Людовик II Бурбон-Конде
| Людовик II Бурбон-Конде | |
|---|---|
| фр. Louis II de Bourbon-Condé | |
 | |
| Народився | 8 вересня 1621[1][2][…] Париж, Королівство Франція |
| Помер | 11 грудня 1686[1][2][…] (65 років) Фонтенбло |
| Країна |  Франція[4] |
| Діяльність | політик, воєначальник |
| Знання мов | французька[1][5] |
| Учасник | Тридцятирічна війна і Франко-іспанська війна (1635—1659)d |
| Роки активності | з 1643 |
| Титул | герцог |
| Військове звання | генерал |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | Бурбони |
| Батько | Henri, Prince of Condéd |
| Мати | Charlotte Marguerite de Montmorencyd |
| Брати, сестри | Арман де Бурбон і Анна Женев'єва де Бурбон-Конде |
| У шлюбі з | Claire-Clémence de Maillé-Brézéd |
| Діти | Генріх III Бурбон-Конде |
| Автограф |  |
| Нагороди |   |
 | |
Луї́ II де Бурбо́н, Принц Конде́, Людо́вик II де Бурбо́н, Принц Конде́ (фр. Louis de Bourbon, prince de Condé; 8 вересня 1621, Париж, Франція — 11 грудня 1686, Фонтенбло)[6][7], відомий під іменем Великого Конде (le Grand Condé) — принц крові, французький воєначальник та політичний діяч. Походив з молодшої гілки дому Бурбонів, що носили титул Принц Конде. Син Анрі де Бурбона, 3-ого принц Конде (1588—1646). Носив титул герцог д'Енгієн до 1646 року, тоді 4-й принц Конде. Крім титулу принца Конде, був також герцогом де Бурбон, де Монморансі, де Шатору, де Бельгард і де Фронсак, графом де Сансерр (1646—1686), графом де Шароле, пером Франції і першим принцом крові.
Командувач армій Людовика XIII, потім Людовіка XIV. Найбільше прославився битвами при Рокруа (1643), Фріндланді (1644), Нордлінгені (1645)[8] та Лансі (1648), яка внесла вклад в завершення Тридцятилітньої війни[9].
Один з головних діячів Фронди. Спочатку, під час Парламентської Фронди, став на бік влади та очолював облогу Парижа. Після вступив у конфлікт з кардиналом Мазаріні, за що був ув'язнений. Очолив Фронду Принців, але був розбитий, перейшов на бік Іспанії у Франко-Іспанській війні (1635 по 1659). Після укладення Піренейського миру, повернувся на службу до Людовика XIV. Брав участь у Деволюційній та Голландській війнах[10].
В своєму замку Шантії прожив до своєї смерті в 1686 році, в оточені родини, письменників, художників серед яких були Буало, Расін, Мольєр, Лабрює́р, Боссюе та інші.[6]
На його похоронах проголосив одну з своїх найвідоміших надгробних промов Жак Бенінь Боссюе.
Справжнім шедевром став бронзовий бюст принца Конде. Дуже вдалий полководець, Луї II Конде відрізнявся жорстокістю, блюзнірством, грубим поводженням навіть з близким оточенням. Він з тих антипатріотів, що обертав свою зброю проти своєї країни. Конде був прибічником Фронди, що воювала проти короля і кардинала Мазаріні. Це він спустошував північні області Франції, це він намагався створити самостійне князівство в своїх землях. Бурхливо проведена молодість, перебування у в'язниці і хвороба зробили його неприємним і антипатичним. Навіть після політичного примирення з королем і кардиналом, його на вісім років відсторонили від справ, бо не довіряли.
Перед скульптором стояло важке завдання створити репрезентативний портрет хворої (хворів на ревматизм) і неприємної, але небезпечної особи. Куазевокс гідно справився з завданням, висунувши на перший план розкішне вбрання Конде і блискучі засоби обробки бронзи. Це трохи затьмарило сміливо змальовану, правдиву і неприємну характеристику образу.
Жоден із портретів Луї ІІ Конде фарбами не передає усю складність характеру по-своєму скаліченої особи принца.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ LIBRIS — 2012.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б Louis II de Bourbon, 4e prince de Condé | French general and prince. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 12 травня 2021.
- ↑ Louis de Bourbon Condé (prince de, 1621-1686). data.bnf.fr (фр.). Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 12 травня 2021.
- ↑ Конде Луи II Бурбон (Великий Конде). seddab.narod.ru. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 12 травня 2021.
- ↑ Веджвуд С. В. (2012). Тридцатилетняя война (російська) . Москва: ACT: Астрель: Полиграфиздат. с. 543.
А в августе 1648 года под Лансом вследствие некомпетентности, небрежности или невезения или вследствие всех трех причин он попал в капкан к герцогу Энгиенскому и лишился практически всей своей армии1. Для Фердинанда это был последний удар. Бавария потеряна, Прага осаждена, Леопольд разгромлен у Ланса. Фердинанд подчинился судьбе, согласился с предложенным религиозным урегулированием и подписанием мира.
- ↑ Luis II de Borbón-Condé | Real Academia de la Historia. dbe.rah.es. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2021.
- Desormeaux «Histoire de Louis de Bourbon» (П., 1766—68)
- Конде Люї II [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 701. — 1000 екз.
- Народились 8 вересня
- Народились 1621
- Уродженці Парижа
- Померли 11 грудня
- Померли 1686
- Померли у Фонтенбло
- Бурбони
- Кавалери ордена Святого Духа
- Кавалери ордена Святого Михаїла (Франція)
- Принци Конде
- Герцоги Бурбон
- Герцоги де Монморансі
- Воєначальники Франції
- Генералісимуси
- Пери Франції
- Учасники Тридцятирічної війни
- Кандидати на польський престол