Лінійні кораблі типу «Ліберте»
| Лінійні кораблі типу «Ліберте» | ||
|---|---|---|
| Classe Liberté | ||
 | ||
| «Ліберте» у Нью-Йорку, 1909 рік. | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | додредноут | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 14 900 т | |
| Довжина | 135,25 м | |
| Ширина | 24,25 м | |
| Осадка | 8,2 м. | |
| Бронювання | 180-280 мм (пояс) 54 мм (верхня палуба) 51 мм (нижня палуба) 360 мм (башти) 266 мм (бойова рубка) | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | три парових машини потрійного розширення | |
| Гвинти | три | |
| Швидкість | 18 вузлів | |
| Екіпаж | 32 офіцери, 710 нижніх чинів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 x 305-мм гармати 10 × 194-мм гармат 13 × 65-мм гармат 10 × 47-мм гармат | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2 x 450-мм торпедних апаратів | |
Лінійні кораблі типу «Ліберте» - чотирьох додредноутів, побудованих для ВМС Франції на початку 1900-х років. Тип складався з «Ліберте»,«Жюстіс», «Веріте» та «Демокрасі». Вони були замовлені в рамках програми розширення військово-морського флоту реакція на будівництво німецьких військових кораблів, передбаченого законом про флот 1898 року. Французька програма передбачала шість нових лінійних кораблів. Її реалізація починалися з двох лінійних кораблів типу «Републік».[1]
Конструкція[ред. | ред. код]
Під час будівництва перших двох кораблів запровадження на основних кораблях інших держав і більш важких вторинних батарей спонукало французів перепроектувати останні чотири корабля, аби вони були спроможні нести допоміжну батарею з 194 мм гармат, які і утворили тип «Ліберте». Як і «Републік», їх основне озброєння складалося з чотирьох 305 мм гармат в двох здвоєних баштах,[2] і вони мали однакову максимальну швидкість 18 вузлів.
Історія служби[ред. | ред. код]
Їхня кар’єра в мирний час не відзначалася подіями і складалася зі звичайної рутини тренувань, візитів до різноманітних французьких та закордонних портів та участі у військово- морських парадах для французьких політиків та іноземних сановників. У 1909 році «Ліберте»,«Жюстіс» та «Веріте» відвідали Сполучені Штати під час святкування трьохсотої річниці відкриття Генрі Гудзоном названої на його честь річки, та сторіччя з першого комерційно успішного застосування пароплава Робертом Фултоном.[3] «Ліберте» був зруйнований випадковим вибухом нестабільних зарядів в Тулоні в 1911 році, що спонукало флот запровадити суворий контроль над транспортуванням, щоб запобігти подальшим катастрофам[4]. Три кораблі, що вціліли, були задіяні для охорони військових конвоїв із Північної Африки до Франції в перші дні Першої світової війни, після чого були розгорнуті в Адріатичному морі, намагаючись змусити до битви австро-угорський флот. Французька ескадра потопила австро-угорський крейсер «Зента» у бою при Антіварі, але битви з основними силами противника не відбулося[5]. У вересні 1914 року «Веріте» ненадовго відправили в Дарданелли, де корабель бомбардув об'єкти османської берегової оборони.
У 1916 році кораблі були відправлені до Греції, щоб чинити тиск на все ще нейтральний уряд, щоб той вступив у війну на боці союзників. Французи зрештою втрутилися в державний переворот, який скинув грецького короля і втягнув країну у війну. Згодом кораблі провели більшу частину війни на Корфу, де через нестачу вугілля вони майже не діяли. Після перемоги союзників «Жюстіс» та «Демокрасі» було відправлено в Чорне море для забезпечення демілітаризації російських військових кораблів, захоплених німецькими військами під час війни, а «Веріте» відправився до Константинополя, щоб спостерігати за капітуляцією Османської імперії[6]. Усі три кораблі були відкликані в середині 1919 року, і «Веріте» був списаний одразу після цього. Інші два кораблі були виведені зі складу флоту в 1920 році. Усі три були продані на металобрухт у 1921 році та розібрані в Італії чи Німеччині.«Ліберте», який все ще знаходився на дні гавані Тулона, був піднятий у 1925 році та зданий там на металобрухт.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Roberts, Stephen S. (1987). The development of a modern navy : French naval policy, 1871-1904. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. с. 329. ISBN 0-87021-141-2. OCLC 15016582.
- ↑ Caresse, Philippe (2017). French battleships of World War One. Annapolis, Maryland. с. 89—92, 101—104. ISBN 1-59114-639-9. OCLC 958481429.
- ↑ Caresse, Philippe (2017). French battleships of World War One. Annapolis, Maryland. с. 231—232. ISBN 1-59114-639-9. OCLC 958481429.
- ↑ Windsor, H. H., ред. (листопад 1911). French Battleship Blown up in Toulon Harbor. Т. 16 (5). Chicago: Popular Mechanics. с. 651. OCLC 271431349.
- ↑ Halpern, Paul G. (1994). A naval history of World War I. Annapolis, Maryland. с. 55—56. ISBN 0-87021-266-4. OCLC 28411665.
- ↑ Caresse, Philippe (2017). French battleships of World War One. Annapolis, Maryland. с. 279. ISBN 1-59114-639-9. OCLC 958481429.