Лінчепінзький кафедральний собор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лінчепінзький кафедральний собор
Зображення
Зображення інтер'єру
Дата створення / заснування 1143
Названо на честь Петро
Держава Flag of Sweden.svg Швеція[1]
Адміністративна одиниця Лінчепінг[1]
Місце розташування
Дієцезія Diocese of Linköpingd
Оператор Linköping Castle and Cathedral Museumd
Архітектор Helgo Zettervalld
Архітектурний стиль романський
Статус спадщини ecclesiastical listed building complexd[2]
Довжина або відстань 110 м
Ширина 35 м
Висота 107 м
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента d
Сторінка інституції на Вікісховищі Linköpings domkyrka
Офіційний сайт
CMNS: Лінчепінзький кафедральний собор у Вікісховищі

Координати: 58°24′40″ пн. ш. 15°37′00″ сх. д. / 58.41111111113877286° пн. ш. 15.6166666666947762109884934° сх. д. / 58.41111111113877286; 15.6166666666947762109884934

Лінчепінзький кафедральний собор (швед. Linköpings domkyrka) — собор у шведському місті Лінчепінг. Є кафедральним собором єпархії Лінчепінга Шведської Лютеранської Церкви.

Історія[ред. | ред. код]

Внутрішній інтер'єр собору

Собору в сучасному вигляді має приблизно 800 років. Однак, його історія починається в XI столітті з дерев'яної церкви, що стояла на цьому місці. Приблизно 1120 року була побудована кам'яна церква, розмірами приблизно на половину сучасної будівлі (довжина 110 метрів, висота вежі 107 метрів).

Приблизно в 1230-і роки постала необхідність побудувати велику церкву, оскільки стара стала замала. Церкву було розширено на схід, з новим хором та трансептом. Ці частини збереглися досі. Сучасна вівтарна частина також залишилася з того часу.

Наступне розширення церкви було проведене після коронації Вальдемара I, 1251 року. Тодішній вигляд церкви зберігся до наших днів. На початку XV століття, приблизно 1408–1420 роки, були побудовані капели з великими вікнами, що розташовані у вигляді зірки. Капели були названі на честь Св. Андреаса (пізніше перейменована на честь Св. Марії), Св. Миколая та Св. Хоми.

У 1546 та 1567 роках дах собору горів при пожежах. Головну вежу відновлювали між 1747–1758 роками, і знову між 1877–1886 роками цього разу архітектором Гельго Зетервалем (Helgo Zettervall). Під час реконструкції, проведеної 1967 року, була відновлена ​​форма даху 17-го сторіччя.

Вівтарна частина розписана норвезьким художником Г. Серенсеном.

Дах критий мідними пластинами, під впливом навколишнього середовища він виразно зелений.

Література[ред. | ред. код]

  • Bengt Cnattingius: Linköpings domkyrka, Linköpings stiftsråds kyrkobeskrivningskommitté 1963
  • Nils Erik Petersson: Domkyrkan berättar, Akademi för kyrka och kultur i Linköpings stift 1992
  • Anders Eckerdal, Mats Fredrikson, Gunnar Lindqvist, Sverker Linge, Jonas Sällberg: Katedralen i Linköping, Carlssons 2001, ISBN 91-7203-384-3
  • Harald Tigerström: Linköpings domkyrkoklockor, Domkyrkans bokbord 1999

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]