Магеррамов Ельмар Сурхай-огли

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ельмар Магеррамов
Оригінал імені азерб. Elmar Məhərrəmov
Країна Азербайджан Азербайджан
Народження 10 квітня 1958(1958-04-10) (66 років)
Баку
Титул гросмейстер (1992)
Рейтинг ФІДЕ 2515 (квітень 2016 року)
Піковий
рейтинг
2580 (липень 1994 року)

Ельмар Магеррамов (азерб. Elmar Məhərrəmov; 10 квітня 1958, Баку) — азербайджанський шахіст і шаховий тренер, перший гросмейстер в історії незалежного Азербайджану (звання здобув 1992 року).

Шахова кар'єра[ред. | ред. код]

Перших значних успіхів почав досягати в другій половині 1980-х років. Двічі посідав 2-ге місце в Баку, 1986 року позаду Михайла Гуревича, a 1988 року після Олександра Хузмана, разом з Володимиром Маланюком. 1989 року був другим у Варшаві (позаду Сергія Калінічева)[1] а також поділив 2-ге місце в Белграді (після Бориса Нісмана, разом із, зокрема, Мілошем Павловічем) i в Подольську (позаду Максима Сорокіна, разом з Юрієм Яковичем, Вадимом Рубаном i Юрієм Круппою). 1990 року переміг на турнірі за швейцарською системою в Андорра-ла-Вельї[2]. 1991 року досягнув одного з найвищих успіхів у кар'єрі, здобувши в Москві звання віце-чемпіона СРСР (поділив тоді 1-ше місце разом з Арташесом Мінасяном, але на дограванні поступився). Того самого року також поділив 1-ше місце в Челябінську (позаду Семена Двойріса, разом з Сергієм Іоновим i Михайлом Улибіним). Також до його успіхів належать, зокрема, в Санкт-Петербургу (1992, посів 1-ше місце), Монпельє (1999, поділив 1-ше місце разом з Мірчою-Серджу Лупу), Абу-Дабі (2001, поділив 2-ге місце після Сергія Загребельного, разом з Олексієм Барсовим), Дубаї (2005 i 2006 посів 1-ше місце, 2007 поділив 1-ше місце з Фуадом ель-Тагером).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 1994 року, досягнувши 2580 пунктів, ділив тоді 83-92-ге місце в світовій класифікації ФІДЕ, водночас посідав 1-ше місце серед азербайджанських шахістів[3].

Крім успіхів гравця має значні здобутки як шаховий тренер. 1984 року співпрацював з Гаррі Каспаровим, а 1991-го — з Маєю Чибурданідзе під час підготовки цих гравців до матчів за звання чемпіона світу.

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Szachy» nr 6/1989, str. 151—153
  2. Open Internacional d'Andorra
  3. ФІДЕ rating history :: Magerramov, Elmar. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2016.
  4. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання[ред. | ред. код]