створення книги та виникнення друкарства, діяльність Івана Федоровича. Серед рідкісних експонатів найдавніша друкована книга «Декреталій» папи Григорія IX (Париж 1511 р.), глаголичне видання Бревіарія Хорвацького (Венеція 1561 р.), Острозька Біблія Івана Федоровича (1581). В основу експозиції музею покладено книжкову колекцію краєзнавчого музею, започатковану ще в 1909/1912 рр. Братством імені князів Острозьких.

Сьогодні книжкова колекція нараховує близько 3 тис. експонатів, половина з яких — рукописи, західноєвропейські і кириличні стародруки ХVI/XVII ст. Експозиція першого поверху розповідає про виникнення слов'янської писемності та діяльність Кирила і Мефодія, про рукописну кириличну книгу ХVI/XVIIІ ст. і про діяльність Івана Федоровича у Москві, Заблудові, Львові та Острозі. Експозиція другого поверху висвітлює діяльність Острозької та Дерманської друкарень у післяфедоровський період, розповідає про Львівську, Київську, Почаївську, Кременецьку друкарні ХVI/XVIIІ ст. В основу експозиції третього поверху покладено колекційний принцип. Тут виставлені найцікавіші експонати основних колекцій, які зберігає Музей книги та друкарства в Острозі.

Режим роботи[ред. | ред. код]

Музей  приймає відвідувачів протягом року у всі дні, крім понеділка, з 9:30 до 17:00, у п'ятницю — до 16:00.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Луцька брама на гравюрі 1864 року

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Музей книги та друкарства. Острозький замок (uk). Процитовано 2020-07-31. 

Література[ред. | ред. код]

  • Годованюк Е. М. Надвратные башни городских укреплений Острога и Дубно // Строительство и архитектура. 1969. № 5. С. 33-36. (рос.)
  • Годованюк О. Пам'ятки будівельної діяльності князів Острозьких в Острозі // Острозька давнина: дослідження і матеріали. Львів 1995. Т. 1. С. 40-58.
  • Ричков П., Луц В. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. Київ 2002. ISBN 966-575-035-6

Ресурси мережі[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луцька надбрамна вежа