Координати: 50°27′18.745353235263″ пн. ш. 30°30′26.164274468071″ сх. д. / 50.45521° пн. ш. 30.50727° сх. д. / 50.45521; 30.50727

Львівські ворота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Львівські ворота

Львівські ворота на плані Ушакова (помилково позначені як Івановські), 1695 р.
50°27′18.745353235263″ пн. ш. 30°30′26.164274468071″ сх. д. / 50.45521° пн. ш. 30.50727° сх. д. / 50.45521; 30.50727
Країна Гетьманщина і  Російська імперія
РозташуванняКиїв[1]
Типміська брама
Перша згадка1673[1]
Побудовано1654
Основні дати:
1795 — знесені
Львівські ворота. Карта розташування: Київ
Львівські ворота
Львівські ворота
Львівські ворота (Київ)
Мапа

Львівські ворота — західні ворота Старокиївської фортеці, побудовані на місці колишніх воріт давньоруської доби. Існували з 1654 до 1795 року в районі сучасної Львівської площі. Після 1795 року на місці Львівських воріт утворена Житомирська застава (з 1835 — Житомирські ворота).

Історія

[ред. | ред. код]
Старокиївська фортеця до 1706 року. Львівські ворота позначені літерою а (вверху ліворуч).
Житомирська застава на місці колишніх Львівських воріт. Літографія Г. Ф. Ванічека, 1858—1859 рр.

Одразу після Переяславської ради 1654 року, в січні, в Київ був присланий гарнизон московських військ на чолі з воєводами Федором Куракіним та Федором Волконським. Воєводи негайно почали будувати укріплення Верхнього міста, з використанням валів та ровів давньоруського часу. Фортеця, що отримала назву «Московський город» (з початку XVIII століття — Старокиївська фортеця), мала шість воріт, зокрема Львівські[2]. Ворота мали вигляд дерев'яної вежи[3], яка була збудована на місці давньоруських воріт, які одни дослідники вважають Жидівськими воротами[4], інші — воротами з невідомою назвою, що стояли на схід від Жидівських (умовна назва — Західні). В давнину ці ворота сполучали між собою дві частини міста — «город Ярослава» та Копирів кінець[5][6].

1672[2] або в 1680-х роках[3], під час реконструкції фортеці, дерев'яна башта була замінена на укріплення бастіонного типу. Ворота прийняли вигляд проїзду скрізь вал, прикритий бастіоном. Тоді же (1673 року) ворота вперше згадуються в описі київських укріплень під назвою Львівських[3]. Цю назву вони отримали, оскільки дорога від них вела у Львів[7]. Після скасування Старокиївської фортеці у 1790-х роках, ворота 1795 року були знесені, ікона Божої Матері, що стояла на воротах, була перенесена до Стрітенської церкви[3].

На місці старих воріт утворена Житомирська застава, з 1835 року, згідно з М. Закревським — Житомирські ворота[8], ймовірно через скасування у цьому році, як про це писал П. Лебединцев у 1892 році, караулок зі шлагбаумами на місці Львівських і Печерських воріт[9]. Однак, в книзі І. Фундуклея 1852 року, в експлікації к плану Києва, знов позначена Житомирська застава[10]. Також на літографії Г. Ф. Ванічека, опублікованої у 1858—1859 роках, замальована Житомирська застава з караулкою та шлагбаумом[11]. Згідно же з енциклопедичним довідником «Київ», Львівські (Житомирські) ворота, існували до середини XIX століття[12][7]. Частина фортечних валів, що примикали к воротам, існувала до 1871—1873 років[13].

В середині XIX століття ворота розібрали й утворили площу. Спочатку вона називалася Сінною, оскільки тут розміщувався до 1958 року Сінний базар[14]. 1869 року площа отримала назву Львівської[15]. 1939 року площа знов отримала назву Сінна[16], з 1944 року знов Львівська[17], яка підтверджена 1959 року[14][7].

На честь історичних воріт названа станція метро «Львівська брама».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Київ. Історична енциклопедія — 2000.
  2. ↑ а б Немировський, 2000.
  3. ↑ а б в г Львівські ворота, 2000.
  4. ↑ Київ. Енциклопедичний довідник. Кудрицкий О. В. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 13 липня 2013.
  5. ↑ Вортман, 1996.
  6. ↑ Західні ворота, 2000.
  7. ↑ а б в Між Львівською площею та Євбазом (сучасна Галицька площа). Процитовано 7 квітня 2023.
  8. ↑ Закревский, 1868, с. 437.
  9. ↑ Лебединцев, 1892, с. 82, післямова.
  10. ↑ Фундуклей, 1852, с. 11, Изъяснение плана г. Киева.
  11. ↑ Альбом живописных видов России та 1858—1859, Лист №1. Киев. Житомирская застава, часть предместья и равнины холма.
  12. ↑ Киев, 1985, с. 369, Львовские ворота.
  13. ↑ Возницкий, Александр. Львовская площадь и её околицы. Архів оригіналу за 7 травня 2013. Процитовано 9 травня 2024. Часть примыкавших к воротам оборонительных валов просуществовала до 1871-1873 гг.
  14. ↑ а б Киев, 1985, с. 369, Львовская площадь.
  15. ↑ Львівська площа, 2000.
  16. ↑ Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 липня 1939 року № 1143/29 «Про перейменування вулиць м. Києва по Сталінському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 11844. Арк. 47, 47зв. [Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.]
  17. ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Альбом живописных видов России : рисовал с натуры академик Г. Ф. Ваничек. — М. ; Париж, 1858—1859. — Тетр. 1.
  • Вортман Д. Де шукати Жидівські ворота та єврейський квартал давнього Києва? // Єврейська історія та культура в Україні : Матеріали конференції. — К. : Інститут юдаїки, 1996. — С. 33—38.
  • Закревский Н. В. Описание Киева. — М., 1868. — Т. I.
  • Західні ворота // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
  • Киев : Энциклопедический справочник / Под. ред. А. В. Кудрицкого. — К., 1985.
  • Львівські ворота // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
  • Львівська площа // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
  • Лебединцев П. Г. Росписной список г. Киева 1700 г. // Чтения в историческом обществе Нестора летописца. — К., 1892. — Кн. VI, Отд. III.
  • Немировський, О. Старокиївська фортеця // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
  • Фундуклей И. Статистическое описание Киевской губернии. — СПб., 1852. — Часть I.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Львівські_ворота&oldid=43424832