Луїза Болус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїза Болус
Ім'я при народженні англ. Harriet Margaret Louisa Kensit[1]
Прізвисько Lulu[2]
Народилася 31 липня 1877(1877-07-31)[2]
Burgersdorpd, Gariep Local Municipalityd, Joe Gqabi District Municipalityd, Східна Капська провінція, ПАР[3]
Померла 5 квітня 1970(1970-04-05) (92 роки)
Кейптаун, ПАР
Країна  ПАР[1][4]
Діяльність ботанік, ботанічна колекціонерка, наукова ілюстраторка, кураторка, таксономістка
Галузь ботаніка
Відома завдяки вересові[3] і орхідні[3]
Alma mater Університет Південної Африкиd
Відомі учні Elsie Elizabeth Esterhuysend[5]
Знання мов англійська
Заклад Bolus Herbariumd[6]
Членство Лондонське Ліннеївське товариство[2] і Royal Society of South Africad[2]
Родичі Гаррі Болус[1] і Herman Harry Bolusd[6]
У шлюбі з Frank Bolusd[6]
Нагороди

Луїза Болус (уроджена Кенсіт) (англ. Louisa Bolus; 18771970) — південноафриканська вчена-ботанік та систематик, а також куратор Гербарію Болуса з 1903 року. Спадщина Луїзи Болус як систематика нараховує 1494 види наземних рослин, це більше ніж у інших жінок ботаніків[8].

Юні роки та навчання[ред. | ред. код]

Луїза Болус народилася 31 липня 1877 року у місті Бургерсдорп, Капська провінція, Південна Африка. Вона була дочкою Вільяма Кенсіта та Джейн Стюарт Кенсіт, британців за походженням[9]. Її дідусь Вільям Кенсіт був серйозним ботаніком-любителем та колекціонером зразків рослин у Південній Африці. Вона навчалася у колегіальній середній школі для дівчат у Порт-Елізабет, у 1899 році отримала диплом викладача, а у 1902 - ступінь бакалавра літератури та філософії в Університеті Мису Доброї Надії[10].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Під час навчання в коледжі вона працювала помічником чоловіка своєї двоюрідної тітки Софії Гаррі Болуса у його гербарії. У червні 1913 року вона стала членом-засновником ради Ботанічного товариства Південної Африки; вона також була членом-засновником Товариства захисту дикої природи та членом Королівського товариства Південної Африки, Лондонського Ліннеївського товариства та Асоціації Південної Африки з розвитку науки[9]. У 1903 році вона була призначена куратором Гербарію Болуса і пішла у відставку з цієї посади у 1955 році[11]. Вона найняла ботанічну іллюстраторку Луїзу Гатрі як співробітника гербарію[12].

У 1919 роціі була опублікована її перша книга Elementary Lessons in Systematic Botany[9]. Після цього вийшли два томи книг про квіти Південної Африки[13][14]. Протягом свого життя Луїза працювала в низці ботанічних журналів та редагувала Annals of the Bolus Herbarium[15].

Луїза Болус більшу частину життя на поглибленно досліджувала Mesembryanthemum. Її праця Notes on Mesembryanthemum and Allied Genera опублікована у 1927 році[16]. Згодом вона видала три книги, які охоплювали детальні латинські описи приблизно 1500 рослин. У 1936 році Луїза отримала почесний ступінь доктора наук від Стелленбоського університету.[17].

У 1943 році Луїза Болус була співавтором Flowering Plants of South Africa, видання Едвіна Персі Філліпса, а у 1951 році вона була гарантом видання Wild Flowers of the Cape of Good Hope. Болус запровадила уроки вивчення природи у Національному ботанічному саду Кірстенбош[9]. У 1966 році вона стала віце-президентом Африканського товариства сукулентних рослин.

Болус вивчала флору території навколо Мису Доброї Надії, особливо родини Ericaceae та Orchidaceae. Вона часто публікувалася у наукових ботанічних журналах, а також видавала популярні статті по садівництву.

Рід Kensitia, що відноситься до великої родини Mesembreyanthemum, був заснований на честь Луїзи Болус (за її дівочим прізвищем Кенсіт). Також на її честь названо рід Bolusanthus та вид Geissorhiza louisabolusiae[10].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1912 році Луїза Кенсіт вийшла заміж за сина Гаррі Болуса Френка Болуса. Вона овдовіла, коли Френк Болус помер у 1945 році. Луїза Болус померла у своєму домі в Клермонті, Кейптауні у 1970 році у віці 93 років[9].

Публікації[ред. | ред. код]

  • Annals of the Bolus Herbarium. University Press. 1914.
  • Elementary Lessons in Systematic Botany. Cape Town. 1919.
  • Notes on Mesembryanthemum and Allied Genera. University of Cape Town. 1927.
  • A Book of South African Flowers. Juta. 1928.
  • A Second Book of South African Flowers. Specialty Press of South Africa. 1936.

Див. також[ред. | ред. код]

Список жінок-ботаніків

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Stafleu F., Cowan R. S. Taxonomic literature: A selective guide to botanical publications and collections with dates, commentaries and typesUtrecht: Bohn, Scheltema & Holkema, 1976. — Т. 1. — (Taxonomic literature. 2-ге видання) — ISBN 90-313-0225-2doi:10.5962/T.206090
  2. а б в г Biographical Database of Southern African Science — 2002.
  3. а б в Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th CenturyRoutledge, 2003. — Vol. 1. — P. 155. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  4. Mears J. A. Guide to Plant Collectors Represented in the Herbarium of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia // Proceedings of the Academy of Natural Sciences of PhiladelphiaPhiladelphia: Academy of Natural Sciences of Philadelphia, 1981. — Vol. 133. — P. 141–165. — ISSN 0097-3157; 1938-5293
  5. https://journals.co.za/doi/pdf/10.10520/EJC113008
  6. а б в https://plants.jstor.org/stable/10.5555/al.ap.person.bm000000860
  7. IPNI,  L.Bolus
  8. Lindon та ін., 2015, с. 209-215.
  9. а б в г д Creese та Creese, 2010, с. 17-18.
  10. а б Ogilvie та Harvey, 2000, с. 317.
  11. Staples.
  12. Rourke, 2001, с. 120-123.
  13. Bolus та Barclay, 1928.
  14. Bolus, 1936.
  15. Bolus, 1914.
  16. Bolus, 1927.
  17. Gunn та Codd, 1981, с. 97.

Посилання[ред. | ред. код]