Луїс Фрейзер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїс Фрейзер
англ. Louis Fraser
Народився 1810[1]
Велика Британія
Помер 1866[1]
Країна  Сполучене Королівство
Діяльність зоолог, орнітолог
Галузь зоологія

Луїс Фрейзер (англ. Louis Fraser; нар. 1819 — 1820 ?, пом. 18831888 ?) — британський натураліст, зоолог, колекціонер зразків тварин.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Точні дати народження та смерті невідомі. Немає відомостей про батьків та початкову освіту. Одружився в лондонському районі Мерілебон 17 лютого 1844 року з Мері Енн, уродженою Гаррісон[2] . У них було 3 сини (Фінлі Фрейзер, який народився в 1844 році в Мерілебоні, Оскар Луїс Фрейзер, який народився в 1849 році в Мерілебоні, Райно Фрейзер, який народився в 1850 році в Вест-Дербі) і дочка (Мальвіна Фрейзер, яка народилася в 1846 році в Мерілебоні)[3][4][5]. Оскар Луїс Фрейзер (1849 — 1 листопада 1894), був також натуралістом, працював у відділі зоології Індійського музею в Калькутті другим помічником суперінтенданта[6] і був членом Товариства Ліннея в Лондоні.

Професійний досвід[ред. | ред. код]

Луїс Фрейзер розпочав свою професійну кар'єру як офісний помічник. Пізніше був помічником куратора, а потім куратором музею Лондонського зоологічного товариства, у 1832—1841 та 1842—1846 роках відповідно. 1857 року став членом-кореспондентом Лондонського зоологічного товариства.

Експедиція вгору по Нігеру[ред. | ред. код]

У 1841—1842 роках він збирав зразки в Західній Африці на посаді офіційного натураліста у британській експедиції вгору по річці Нігер на борту корабля HMS Wilberforce. Експедиція була небезпечною і багато її учасників померли від лихоманки. Фрейзер описав зразки, привезені з експедиції в 1843 році разом з Вільямом Джардіном[7] .

1845—1851 роки[ред. | ред. код]

У 1845—1849 роках він працював над виданням Zoologia Typica, яка спочатку мала бути опублікована у 20 частинах[8], але до 1849 року в Лондоні було опубліковано лише 14 частин. Перше колективне видання 1849 року налічувало всього 250 примірників, а на кольорових табличках зображено 46 видів птахів і 28 видів ссавців[9].

У 1846 році Фрейзер підписав угоду з Едвардом Смітом-Стенлі, 13-м графом Дербі, про поїздку до Тунісу для збору зразків тварин. Ця поїздка коштувала графу понад 420 фунтів на рік. З 1848 по 1850 рік Фрейзер став хранителем колекції мертвих екзотичних тварин 13-го графа Дербі, яка зберігалася в сімейному маєтку Стенлі Ноуслі-Голл в Англії. До обов'язків Фрейзера входило: опис зразків і запобігання їх руйнуванню за допомогою консервантів, таких як камфора і скипидар. Колекція містила 611 опудал і 607 шкур чотириногих тварин і 11 131 опудал і 7 700 ненафаршованих птахів .

Згідно з переписом 1851 року, дружина Луїса Фрейзера та четверо дітей разом із слугою проживали у Вейвертрі, Західне Дербі, Ланкашир[5].

Перебування в Дагомеї[ред. | ред. код]

З липня 1851 по листопад 1852 за рекомендацією 13-го графа Дербі Луїс Фрейзер обіймав посаду віце-консула в британському форті в портовому місті Уїда в Дагомеї (нині Бенін). Він зайняв цю вакансію після смерті Джона Данкана в жовтні 1849 року. Консульство було організовано в рамках зусиль британського уряду, спрямованих на припинення трансатлантичної работоргівлі. Однією з цілей заснування цього консульства було підписання угоди з королем Гезо про заборону вивезення рабів з підвладних йому земель[10]. Вибір Луїса Фрейзера як дипломата виявився невдалим рішенням, оскільки він був зарозумілим щодо короля та народу Уїди[10]. Після серії конфліктів з місцевою владою та через переведення консула Бікрофта з консульства в Лагосі до Фернандо-По[11], за рішенням Бікрофта Фрейзера перевели 1852 року до консульства в Лагосі. Бікрофт і Фрейзер прибули до Лагоса в листопаді 1852 року на борту HMS «Пенелопа», і тоді Фрейзера представили королеві Акітое. Фрейзер обійняв цю посаду в грудні 1852 року, тому що їздив до Фернандо-По забрати свій багаж[12]. У нього виник конфлікт з Акітое[11] і Королівським флотом[12] через угорського купця Амаді, який брав участь у работоргівлі, і Фрейзер протестував проти його арешту в травні 1853 року.[12] У липні 1853 року обов'язки Фрейзера перейняв Бенджамін Кемпбелл і виконував їх до своєї смерті в квітні 1859 року.[13]

Мандрівка до Еквадору та Гватемали[ред. | ред. код]

У 1857—1860 роках Фрейзер брав участь в експедиції до Еквадору та Гватемали. Він зібрав там зразки рослин, безхребетних і хребетних, але зосередився в основному на ссавцях і птахах, яких він придбав для Філіпа Латлі Склейтера. Фрейзер надсилав зразки до Англії партіями, а в 1858 році була опублікована стаття Склейтера про птахів, зібраних Фрейзером в Еквадорі[14]. Своєю чергою, звіти про ссавців підготував Р. Ф. Томс у 1858—1860 роках.[15][16][17]

20 вересня 1857 року Луїс Фрейзер прибув до Гуаякіля, а 6 жовтня до Куенки і пробув там до листопада 1857 року. Потім вирушив до Гуалакіси, де працював з грудня 1857 по лютий 1858 року. Протягом цього періоду він також залишався на два тижні в січні в Саморі. Фрейзер залишив Гуалакізу 1 березня 1858 року, прибув до Куенки 5 березня 1858 року і залишався там до травня, потім переїхав до Ріобамби, де збирав зразки в червні та серпні 1858 року, подорожуючи з Кіто до Паллатанги. Він залишався в регіоні Паллатанга з серпня по грудень 1858 року, упродовж якого також побував у Чилланесі. Покинув регіон Паллатанга в середині січня 1859 року, у лютому 1859 року працював на схилах Чимборасо на північ від Ріобамби, по дорозі до Кіто. Період з березня до середини червня 1859 року він провів в околицях Кіто на схилах Пічинчі, а також на західних схилах Анд на північний захід від Кіто. Потім вирушив на південь від Кіто до Бабагойо, де залишався з 10 липня по вересень 1859 року. Далі вирушив до Гуякіля, звідки на початку жовтня 1859 року вирушив на кораблі до Есмеральдаса. Фрейзер залишався в Есмеральдасі до кінця грудня 1859 року[18]

Магазини в Лондоні[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1861 року, після повернення з Еквадору та Гватемали жив у Лондоні на Сілвер-стріт 28-29[4]. У цей період він відкрив два магазини екзотичних птахів у Лондоні, відповідно в Найтсбріджі в районі The Green[19] і на Риджент-стріт. У 1864 році він, безумовно, жив і працював у Лондоні, оскільки був автором заміток до The Naturalist[19] від 9 травня та 13 липня 1864 року. Ймовірно, він залишався в Лондоні до 1866 року.

Сади Вудворда та острів Ванкувер[ред. | ред. код]

Останній етап свого життя провів у Північній Америці. Він був співробітником садів Вудворда у Сан-Франциско. Цей парк відкрили для публіки 4 травня 1866 року та закрили у 1890 році[20]. Місце спочатку було частиною резиденції власника готелю в Сан-Франциско Роберта Б. Вудворда. Пізніше будівлю його резиденції перетворили на музей із понад 4 тисячами опудал птахів. Окрім птахів, у парку було багато екзотичних тварин і видів рослин[21].

Потім Фрейзер переїхав на острів Ванкувер у канадській Британській Колумбії. У 1874 році була опублікована згадка про те, що 1873 року він збіднів, і йому шукали допомоги в науковому співтоваристві Сан-Франциско. Останнім відомим слідом його професійної діяльності є ярлик змієшийки американської (Anhinga anhinga) із Флориди від 3 липня 1883 року в Зоологічному музеї Кембридзького університету.

Луї Фрейзер зібрав понад 1000 екземплярів птахів. 645 ідентифіковано у Великій Британії, Німеччині та США. У 1839—1866 роках написав загалом близько 40 статей для журналу Proceedings of the Zoological Society of London .

Він листувався з Чарльзом Дарвіном, наприклад у 1845 році пояснив йому в листах морфологію голуба Zenaida galapagoensis та інших птахів Галапагосів.

Таксономічні епоніми[ред. | ред. код]

Наступні таксономічні категорії тварин названі на честь Фрейзера:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Oxford Dictionary of National Biography {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |inventor= (довідка)
  3. General Register Office, архів оригіналу за 1 квітня 2016, процитовано 7 березня 2023 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |inventor= (довідка)
  4. а б The UK 1861 Census
  5. а б The UK 1851 Census
  6. Personal-Notizen, Indian Museum, Calcutta (PDF) {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |inventor= (довідка)
  7. [1], Christine E. Jackson, Peter Davis, "Sir William Jardine. A Life in Natural History." 
  8. [2], Francis J. Griffin, "On the Dates of Publication and Contents of the Parts of Fraser 'Zoologia Typica', 1845–1849" 
  9. Fraser, Louis – Zoologia Typica (англ.), архів оригіналу за 11 липня 2018, процитовано 7 березня 2023
  10. а б [3], Robin Law, "Dahomey and the Ending of the Transatlantic Slave Trade : The Journals and Correspondence of Vice-Consul Louis Fraser, 1851–1852" 
  11. а б [4], William M. N. Geary, "Nigeria Under British Rule" 
  12. а б в [5], Robert Sydney Smith, "The Lagos Consulate 1851–1861" 
  13. [6], Ferry de Goey, "Consuls and the Institutions of Global Capitalism, 1783–1914" 
  14. [7], Philip Lutley Sclater, "List of Birds collected by Mr. Louis Fraser, at Cuenca, Gualaquiza and Zamora, in the Republic of Ecuador" 
  15. [8], R.F. Tomes, "Notes on a collection of Mammalia made by Mr. Fraser at Gualaquiza" 
  16. [9], R.F. Tomes, "Notes on a Second Collection of Mammalia made by Mr. Fraser in the Republic of Ecuador" 
  17. [10], R.F. Tomes, "Notes on a third collection of Mammalia made by Mr. Fraser in the Republic of Ecuador" 
  18. 1, Alfred L. Gardner, "Proechimys semispinosus (rodentia: echimyidae): Distribution, Type, Locality, and Taxonomic History" 
  19. а б The Naturalist. Journal of the West-Riding Consolidated Naturalists' Society, and Manual of Exchange in all Departments of Natural History. Volume 1, London, 1865 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |inventor= (довідка)
  20. [11], Katherine Girlich, "Images of America. San Francisco Zoo" 
  21. [12], Henry Williams, "The Horticulturist and Journal of Rural Art and Rural Taste, Volume 27"