Льюїс Бейкер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Льюїс Бейкер
Особисті дані
Народження 25 квітня 1995(1995-04-25) (29 років)
  Лутон, Велика Британія
Зріст 182 см
Вага 72 кг
Громадянство  Англія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Сток Сіті»
Номер 8
Юнацькі клуби
2004—2005
2005-2015 		Англія «Лутон Таун»
Англія «Челсі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2014–2022 Англія «Челсі» 0 (0)
2015 →  Англія «Шеффілд Венсдей» 4 (0)
2015 →  Англія «Мілтон-Кінс Донс» 12 (3)
2015–2017 →  Нідерланди «Вітесс» 64 (15)
2017–2018 →  Англія «Мідлсбро» 12 (1)
2018–2019 →  Англія «Лідс Юнайтед» 11 (0)
2019 →  Англія «Редінг» 19 (1)
2019–2020 →  Німеччина «Фортуна» (Дюссельдорф) 8 (0)
2020–2021 →  Туреччина «Трабзонспор» 34 (2)
2022– Англія «Сток Сіті» 65 (15)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2011 Англія Англія U-17 7 (1)
2013–2014 Англія Англія U-19 14 (9)
2014–2015 Англія Англія U-20 7 (1)
2015–2017 Англія Англія U-21 17 (8)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 6 листопада 2023.

Льюїс Бейкер (англ. Lewis Baker, нар. 25 квітня 1995, Лутон) — англійський футболіст ямайського[1] походження, півзахисник клубу «Сток Сіті».

Виступав, зокрема, за клуби «Вітесс» та «Челсі», а також молодіжну збірну Англії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 25 квітня 1995 року в місті Лутон, де і розпочав займатись футболом у клубі «Лутон Таун»[2]. 2005 року у віці 10 років приєднався до юнацької академії «Челсі». У 2012 році допоміг своєму клубу виграти Молодіжний кубок Англії та підписав свій перший контракт[3]. У сезоні 2012/13 допоміг своєму клубу дійти до фіналів Молодіжного кубка Англії та NextGen Series, в якому його визнали найкращим гравцем турніру. У сезоні 2013/14, виступаючи за молодіжну команду «Челсі», Бейкер став чемпіоном Англії, забивши у фіналі плей-оф на «Олд Траффорд» переможний гол у ворота «Манчестер Юнайтед»[4].

Льюїс Бейкер під час виступів за «Вітесс». 2015 рік.

5 січня 2014 року дебютував за першу команду «Челсі» в офіційній грі третього раунду Кубка Англії проти «Дербі Каунті» (2:0), замінивши Оскара на 87-й хвилині[5]. Наприкінці сезону Льюїс був названий найкращим молодим гравцем «Челсі», а його гол у ворота молодіжної команди «Арсеналу» був визнаний найкращим у клубі[6]. 29 серпня 2014 року Бейкер підписав новий п'ятирічний контракт і був заявлений на сезон 2014/15 за основну команду[7]. Втім до кінця року Льюїс так і не зіграв жодного матчу, тому другу половину сезону провів в оренді у нижчолігових клубах «Шеффілд Венсдей»[8][9] та «Мілтон-Кінс Донс»[10].

26 червня 2015 року Бейкер перейшов у нідерландський «Вітесс» на правах оренди терміном на один сезон[11]. 30 липня дебютував за клуб, вийшовши в основному складі на перший матч 3-го кваліфікаційного раунду Ліги Європи УЄФА проти «Саутгемптона» (0:3)[12]. 9 серпня дебютував в Ередивізі, вийшовши в основному складі на матч 1-го туру проти «Віллема II» (1:1) і провівши на полі весь матч[13]. 14 серпня, забив перший гол за «Вітес» з пенальті на 45-й хвилині в матчі проти «Роди» (3:0)[14]. 21 лютого 2016 року він забив гол наприкінці гри проти «Де Графсхапа», врятувавши «Вітесс» від поразки місцевим суперникам. Наприкінці сезону цей гол був визнаний найкращим голом сезону у клубі[15]. По його завершенні 24 червня 2016 року оренду Бейкера було продовжено і на наступний на сезон 2016/17. Там англієць продовжив лишатись основним гравцем і допоміг клубу виграти Кубок Нідерландів, обігравши у фіналі з рахунком 2:0 проти АЗ (Алкмаар), і таким чином здобувши перший трофей за 125-річну історію клубу[16]. Крім того, Бейкер з 5 голами став найкращим бомбардиром турніру.

11 серпня 2017 року, після підписання нової п'ятирічної угоди з «Челсі», Бейкер приєднався на правах оренди до команди Чемпіоншипу «Мідлсбро»[17], де провів наступний сезон, а у наступному сезоні 2018/19 грав також на правах оренди за інші команди другого англійського дивізіону «Лідс Юнайтед»[18] і «Редінг»[19].

24 липня 2019 року Бейкер на сезон був відданий в оренду з правом викупу в німецьку «Фортуну» (Дюссельдорф)[20]. Втім у новій команді англієць не зміг закріпитись і лише вісім разів зіграв у Бундеслізі та один раз у Кубку, через що дострокового взимку повернувся до Англії[21].

18 вересня 2020 на сезон був відданий в оренду в турецький «Трабзонспор»[22][23]. Наступного дня Бейкер дебютував за клуб, вийшовши у стартовому складі у грі проти «Денізліспора»[24]. Бейкер був основним гравцем команди, зігравши 36 матчів в усіх турнірах і допоміг їм перемогти «Істанбул Башакшехір» у Суперкубку Туреччини та здобути трофей.

З літа 2021 року Бейкер грав за «Челсі U23» у Трофеї Футбольної ліги[25], а 8 січня 2022 року Бейкер вдруге зіграв за основну команду «Челсі», вперше з 2014 року, вийшовши на заміну в переможному матчі Кубка Англії проти «Честерфілда» (5:1)[26]. Втім цей матч став останнім за рідну команду, оскільки вже 15 січня він перейшов у «Сток Сіті», підписавши контракт на 2,5 року[27]. Наступного дня Льюїс дебютував за «гончарів», вийшовши на заміну в матчі проти «Галл Сіті» (2:0)[28]. Станом на 6 листопада 2023 року відіграв за команду з міста Сток-он-Трент 65 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2011 року дебютував у складі юнацької збірної Англії (U-17), загалом на юнацькому рівні взяв участь у 28 іграх, відзначившись 11 забитими голами.

Протягом 2015—2017 років залучався до складу молодіжної збірної Англії. У її складі 2016 року був учасником Турніру в Тулоні, де з 4 голами став найкращим бомбардиром змагання, а англійці здобули золоті нагороди. Всього на молодіжному рівні зіграв у 17 офіційних матчах, забив 8 голів.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Вітесс»: 2016/17
«Трабзонспор»: 2020

Особисті[ред. | ред. код]

Найкращий бомбардир Кубка Кубка Нідерландів: 2016/17(5 голів)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Lewis Baker on Twitter: "@AthloneRB yes". Twitter. 1 December 2014. Процитовано 17 August 2019.
  2. ↑ Striker, 9, joins league leaders (англ.). BBC. 2 березня 2005. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.
  3. ↑ Lewis Baker (англ.). Официальный сайт ФК «Челси». 22 вересня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  4. ↑ Chelsea fight back to claim Barclays Under-21 Premier League title (англ.). Официальный сайт Премьер-лиги. 5 січня 2014. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  5. ↑ Derby 0:2 Chelsea (англ.). BBC Sport. 5 січня 2014. Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  6. ↑ Player of the Year Awards 2014 (англ.). YouTube. 15 травня 2014. Архів оригіналу за 15 травня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  7. ↑ New deal for Baker (англ.). Официальный сайт ФК «Челси». 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  8. ↑ Baker loan to Owls (англ.). Официальный сайт ФК «Челси». 9 січня 2015. Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 9 січня 2015.
  9. ↑ Lewis Baker: Chelsea midfielder joins Sheffield Wednesday on loan (англ.). BBC. 9 січня 2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 січня 2015.
  10. ↑ Chelsea midfielder Lewis Baker makes MK Dons loan move (англ.). BBC. 25 лютого 2015. Архів оригіналу за 1 березня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  11. ↑ Netherlands loan for Baker (англ.). ФК «Челсі». 26 червня 2015. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 10 липня 2015.
  12. ↑ Саутгемптон 3:0 Вітесс (англ.). Sports.ru. 30 липня 2015. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 30 липня 2015.
  13. ↑ Віллем II - Вітесс - 1:1 (0:0) (рос.). Футбол на Куличках. 9 серпня 2015. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 11 серпня 2015.
  14. ↑ Chelsea loanees among the goals as Vitesse win - Football - Eurosport Asia. eurosport.com. 18 вересня 2017. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 11 листопада 2023.
  15. ↑ Coleman, Tom (7 червня 2016). Lewis Baker claims Goal of the Season award at Vitesse Arnhem. HITC. Процитовано 11 листопада 2023.
  16. ↑ Vitesse claim first major trophy with Cup triumph. Reuters (англ.). 30 квітня 2017. Процитовано 11 листопада 2023.
  17. ↑ Lewis Baker: Chelsea loan midfielder to Middlesbrough for the season (англ.). BBC Sport. 11 серпня 2017. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  18. ↑ Leeds Loan For Baker. Chelsea F.C. 30 June 2018. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 30 June 2018. {{cite news}}: Вказано більш, ніж один |accessdate= та |access-date= (довідка)
  19. ↑ Royals land Lewis Baker on loan. readingfc.co.uk. Reading F.C. 9 January 2019. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 9 January 2019.
  20. ↑ Lewis Baker: Who is Fortuna Düsseldorf's Chelsea loanee midfielder?. Bundesliga.com. 24 July 2019. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 24 July 2019.
  21. ↑ Carlisle, André (22 січня 2020). Fortuna Düsseldorf send Lewis Baker back to Chelsea. We Ain't Got No History (англ.). Процитовано 11 листопада 2023.
  22. ↑ Loan overseas for Lewis Baker. chelseafc.com. 18 September 2020. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 18 September 2020.
  23. ↑ Trabzonspor'a hoş geldin Lewis Baker. trabzonspor.org.tr (тур.). 18 September 2020. Процитовано 18 September 2020.
  24. ↑ Denizlispor - Trabzonspor. trabzonspor.org.tr (тур.). 19 September 2020. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 20 September 2020.
  25. ↑ Kay, Oliver. One Chelsea appearance in eight years - what next for forgotten man Lewis Baker?. The Athletic (англ.). Процитовано 11 листопада 2023.
  26. ↑ Chelsea hit five to cruise past Chesterfield. BBC Sport. Процитовано 11 листопада 2023.
  27. ↑ Welcoming Lewis. Stoke City. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 15 January 2022.
  28. ↑ Hull 0-2 Stoke: Jacob Brown, Tom Ince help Michael O'Neill's Potters to victory. Sky Sports. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 16 January 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
«Сток Сіті» — поточний склад

1 Траверс (в) · 2 Гуч · 3 Стівенс · 4 Пірсон · 5 Роуз · 6 Бургер · 7 Відігал · 8 Бейкер · 10 Кемпбелл · 11 Гейл · 12 Джонсон · 13 Бонгем (в) · 15 Томпсон · 16 Вілмот · 17 Гувер · 18 Веслі · 19 Ммає · 20 Гакшабанович · 21 Йоїч · 22 Пе Чунхо · 23 Макнеллі · 24 Чамадеу · 27 Леріс · 28 Лорен  · 29 Райт-Філліпс · 30 Сідібе · 34 Філдінг (в) · 35 Лау · 37 Тезгел · 40 Нукеу (в) · Тренер: Алекс Ніл

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Льюїс_Бейкер&oldid=41113069