Лісник Віорел Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лісник Віорел Павлович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 23 жовтня 1979(1979-10-23)
Горток, Чимішлійський район
Смерть 25 грудня 2014(2014-12-25) (35 років)
Піски, Ясинуватський район
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Віоре́л Па́влович Лісни́к — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився 23 жовтня 1979 року в селі Горток Чимішлійського району Молдови. У 1995 році закінчив загальноосвітню школу-інтернаті села Борщі Котовського (нині - Подільського) району Одеської області.

Проживав в селі Черняхівське із дружиною Іриною. Мобілізований під час першої хвилі, командир розвідвідділення, 28-а окрема механізована бригада.

25 грудня 2014-го підірвався на міні ОЗМ-72 — на «нейтральній смузі» потрапив на розтяжку між Пісками і Первомайським (Ясинуватський район). Тоді ж загинув начальник розвідки бригади майор Олександр Кушнірук.

Вдома лишилась дружина. Похований в селі Черняхівське, Іванівський район.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • 3 грудня 2015 року в селі Борщі на фасаді будівлі загальноосвітньої школи-інтернат, де навчався Віорел Лісник, йому було відкрито меморіальну дошку.
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 25 грудня[2][3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
  3.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 25 грудня на YouTube

Джерела[ред. | ред. код]