Музей книги та друкарства України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Музей книги та друкарства
Kiev Lavra book.jpg
50°26′03″ пн. ш. 30°33′33″ сх. д. / 50.43417° пн. ш. 30.55917° сх. д. / 50.43417; 30.55917
Тип церква
Розташування Київ, Україна Україна, вул. Лаврська, 9
Засновано 1972
Фонд 56 000
Директор Бочковська Валентина Григорівна (з березня 2008 р.)
Інтер'єр Музею книги та друкарства України.jpg

Музей книги та друкарства України (до липня 2000 р. — Державний музей книги і друкарства України) — музей у Києві, розташований на території Національного Києво-Печерського заповідника (Лаври).

Історія[ред.ред. код]

Заснування закладу[ред.ред. код]

Заснований Постановою Ради Міністрів УРСР № 137 від 17 березня 1972 р. (1972 рік за рішенням ЮНЕСКО відзначався як Міжнародний рік книги).

Відкриття експозиції відбулося 23 квітня 1975 р. У травні 2000 р. експозиція була оновлена та доповнена.

Приміщення музею[ред.ред. код]

Головні приміщення закладу розташовані у будинку друкарні Києво-Печерської Лаври, яка заснована 1615 року. Фундатор друкарні — архімандрит Єлисей Плетенецький. У внутрішньому дворику друкарні збережена майстерня-словолитня, теж музейне приміщення.

Первісна друкарня була дерев'яною та одноповерховою. Її вигляд збережений на гравюрі від 1638 р. 1701-го дерев'яну будівлю замінили на кам'яну. Пожежа 1718 року пошкодила її. Друкарню відремонтували, а згодом надбудували другий поверх. Ухил земельної ділянки на схід та загроза руйнації спонукали зміцнити будівлю аркоподібними контрфорсами — аркбутанами, відомими по соборам доби готики. Будинок музею (корпус № 9) — пам'ятка архітектури 18 ст. — в досить стриманих формах провінційного бароко

У травні 2000 р. завершили ремонтно-реставраційні роботи вперше після 1975 року. Загальна експозиційна площа музею тепер  — 930 м². А двох виставкових сягає 300 м².

«Апостол» першодрукаря Івана Федоровича

Колекція музею[ред.ред. код]

Колекція музею сформована на базі книжкового відділу Києво-Печерського історико-культурного заповідника і значно доповнена внаслідок пошукової роботи у книгосховищах Москви, Санкт-Петербурга, Києва, експедицій по Україні, подарунків відомих вчених-книгознавців (зокрема, Григорія Коляди — понад 700 одиниць), колекціонерів, видавництв, художників (оригінали книжкової і станкової графіки), а також закупок за державні та музейні кошти.

У музеї зібрані близько 56 тисяч експонатів, що висвітлюють історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів: копії (факсиміле) рукописних книг XI–XV ст., копії перших друкованих кириличних книг, оригінали стародруків XVI–XVIII ст., раритети друкованої україніки XIX–XX ст., дерев'яні й мідні кліше граверів XVII–XVIII ст., окремі друкарські верстати XVIII–XIX ст., оригінали книжкової графіки XX ст. тощо.

Експонуються стародруки відомих церковних і культурно-освітніх діячів XVII–XIX ст., таких як Петро Могила, Інокентій Гізель, Іоаникій Галятовський, Йосип Тризна, Лазар Баранович, Туптало (Дмитро Ростовський), Євгеній (Болховитинов).

Висвітлено визначну роль Києво-Печерської, Львівської, Острозької, Унівської, Чернігівської друкарень в історії друкарства України, в справі піднесення духовного, культурного і освітнього рівня народу, його національної самосвідомості.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]