Місто Ярослава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

'

Розташування[ред. | ред. код]

Місто Ярослава було розташоване на площі понад 60 га, оточене ровом і високим валом завдовжки 3,5 км, завширшки біля основи 30 м, заввишки з дерев'яним частоколом — до 16 м. Частокіл складався з дубових городень.[1]

Вал «города Ярослава» ішов від валу «города Володимира» коло Софійських воріт на захід понад схилами паралельно вулиці Великій Житомирській до Львівської площі (де стояли Західні або Львівські ворота). Тут вал повертав на південний схід за ходом вулиці Ярославів Вал до Золотих воріт, які були головною брамою фортеці. Від Золотих воріт вал проходив вулицями Прорізною та Бориса Грінченка до сучасного Майдану Незалежності. В районі майдану була Лядська брама. Далі вал піднімався сучасною вулицею Костьольною, проходив по Володимирській гірці і в районі теперішньої Михайлівської площі з'єднувався з валами фортеці Володимира.

Основні споруди[ред. | ред. код]

В центрі міста Ярослава стояв Софійський собор. Поруч із ним у XI ст. звели монументальні споруди: Ірининський і Георгіївський монастирі, князівський палац тощо. Місто Ярослава межувало з частинами міст Володимира й Ізяслава-Святополка.

Залишки оборонних споруд були знесені в середині XIX ст. у зв'язку з переплануванням Верхнього міста. Від міста Ярослава до тепер збереглися Софійський собор і залишки Золотих воріт.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Межі міста Ярослава практично збігаються з охоронною зоною об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Свята Софія» (Софійський собор).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]