Дубай
Дубай араб. دبيّ | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
25°15′52″ пн. ш. 55°18′41″ сх. д. / 25.26444° пн. ш. 55.31139° сх. д. | ||||||||
Країна | Об'єднані Арабські Емірати | |||||||
Регіон | Дубай | |||||||
Столиця для | Дубай (емірат ОАЕ) | |||||||
Межує з
| ||||||||
Засновано | 9 червня 1833 | |||||||
Площа | 1 287,4 км² | |||||||
Населення | 3 331 420 осіб (січень 2020) | |||||||
· густота | 408,18 осіб/км² | |||||||
Висота НРМ | 0 м | |||||||
Офіційна мова | арабська | |||||||
Назва мешканців | фр. Doubaïote[1], фр. Doubaïen[1] і фр. Doubaïenne[1] | |||||||
Міста-побратими |
Монтерей, Мексика Голд-Кост, Австралія Сянган Гуанчжоу, Китай Шанхай, Китай Франкфурт-на-Майні, Німеччина Осака, Японія Гандінагар, Індія Телль-Ухаймір, Іран Тегеран, Іран Бейрут, Ліван Барселона, Іспанія Гранада, Іспанія Триполі, Лівія Ванкувер, Канада Данді, Велика Британія Дамаск, Сирія Женева, Швейцарія Стамбул, Туреччина Багдад, Ірак Каракас, Венесуела Нью-Йорк, США Фінікс, США Лос-Анджелес, США Детройт, США Пусан, Республіка Корея Ель-Кувейт, Кувейт Хайдарабад, Індія Брисбен, Австралія | |||||||
Часовий пояс | UTC+4 | |||||||
Автомобілів /1000 осіб | 540[2] | |||||||
GeoNames | 292223 | |||||||
OSM | r4479752 ·R | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Мохаммед ібн Рашид аль-Мактум | |||||||
Вебсайт | dm.gov.ae/wps/portal/MyHomeEn | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Дубай у Вікісховищі |
Дуба́й[3] (араб. دبيّ) — найбільше місто в Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ)[4], адміністративний центр однойменного емірату, що разом з іншими шістьма утворює країну[5][6][7]. Населення становить 3,49 млн. осіб (станом на 2021 рік)[8]. Місто, розташоване на узбережжі Перської затоки[9], є великим транспортним вузлом[10], фінансовим і торговельним центром. У місті знаходяться найбільший торговельний порт та аеропорт ОАЕ.
Дубай був заснований у XVIII столітті як невелике рибальське село, на початку XX століття став регіональним торговим центром, а з кінця 1960-х років став швидко зростати завдяки доходам від торговлі нафтою. Зараз економіка Дубая спирається на доходи від торгівлі, туризму, авіації, нерухомості та фінансових послуг[11][12], натомість як видобуток нафти складає менше 1 відсотка ВВП емірату[13]. Дубай має потужний туристичний бізнес[14], є другим у світі містом за кількістю п'ятизіркових готелів[15], містить найвищу будівлю у світі - Бурдж Халіфу висотою 828 м[16].
Щодо походження слова «Дубай» було запропоновано багато теорій. Одна теорія припускає, що це слово означало базар на мові Ба[17]. Арабське прислів’я говорить «Даба Дубай» (араб. دبا دبي), що означає «Вони прийшли з купою грошей»[18].
На думку Феделя Хандхала, дослідника історії та культури ОАЕ, слово Дубай могло походити від слова "дабба" (араб. دب) (похідне минулого часу від "ядуб" (араб. يدب), що означає «повзти»), маючи на увазі повільну течію річки Хор-Дубай.
Поет і вчений Ахмад Мохаммад Обейд виводить Дубай зі слова «дитинча сарани» (араб. جراد) через велику кількість сарани в цьому районі до його заселення[19].
Вік залишків стародавнього мангрового болота, виявленого в околицях Дубаю під час будівництва колекторних мереж, оцінюється приблизно у 7000 років. Приблизно 5000 років тому берегова лінія, відступивши всередину країни, набула сучасного вигляду, при цьому територія покрилася піском[20][21]. До приходу ісламу люди в цій області поклонялися Баджаї (або Баджар)[22]. Територія, на якій розташоване місто, з VI століття до н. е. підпорядковувалась перській династії Ахеменідів, у III—VI ст. н. е. належала державі Сасанідів. У VII столітті сюди прийшов іслам і територія стала частиною Арабського халіфату. У VIII столітті князівство Дубай брало участь у повстанні проти намісника халіфа, у результаті чого правителі Дубаю були фактично незалежними в середині VIII—IX століть. До кінця IX ст. вони попали під владу Аббасидів. У XIII ст. сюди вторгались Хулагуїди. До XVIII за територію боролись Португалія, Іран, Туреччина, Оман, ваххабіти[23].
У XVIII ст. населення князівств, що переважно займалось каботажною торгівлею, втягується у протистояння з британською Ост-Індською компанією, котра монополізувала вантажопотоки між портами Перської затоки й позбавила мешканців головного джерела існування. Це привело до постійних конфліктів між Ост-Індською компанією та місцевим арабським населенням (його британці називали піратами), у зв'язку з чим район князівств отримав назву «Піратський берегом». На початку XIX ст. Ост-Індська компанія посилала сюди військові експедиції під приводом боротьби з піратами[23]. Договори 1835, 1839, 1853 та 1892 років привели до встановлення британського протекторату. З 1853 року територія входила до так званого Договірного Оману[23].
Перші згадки про поселення на місці Дубаю датуються 1799 роком. На початку XIX століття населення Дубаю становило близько 1200 осіб. Це було невелике поселення, захищене по периметру стінами і з фортом Аль Фахіді (Al Fahidi) у його центрі. До 1833 року він входив до складу емірату Абу-Дабі, пізніше, до отримання незалежності у 1971 році, належав Договірному Оману. З 1833 року Дубай перебуває під владою емірів династії Аль Мактум[en][24].
Протягом XIX століття дві катастрофи завдали великих збитків добробуту міста: у 1841 році у місті спалахнула епідемія віспи, що заставила мешканців перебратись на схід від Дейри, а у 1894 році пожежа знищила у Дейрі більшість будинків[25]. Однак географічне розташування міста і далі приваблювало торговців регіону. Емір Дубаю, щоб привабити іноземних торговців, знизив податки, що зацікавило торговців з Шарджі — головного торговельного центру у регіоні того часу[25][26].
Завдяки своїй близькості до Ірану порт Дубаю привертав увагу іноземних торговців, особливо з Ірану, багато з яких урешті-решт селились у Дубаї і на початку XX століття він уже став одним з найважливіших портів Перської затоки[27]. У 1910 році населення міста становило близько 10 тис. мешканців, а ринок, що розташовувався на узбережжі на боці Дейри, налічував близько 350 крамниць[28]. У Дубаї процвітали видобуток і експорт перлів аж до Великої депресії 1930-х років, подолати наслідки якої перешкодив бурхливий розвиток індустрії вирощування перлів на фермах у Японії[20].
Тривалий час Дубаю доводилося задовольнятися незначними вигодами від сусідства з багатим нафтою Абу-Дабі, але у 1966 році були знайдені власні родовища, хоча і значно менш багаті[29]. Доходи від видобутку нафти почали надходити з 1969 року[30]. Нафтова промисловість, що розвивалась мала потребу у робочій силі, котра почала прибувати в основному з Індії та Пакистану, у результаті чого з 1968 до 1975 року населення міста зросло у чотири рази[29]. Доходи від нафти допомогли розвитку міста на ранньому етапі, але запаси нафти у Дубаї вельми обмежені й рівень видобутку невисокий: доходи від нафти становлять лише близько 5 % всіх надходжень[31]. Основу економіки Дубаю стали складати туризм, цивільна авіація, нерухомість, фінансові послуги[32][33][34].
Місто розташоване на березі Перської затоки на північний схід від столиці ОАЕ міста Абу-Дабі, поряд з містом Шарджа.
Клімат Дубаю — аридний і надзвичайно спекотний (BWib за класифікацією Кеппена). Середня температура серпня (найтеплішого місяця) +35,1 °C, а середній максимум зазвичай перевищує +40 °C, іноді температура в тіні може доходити майже до 50 °C. Зими більш прохолодні, за температурою повітря приблизно відповідають літу в середній смузі України, з теплими днями і прохолодними ночами. Середня температура січня +19 °C (найхолоднішого місяця).
Опади в Дубаї рідкісні (за рік випадає близько 80 мм), випадають переважно в другій половині зими (лютий-березень), з травня по жовтень опадів практично немає.
Клімат Дубай | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 31,6 | 37,5 | 41,3 | 43,5 | 47,0 | 46,7 | 49,0 | 48,7 | 45,1 | 42,0 | 41,0 | 35,5 | 49,0 |
Середній максимум, °C | 24,0 | 25,4 | 28,2 | 32,9 | 37,6 | 39,5 | 40,8 | 41,3 | 38,9 | 35,4 | 30,5 | 26,2 | 33,4 |
Середній мінімум, °C | 14,3 | 15,4 | 17,6 | 20,8 | 24,6 | 27,2 | 29,9 | 30,2 | 27,5 | 23,9 | 19,9 | 16,3 | 23,3 |
Абсолютний мінімум, °C | 6,1 | 6,9 | 9,0 | 13,4 | 15,1 | 18,2 | 20,4 | 23,1 | 16,5 | 15,0 | 11,8 | 8,2 | 6,1 |
Норма опадів, мм | 72 | 31 | 23 | 12 | 0 | 0 | 1 | 2 | 15 | 19 | 34 | 54 | 94.3 |
Основні райони: Дейра — східний торговий район, Бар Дубай — історичний центр, Шейх Заїд Роуд — бізнес-центр міста, Джумейра — приморський житловий район, Дубай Марина — перспективний житловий район, який будується навколо штучно побудованої затоки на заході міста.
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1822[35] | 1200 | — |
1900[36] | 10 000 | +733.3% |
1930[37] | 20 000 | +100.0% |
1940[35] | 38 000 | +90.0% |
1960[38] | 40 000 | +5.3% |
1968[39] | 58 971 | +47.4% |
1975[40] | 183 000 | +210.3% |
1985[41] | 370 800 | +102.6% |
1995[41] | 674 000 | +81.8% |
2005 | 1 204 000 | +78.6% |
2014 | 2 250 000 | +86.9% |
c-census; e-estimate |
У Дубаї лише близько 10—15 % відсотків населення становлять араби ОАЕ, з решти населення більшу частину складають індійці, пакистанці, іранці, бангладешці, філіппінці та британці. Значна частина трудових мігрантів не визначає свою національну приналежність.
Дубай — великий торговий, фінансовий і туристичний центр Близького Сходу. За темпами розвитку — аналог Шанхаю. Третій за важливістю світовий центр реекспорту, після Гонконга і Сінгапура. У 2006 році економіка Дубаю становила 46 млрд доларів. Якщо раніше економіка Дубаю була заснована на доходах від нафтової промисловості, то нині доходи від нафти та природного газу формують лише 6 % внутрішнього валового продукту в еміраті.
Для туристів Дубай пропонує відпочинок різного рівню розкоші.
Транспорт у Дубаї контролює Управління дорожнього руху та транспорту (англ. Roads and Transport Authority, RTA), агенцією уряду Дубаю, утвореною королівським указом у 2005 році[43]. У минулому громадська транспортна мережа зіткнулася з проблемами заторів та надійності роботи, які було вирішено в рамках великої інвестиційної програми, що передбачила понад 70 мільярдів дирхамів витрат на розвиток транспортної інфраструктури із запланованим завершенням до 2020 року, коли прогнозована кількість населення міста перевищить 3,5 млн осіб[44].
Через Дубай пролягає п'ять основних трас, що забезпечують сполучення з іншими містами еміратів:
- шосе E 11 Шейх Заєд Роуд (англ. Sheikh Zayed Road)
- шосе E 311 Шейх Мухаммед Бін Заєд роуд[en] (англ. Sheikh Mohammed Bin Zayed Road)
- автобан E 44 Дубай-Хатта[en] (англ. Dubai-Hatta Highway)
- шосе E 77 Дубай-Аль Хабаб Роуд[en] (англ. Dubai-Al Habab Road)
- шосе E 66 Дубай-Аль Айн роуд[en] (використовуються назви англ. Oud Metha Road, англ. Dubai-Al Ain Road, або англ. Tahnoun Bin Mohammad Al Nahyan Road)[45].
Додатково, декілька важливих внутрішньоміських доріг, таких як D 89 (англ. Al Maktoum Road/Airport Road), D 85 (англ. Baniyas Road), D 75 (англ. Sheikh Rashid Road), D 73 (англ. Al Dhiyafa Road перейменована у вулицю 2 Грудня /англ. 2 December street), D 94 (англ. Jumeirah Road) і D 92 (англ. Al Khaleej/Al Wasl Road) забезпечують сполучення між окремими районами міста. Східні та західні ділянки міста сполучаються: мостом Аль-Мактум (англ. Al-Maktoum Bridge), мостом Аль-Гаргуд (англ. Al Garhoud Bridge), тунелем Аль-Шіндага (англ. Al Shindagha Tunnel), мостом Бізнес бей кросінг (англ. Business Bay Crossing) та понтонним мостом.
Громадський автобусний транспорт обслуговує 140 міських маршрутів і у 2008 році перевіз понад 109 мільйонів пасажирів. У кінці 2010 року місто обслуговували 2100 автобусів.
Усі послуги таксі ліцензуються RTA. Дубайські ліцензовані таксі легко ідентифікуються за кремовим кольором кузова і різноманітними кольорами даху, що ідентифікують оператора. «Dubai Taxi Corporation», підрозділ RTA, є найбільшим оператором і має машини з червоними дахами. Є п'ять приватних операторів: «Metro Taxis» (помаранчеві дахи), «Network Taxis» (жовті дахи), «Cars Taxis» (сині дахи), «Arabia Taxis» (зелені дахи) і «City Taxis» (фіолетовий дах). Крім того, «Dubai Taxi Corporation» має службу «Lady Taxi» з рожевими дахами, яка обслуговує виключно пасажирів-жінок, використовуючи водіїв-жінок. У Дубайському міжнародному аеропорту працює «Dubai Taxi Corporation». На території емірату працює понад 3000 автівок-таксі, які здійснюють у середньому 192 000 поїздок щодня і перевозять близько 385 000 осіб[46][47][48].
У метрополітені Дубаю, який було відкрито у 2009 році, реалізовано механізм руху поїздів без машиністів. Більшість станцій розташовано над землею, але є і підземна частина. У системі використовуються п'ятивагонні потяги. Вагони поділяються за класом, перший вагон — золотий клас, квиток в який коштує дорожче. Платформи облаштовані захисними скляними стінами з дверима, що відділяють пасажирів від потягів. Усі станції обладнані кондиціонерами.
Лінії:
- Лінія 1 (червона) — 29 станцій (24 естакадних, 4 підземні, 1 наземна) та 52,1 км
- Лінія 2 (зелена) — 20 станцій (12 естакадних, 8 підземних) та 22,5 км.
Дубайський метрополітен має систему правил. Заборонено їсти та вживати напої на станціях та у вагонах. Не можна спати на станціях, жувати жуйку, а також палити, перевозити алкоголь (навіть у закритому вигляді у сумці) та велосипеди.
Міжнародний аеропорт Дубай (араб. مطار دبي الدولي), (IATA: DXB, ICAO: OMDB) — найбільший цивільний аеропорт Об'єднаних Арабських Еміратів, розташований за чотири кілометри на південний схід від історичного центру Дубай в районі Аль-Гархуд[49][50].
Аеропорт має максимальну пропускну здатність до 60 мільйонів пасажирів і 2,1 млн тонн вантажів на рік[51], будівництво аеропорту обійшлося приблизно в 5,5 млрд доларів США[52][53].
Міжнародний аеропорт Дубай підпорядкований Управлінню цивільної авіації ОАЕ і є базовим аеропортом для національної авіакомпанії країни Emirates Airline. Транзитний вузол (хаб) Emirates Airline обробляє до 60 % всіх пасажирських перевезень аеропорту та обслуговує близько 37 % всіх операцій щодо зльотів/посадок літаків, і став найбільшим авіаційним вузлом Близького Сходу та Африки.
У місті є два морські порти.
- Бурдж Халіфа — хмарочос, що нагадує за формою сталагміта. З 19 травня 2008 року — найвища будова світу, висота 828 м.
- Критий гірськолижний курорт — перший критий гірськолижний комплекс на Близькому Сході і один з найбільших у світі площею 22,5 тис. м² (площа 3 футбольних полів), цілорічно вкритий штучним снігом. 1,5 тис. відвідувачів.
- Дубайський акваріум та зоопарк підводних тварин — включає один із найбільших акваріумів світу.
- Острови Пальм — архіпелаг штучних островів. Архіпелаг складається з трьох островів: Пальма Джумейра, Пальма Джебель Алі, Пальма Дейра.
- The World — архіпелаг біля узбережжя ОАЕ у формі континентів Землі.
- Бурдж аль-Араб — один з найдосконаліших і найрозкішніших готелів світу.
- Дубайська опера — багатофункціональний театр виконавчих мистецтв.
- Фонтан Дубай — найбільший фонтан в Дубаї.
- ↑ а б в http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ https://www.rtl.fr/actu/international/auto-dubai-compte-plus-de-voitures-par-habitant-que-new-york-7777013665
- ↑ Дубай чи Дубаї: як правильно писати назву міста й емірату та чи потрібно її відмінювати. Емірати Сьогодні (укр.). Процитовано 16 червня 2023.
- ↑ United Arab Emirates: metropolitan areas. World-gazetteer.com. Архів оригіналу за 25 August 2009. Процитовано 31 липня 2009.
- ↑ The Government and Politics of the Middle East and North Africa. D Long, B Reich. p.157
- ↑ Federal Supreme Council. uaecabinet.ae. Архів оригіналу за 9 July 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
- ↑ Where is Dubai and Dubai city?. Thatsdubai.com. 14 червня 2007. Архів оригіналу за 15 February 2013. Процитовано 12 березня 2013.
- ↑ Dubai (city) | Geography, Creek, & History | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Where is Dubai and Dubai city?. Thatsdubai.com. 14 червня 2007. Архів оригіналу за 15 February 2013. Процитовано 12 березня 2013.
- ↑ Sampler & Eigner (2008). Sand to Silicon. UAE: Motivate. с. 11. ISBN 978-1-86063-254-9.
- ↑ Oil share dips in Dubai GDP [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи
|url=
value. Порожньо.] AMEInfo (9 June 2007) Retrieved on 15 October 2007. - ↑ Dubai (city) | Geography, Creek, & History | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Winkler, Matthew A. (14 січня 2018). Dubai's the Very Model of a Modern Mideast Economy. Bloomberg. Архів оригіналу за 17 March 2018.
- ↑ Dubai Remains One Of The World's Most Visited Cities: Mastercard Global Destination Cities Index 2019. MasterCard Social Newsroom (амер.). Архів оригіналу за 30 January 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ McCarthy, Niall. The Cities With The Most Five Star Hotels [Infographic]. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 26 February 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ 28 of Dubai's most famous buildings: from Burj Khalifa to Museum of the Future. thenationalnews.com. 24 червня 2021. Архів оригіналу за 27 June 2021. Процитовано 27 червня 2021.
- ↑ Alyazya (July 2011). مسميات مناطق دبي قديماً [Old names areas of Dubai]. Al Jundi (араб.). 444: 76.
- ↑ Old Dubai. Архів оригіналу за 3 February 2014. Процитовано 24 січня 2014.
- ↑ How Did Dubai, Abu Dhabi and other Cities Get Their Names? Experts Reveal All. UAE Interact. 30 березня 2007. Архів оригіналу за 7 April 2014. Процитовано 24 січня 2014.
- ↑ а б History and Traditions of the UAE (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2009. Процитовано 31 липня 2009.
- ↑ The old ... turned new. Travel & Culture. 25 жовтня 2001. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 15 березня 2008.
- ↑ Ibrahim Al Abed, Peter Hellyer (2001). United Arab Emirates: A perspective. Trident Press. ISBN 978-1-900724-47-0. Процитовано 31 липня 2009.
- ↑ а б в Объединённые Арабские Эмираты // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ Bani Yas. Sheikh Mohammed Official Website. Архів оригіналу за 29 квітня 2009. Процитовано 30 травня 2009.
- ↑ а б Modernity and tradition in Dubai architecture. Karim, Luiza. Alshindagah.com. Архів оригіналу за 3 травня 2010. Процитовано 31 липня 2009.
- ↑ Davidson, Christopher, The Emirates of Abu Dhabi and Dubai: Contrasting Roles in the International System. March 2007.
- ↑ «Dubayy» [Архівовано 3 вересня 2013 у Wayback Machine.]. Encyclopædia Britannica. 2008
- ↑ [ http://www.km.ru/turizm/encyclopedia/dubai [Архівовано 28 листопада 2018 у Wayback Machine.] Дубай] // rm.ru, Энциклопедия] (рос.)
- ↑ а б Historic population statistics (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2009. Процитовано 31 липня 2009.
- ↑ Sampler & Eigner (2008). Sand to Silicon. UAE: Motivate. с. 11. ISBN 9781860632549.
- ↑ DiPaola, Anthony (28 вересня 2010). Dubai gets 2% GDP from oil. Bloomberg. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано September 2014.
- ↑ Oil share dips in Dubai GDP [Архівовано 2013-09-26 у Wayback Machine.] AMEInfo (9 June 2007) Retrieved on 15 October 2007.
- ↑ Dubai economy set to treble by 2015 [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.] ArabianBusiness.com (3 February 2007) Retrieved on 15 October 2007.
- ↑ Dubai diversifies out of oil. AMEInfo. 7 вересня 2005. Архів оригіналу за 19 грудня 2008. Процитовано 12 серпня 2008.
- ↑ а б Karin, Luiza (September 1999). Modernity and tradition in Dubai architecture by Luiza Karim. alshindagah.com. Архів оригіналу за 3 травня 2010. Процитовано 19 квітня 2010.
- ↑ Hadjari, Karim. 3D Modelling and Visualisation OF Al Baskita in Dubai IN Dubai, United Arab Emerites (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 січня 1996. Процитовано 19 квітня 2010.
- ↑ Tourism in Dubai (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 січня 1996. Процитовано 19 квітня 2010.
- ↑ Lahmeyer, Jan (2001). The United Arab Emigrates – Historical demographical data of the urban centers. .populstat. Архів оригіналу за 9 серпня 2010. Процитовано 19 квітня 2010.
- ↑ Heard-Bey, Frauke. The Tribal Society of the UAE and its Traditional Economy (PDF). uaeinteract.com. Архів оригіналу (PDF) за 28 квітня 2011. Процитовано 19 квітня 2010.
- ↑ Census 2005 U.A.E. tedad.ae. Архів оригіналу за 16 травня 2010. Процитовано 19 квітня 2010.
- ↑ а б Younes, Bassem. Roundabouts vs. Intersections: The Tale of Three UAE Cities (PDF). ite.org. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2013. Процитовано 19 квітня 2010.
- ↑ Will metro change Dubai car culture?. BBC News. 11 вересня 2009. Архів оригіналу за 16 September 2009.
{{cite news}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
(довідка) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Gulfnews: Dubai traffic woes inflict losses of Dh4.6b a year. Gulf News. Архів оригіналу за 25 August 2009. Процитовано 14 липня 2009.
- ↑ Dubai-Al Ain Road renamed. WAM. Al Ain: Gulf News. 2 листопада 2018. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
- ↑ Gulfnews: Dubai Metro gives boost to public transport in city. Gulf News. 6 березня 2010. Архів оригіналу за 12 April 2010. Процитовано 29 квітня 2010.
- ↑ Dubai Taxi Corporation. Dtc.dubai.ae. 29 вересня 2010. Архів оригіналу за 12 листопада 2010. Процитовано 31 жовтня 2010.
- ↑ Getting Around in Dubai. dubai.com/. Архів оригіналу за 24 September 2011. Процитовано 14 вересня 2011.
- ↑ Massive Dubai airport may delay opening again. Архів оригіналу за 22 квітня 2009. Процитовано 23 грудня 2018.
- ↑ Dubai International Airport. Архів оригіналу за 8 листопада 2006. Процитовано 23 грудня 2018.
- ↑ Facts and Figures. Архів оригіналу за 12 липня 2009. Процитовано 23 грудня 2018.
- ↑ Dubai's flying buttresses. Архів оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 23 грудня 2018.
- ↑ Dubai airport passengers top 37m. Архів оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 23 грудня 2018.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Дубаї. Зворотний бік / Нетрі і Занедбані острови / Як Люди Живуть / Лядов на YouTube // The Люди. | |
Кинутий Авто Dubai / Цвинтар Суперкарів / Дубай - столиця дорогих машин / Лядов на YouTube // The Люди. — 2020. — 5 травня. (рос.) |
- Syed Ali Dubai: Gilded Cage. — Yale University Press, 2010. — 240 p.
- Heiko Schmid Economy of Fascination: Dubai and Chicago as Themed Urban Landscapes. — Berlin, Stuttgart 2009. — ISBN 978-3-443-37014-5.
- John M. Smith Dubai The Maktoum Story. — Norderstedt 2007. — ISBN 3-8334-4660-9.
- Дубай // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- www.dm.gov.ae — офіційний сайт міста
- Мегапроекти Дубаю Google Video — 1 год 11 хв.
№ | Назва | Емірат | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дубай Абу-Дабі |
1 | Дубай | Дубай | 2 106 533 | Шарджа Аль-Айн | ||||
2 | Абу-Дабі | Абу-Дабі | 1 935 234 | ||||||
3 | Шарджа | Шарджа | 1 332 455 | ||||||
4 | Аль-Айн | Абу-Дабі | 580 000 | ||||||
5 | Аджман | Аджман | 403 923 | ||||||
6 | Ель-Гарбія | Абу-Дабі | 290 450 | ||||||
7 | Рас-ель-Хайма | Рас-ель-Хайма | 230 903 | ||||||
8 | Ель-Фуджайра | Ель-Фуджайра | 145 940 | ||||||
9 | Дібба | Ель-Фуджайра | 78 200 | ||||||
10 | Умм-ель-Кайвайн | Умм-ель-Кайвайн | 72 936 |
Це незавершена стаття з географії Об'єднаних Арабських Еміратів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |