Старий Київ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Стари́й Ки́їв (Старе́ мі́сто, також в історичних джерелах — Ве́рхнє мі́сто) — історична місцевість в центрі Києва, адміністративно-територіально належить до сьогоднішнього Шевченківського району, найдавніша частина Києва. Орієнтовні межі — Андріївська церква, Володимирська гірка, Майдан Незалежності, Золоті ворота, Львівська площа. Головні площі і вулиці — Софійська і Михайлівська площі, вулиці Володимирська, Велика Житомирська, Ярославів Вал. Включає до себе літописні місто Ярослава, місто Володимира. Найцентральніша зона тягнеться від Золотих Воріт по вул. Олеся Гончара до площі Перемоги.

Історія та міфологія[ред.ред. код]

Старе місто, 1888 рік

Старий Київ є історичним ядром Києва. З Андріївською горою пов'язана легенда про Св. Андрія Первозваного, який дві тисячі років тому пророкував появу Києва: «Бачите гори ці? Зійде сюди благодать Божа і буде тут місто велике і збудує Бог тут храмів багато». Саме на території Старого Києва було збудовано першу кам'яну церкву Русі — Десятинну церкву (кінець Х століття), тут ще за часів Київської Русі виникає перша школа і перша школа для дівчат за сприяння сестри Мономаха Янки Всеволодівни[1]. Поблизу Андріївської церкви знаходилося декілька князівських палаців. До міста вели декілька воріт: Лядські, Жидівські, Золоті (руїни збереглися), Софійські, існував в'їзд з боку Подолу. Територія зруйнована 1240 року під час нападу монголо-татар. В той час більшість кам'яних храмів і монастирів було знищено.

У XVII століття на території Старого Києва виникають слобідки, де проживає московське військо. У 1830—1850-х роках місцина переплановується, проводяться археологічні дослідження, які дають змогу відкрити рештки Золотих воріт, Ірининської церкви. Відтоді сюди переноситься управлінський і діловий центр Києва. 1 липня 1894 року електричний трамвай з'єднав Думську площу (тепер Майдан Незалежності) і Сінну площу (тепер Львівська площа) по Великій Житомирській вулиці. У 1905 році відкривається фунікулер, що зв'язує Поділ з Верхнім містом.

На території Старого Києва збереглися унікальні пам'ятки, що є перлинами культурної та духовної спадщини України: Софійський собор (приблизно 1017–1032 роки) та споруди колишнього Софійського монастиря (кінець XVII — середина XVIII століття), руїни Золотих воріт (після XI століття), Михайлівський Золотоверхий собор (XII століття, відбудований у 1997–2001 роках), Андріївська церква (середина XVIII століття). Збереглися численні житлові та громадські споруди середини XIX — першої половини XX століття. У 1930-ті роки існували проекти докорінної перебудови цього району, однак ці проекти реалізовані не були (однак було знищено Михайлівський Золотоверхий собор, Трьохсвятительську, Георгіївську та Десятинну церкви).

Сьогодення[ред.ред. код]

У наш час цей район — діловий центр міста, туристичний центр Києва. Тут діють Музей історії України, Софійський музей-заповідник, Музей духовної спадщини (експонуються ікони починаючи з XIV століття). Територія поблизу Андріївської церкви оголошена заповідною.

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. ПВЛ