Людвік Фуглевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людвік Фуглевич
Народився6 липня 1859(1859-07-06)
Станиславів, Австрійська імперія
Помер15 вересня 1943(1943-09-15) (84 роки)
Краків, Третій Райх
ПохованняРаковицький цвинтар
Країна Республіка Польща
Діяльністьофіцер
Alma materТерезіанська академія
Знання мовпольська
УчасникПерша світова війна і Польсько-радянська війна 1920
Нагороди
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Ювілейний хрест
Ювілейний хрест

Людвік Фуглевич (пол. Ludwik Fuglewicz; 6 липня 1859, Станіславів15 вересня 1943, Краків) — австро-угорський і польський офіцер, генерал-інтендант австро-угорської армії, дивізійний генерал польської армії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Сином управителя пошти в Тарнові. Закінчив неповну гімназію в Тарнові та нижчу реальну школу в Санкт-Пельтені. Потім навчався у Терезіанській академії, а після завершення навчання там вступив в австро-угорську армію в 1879 році. У 1901 року він став начальником інтендантського відділу 6-ї піхотної дивізії в Граці, потім — кавалерійської дивізії «Краків». Пізніше його перевели до 1-го корпусу в Кракові, де він залишався до початку Першої світової війни.

1 серпня 1914 року, після оголошення мобілізації, призначений начальником канцелярії Військової комендатури «Краків». Наприкінці жовтня 1917 року переведений до Військової комендатури «Відень» інспектором з господарських справ. 1 квітня 1918 року переведений до Військового міністерства, де займався справами військової компенсації.

5 листопада 1918 року прийнятий Регентською Радою Королівства Польського до Війська Польського і призначений начальником інтендантури Командування Генеральної Округи «Краків». З червня по грудень 1919 року перебував у відпустці за станом здоров'я. У січні 1920 р. йому було доручено керівництво канцелярією Добровольчої армії генерала Юзефа Галлера. З березня 1920 року по січень 1921 року виконував обов'язки начальника інтендантства 4-ї армії. З 1 квітня 1920 рлку — у групі старшин колишньої австро-угорської армії. 1 квітня 1921 року виведений у «постійну відставку».

Після виходу на пенсію жив у Кракові. Похований на Раковицькому цвинтарі.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Dzienniki Personalne Ministerstwa Spraw Wojskowych.
  • Roczniki oficerskie 1923, 1924 i 1928.
  • Rocznik oficerski rezerw 1934.
  • Tadeusz Kryska-Karski i Stanisław Żurakowski, Generałowie Polski Niepodległej, Editions Spotkania, Warszawa 1991, wyd. II uzup. i poprawione.
  • Jan Rydel (2001). W służbie cesarza i króla: generałowie i admirałowie narodowości polskiej w siłach zbrojnych Austro-Węgier w latach 1868-1918. ISBN 83-7188-235-1. OCLC 830250410.
  • Piotr Stawecki (1994). Słownik biograficzny generałów Wojska Polskiego 1918-1939. ISBN 83-11-08262-6. OCLC 830050159.