Дубай
Дубай араб. دبيّ | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
![]() | ||||||||
Основні дані | ||||||||
25°15′52″ пн. ш. 55°18′41″ сх. д. / 25.26444° пн. ш. 55.31139° сх. д. | ||||||||
Країна | Об'єднані Арабські Емірати | |||||||
Регіон | Дубай | |||||||
Столиця для | Дубай (емірат ОАЕ) | |||||||
Межує з
| ||||||||
Засновано | 9 червня 1833 | |||||||
Площа | 1 287,4 км² | |||||||
Населення | 3 331 420 осіб (січень 2020) | |||||||
· густота | 408,18 осіб/км² | |||||||
Висота НРМ | 0 м | |||||||
Офіційна мова | арабська | |||||||
Назва мешканців | фр. Doubaïote[1], фр. Doubaïen[1] і фр. Doubaïenne[1] | |||||||
Міста-побратими |
Монтерей, Мексика Голд-Кост, Австралія Сянган Гуанчжоу, Китай Шанхай, Китай Франкфурт-на-Майні, Німеччина Осака, Японія Гандінагар, Індія Телль-Ухаймір, Іран Тегеран, Іран Бейрут, Ліван Барселона, Іспанія Гранада, Іспанія Триполі, Лівія Ванкувер, Канада Данді, Велика Британія Дамаск, Сирія Женева, Швейцарія Стамбул, Туреччина Багдад, Ірак Каракас, Венесуела Нью-Йорк, США Фінікс, США Лос-Анджелес, США Детройт, США Пусан, Республіка Корея Ель-Кувейт, Кувейт Хайдарабад, Індія Брисбен, Австралія | |||||||
Часовий пояс | UTC+4 | |||||||
Автомобілів /1000 осіб | 540[2] | |||||||
GeoNames | 292223 | |||||||
OSM | ↑4479752 ·R (Дубай) | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Мохаммед ібн Рашид аль-Мактум | |||||||
Вебсайт | dm.gov.ae/wps/portal/MyHomeEn | |||||||
Мапа | ||||||||
![]() | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
![]() |
Дуба́й або Дубáї[3] (араб. دبيّ) — найбільше за площею і кількістю населення місто Об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ)[4], адміністративний центр однойменного емірату, що разом з іншими шістьма утворює країну[5][6][7]. Населення становить 3 164 966 осіб (станом на 25 листопада 2018 року)[8]. Місто, розташоване на узбережжі Перської затоки, є великим фінансовим і торговельним центром на Близькому Сході. У місті знаходяться найбільший торговельний порт та аеропорт ОАЕ.
2 грудня 1971 року місто Дубай, як столиця однойменного емірату, увійшло до складу новоствореної федеративної держави Об'єднані Арабські Емірати.
Історія[ред. | ред. код]
Вік залишків стародавнього мангрового болота, виявленого в околицях Дубаю під час будівництва колекторних мереж, оцінюється приблизно у 7000 років. Приблизно 5000 років тому берегова лінія, відступивши всередину країни, набула сучасного вигляду, при цьому територія покрилася піском[9][10]. До приходу ісламу люди в цій області поклонялися Баджаї (або Баджар)[11]. Територія, на якій розташоване місто, з VI століття до н. е. підпорядковувалась перській династії Ахеменідів, у III—VI ст. н. е. належала державі Сасанідів. У VII столітті сюди прийшов іслам і територія стала частиною Арабського халіфату. У VIII столітті князівство Дубай брало участь у повстанні проти намісника халіфа, у результаті чого правителі Дубаю були фактично незалежними в середині VIII—IX століть. До кінця IX ст. вони попали під владу Аббасидів. У XIII ст. сюди вторгались Хулагуїди. До XVIII за територію боролись Португалія, Іран, Туреччина, Оман, ваххабіти[12].
У XVIII ст. населення князівств, що переважно займалось каботажною торгівлею, втягується у протистояння з британською Ост-Індською компанією, котра монополізувала вантажопотоки між портами Перської затоки й позбавила мешканців головного джерела існування. Це привело до постійних конфліктів між Ост-Індською компанією та місцевим арабським населенням (його британці називали піратами), у зв'язку з чим район князівств отримав назву «Піратський берегом». На початку XIX ст. Ост-Індська компанія посилала сюди військові експедиції під приводом боротьби з піратами[12]. Договори 1835, 1839, 1853 та 1892 років привели до встановлення британського протекторату. З 1853 року територія входила до так званого Договірного Оману[12].
Перші згадки про поселення на місці Дубаю датуються 1799 роком. На початку XIX століття населення Дубаю становило близько 1200 осіб. Це було невелике поселення, захищене по периметру стінами і з фортом Аль Фахіді (Al Fahidi) у його центрі. До 1833 року він входив до складу емірату Абу-Дабі, пізніше, до отримання незалежності у 1971 році, належав Договірному Оману. З 1833 року Дубай перебуває під владою емірів династії Аль Мактум[en][13].
Протягом XIX століття дві катастрофи завдали великих збитків добробуту міста: у 1841 році у місті спалахнула епідемія віспи, що заставила мешканців перебратись на схід від Дейри, а у 1894 році пожежа знищила у Дейрі більшість будинків[14]. Однак географічне розташування міста і далі приваблювало торговців регіону. Емір Дубаю, щоб привабити іноземних торговців, знизив податки, що зацікавило торговців з Шарджі — головного торговельного центру у регіоні того часу[14][15].
Завдяки своїй близькості до Ірану порт Дубаю привертав увагу іноземних торговців, особливо з Ірану, багато з яких урешті-решт селились у Дубаї і на початку XX століття він уже став одним з найважливіших портів Перської затоки[16]. У 1910 році населення міста становило близько 10 тис. мешканців а ринок, що розташовувався на узбережжі на боці Дейри, налічував близько 350 крамниць[17]. У Дубаї процвітали видобуток і експорт перлів аж до Великої депресії 1930-х років, подолати наслідки якої перешкодив бурхливий розвиток індустрії вирощування перлів на фермах у Японії[9].
Тривалий час Дубаю доводилося задовольнятися незначними вигодами від сусідства з багатим нафтою Абу-Дабі, але у 1966 році були знайдені власні родовища, хоча і значно менш багаті[18]. Доходи від видобутку нафти почали надходити з 1969 року[19]. Нафтова промисловість, що розвивалась мала потребу у робочій силі, котра почала прибувати в основному з Індії та Пакистану, у результаті чого з 1968 до 1975 року населення міста зросло у чотири рази[18]. Доходи від нафти допомогли розвитку міста на ранньому етапі, але запаси нафти у Дубаї вельми обмежені й рівень видобутку невисокий: доходи від нафти становлять лише близько 5 % всіх надходжень[20]. Основу економіки Дубаю стали складати туризм, цивільна авіація, нерухомість, фінансові послуги[21][22][23].
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташоване на березі Перської затоки на північний схід від столиці ОАЕ міста Абу-Дабі, поряд з містом Шарджа.
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат Дубаю — аридний і надзвичайно спекотний (BWib за класифікацією Кеппена). Середня температура серпня (найтеплішого місяця) +35,1 °C, а середній максимум зазвичай перевищує +40 °C, іноді температура в тіні може доходити майже до 50 °C. Зими більш прохолодні, за температурою повітря приблизно відповідають літу в середній смузі України, з теплими днями і прохолодними ночами. Середня температура січня +19 °C (найхолоднішого місяця).
Опади в Дубаї рідкісні (за рік випадає близько 80 мм), випадають переважно в другій половині зими (лютий-березень), з травня по жовтень опадів практично немає.
Клімат Дубай | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 31,6 | 37,5 | 41,3 | 43,5 | 47,0 | 46,7 | 49,0 | 48,7 | 45,1 | 42,0 | 41,0 | 35,5 | 49,0 |
Середній максимум, °C | 24,0 | 25,4 | 28,2 | 32,9 | 37,6 | 39,5 | 40,8 | 41,3 | 38,9 | 35,4 | 30,5 | 26,2 | 33,4 |
Середній мінімум, °C | 14,3 | 15,4 | 17,6 | 20,8 | 24,6 | 27,2 | 29,9 | 30,2 | 27,5 | 23,9 | 19,9 | 16,3 | 23,3 |
Абсолютний мінімум, °C | 6,1 | 6,9 | 9,0 | 13,4 | 15,1 | 18,2 | 20,4 | 23,1 | 16,5 | 15,0 | 11,8 | 8,2 | 6,1 |
Норма опадів, мм | 18.8 | 25.0 | 22.1 | 7.2 | 0.4 | 0.0 | 0.8 | 0.0 | 0.0 | 1.1 | 2.7 | 16.2 | 94.3 |
Райони міста[ред. | ред. код]
Основні райони: Дейра — східний торговий район, Бар Дубай — історичний центр, Шейх Заїд Роуд — бізнес-центр міста, Джумейра — приморський житловий район, Дубай Марина — перспективний житловий район, який будується навколо штучно побудованої затоки на заході міста.
Демографія[ред. | ред. код]
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1822[24] | 1200 | — |
1900[25] | 10 000 | +733.3% |
1930[26] | 20 000 | +100.0% |
1940[24] | 38 000 | +90.0% |
1960[27] | 40 000 | +5.3% |
1968[28] | 58 971 | +47.4% |
1975[29] | 183 000 | +210.3% |
1985[30] | 370 800 | +102.6% |
1995[30] | 674 000 | +81.8% |
2005 | 1 204 000 | +78.6% |
2014 | 2 250 000 | +86.9% |
c-census; e-estimate |
У Дубаї лише близько 10—15 % відсотків населення становлять араби ОАЕ, з решти населення більшу частину складають індійці, пакистанці, іранці, бангладешці, філіппінці та британці. Значна частина трудових мігрантів не визначає свою національну приналежність.
Економіка[ред. | ред. код]
Дубай — великий торговий, фінансовий і туристичний центр Близького Сходу. За темпами розвитку — аналог Шанхаю. Третій за важливістю світовий центр реекспорту, після Гонконга і Сінгапура. У 2006 році економіка Дубаю становила 46 млрд доларів. Якщо раніше економіка Дубаю була заснована на доходах від нафтової промисловості, то нині доходи від нафти та природного газу формують лише 6 % внутрішнього валового продукту в еміраті.
Для туристів Дубай пропонує відпочинок різного рівню розкоші.
Транспорт[ред. | ред. код]
Транспорт у Дубаї контролює Управління дорожнього руху та транспорту (англ. Roads and Transport Authority, RTA), агенцією уряду Дубаю, утвореною королівським указом у 2005 році[32]. У минулому громадська транспортна мережа зіткнулася з проблемами заторів та надійності роботи, які було вирішено в рамках великої інвестиційної програми, що передбачила понад 70 мільярдів дирхамів витрат на розвиток транспортної інфраструктури із запланованим завершенням до 2020 року, коли прогнозована кількість населення міста перевищить 3,5 млн осіб[33].
Автомобільний транспорт і дороги[ред. | ред. код]
Через Дубай пролягає п'ять основних трас, що забезпечують сполучення з іншими містами еміратів:
- шосе E 11 Шейх Заєд Роуд (англ. Sheikh Zayed Road)
- шосе E 311 Шейх Мухаммед Бін Заєд роуд[en] (англ. Sheikh Mohammed Bin Zayed Road)
- автобан E 44 Дубай-Хатта[en] (англ. Dubai-Hatta Highway)
- шосе E 77 Дубай-Аль Хабаб Роуд[en] (англ. Dubai-Al Habab Road)
- шосе E 66 Дубай-Аль Айн роуд[en] (використовуються назви англ. Oud Metha Road, англ. Dubai-Al Ain Road, або англ. Tahnoun Bin Mohammad Al Nahyan Road)[34].
Додатково, декілька важливих внутрішньоміських доріг, таких як D 89 (англ. Al Maktoum Road/Airport Road), D 85 (англ. Baniyas Road), D 75 (англ. Sheikh Rashid Road), D 73 (англ. Al Dhiyafa Road перейменована у вулицю 2 Грудня /англ. 2 December street), D 94 (англ. Jumeirah Road) і D 92 (англ. Al Khaleej/Al Wasl Road) забезпечують сполучення між окремими районами міста. Східні та західні ділянки міста сполучаються: мостом Аль-Мактум (англ. Al-Maktoum Bridge), мостом Аль-Гаргуд (англ. Al Garhoud Bridge), тунелем Аль-Шіндага (англ. Al Shindagha Tunnel), мостом Бізнес бей кросінг (англ. Business Bay Crossing) та понтонним мостом.
Громадський автобусний транспорт обслуговує 140 міських маршрутів і у 2008 році перевіз понад 109 мільйонів пасажирів. У кінці 2010 року місто обслуговували 2100 автобусів.
Усі послуги таксі ліцензуються RTA. Дубайські ліцензовані таксі легко ідентифікуються за кремовим кольором кузова і різноманітними кольорами даху, що ідентифікують оператора. «Dubai Taxi Corporation», підрозділ RTA, є найбільшим оператором і має машини з червоними дахами. Є п'ять приватних операторів: «Metro Taxis» (помаранчеві дахи), «Network Taxis» (жовті дахи), «Cars Taxis» (сині дахи), «Arabia Taxis» (зелені дахи) і «City Taxis» (фіолетовий дах). Крім того, «Dubai Taxi Corporation» має службу «Lady Taxi» з рожевими дахами, яка обслуговує виключно пасажирів-жінок, використовуючи водіїв-жінок. У Дубайському міжнародному аеропорту працює «Dubai Taxi Corporation». На території емірату працює понад 3000 автівок-таксі, які здійснюють у середньому 192 000 поїздок щодня і перевозять близько 385 000 осіб[35][36][37].
Метрополітен[ред. | ред. код]
У метрополітені Дубаю, який було відкрито у 2009 році, реалізовано механізм руху поїздів без машиністів. Більшість станцій розташовано над землею, але є і підземна частина. У системі використовуються п'ятивагонні потяги. Вагони поділяються за класом, перший вагон — золотий клас, квиток в який коштує дорожче. Платформи облаштовані захисними скляними стінами з дверима, що відділяють пасажирів від потягів. Усі станції обладнані кондиціонерами.
Лінії:
- Лінія 1 (червона) — 29 станцій (24 естакадних, 4 підземні, 1 наземна) та 52,1 км
- Лінія 2 (зелена) — 20 станцій (12 естакадних, 8 підземних) та 22,5 км.
Дубайський метрополітен має систему правил. Заборонено їсти та вживати напої на станціях та у вагонах. Не можна спати на станціях, жувати жуйку, а також палити, перевозити алкоголь (навіть у закритому вигляді у сумці) та велосипеди.
Міжнародний аеропорт[ред. | ред. код]
Міжнародний аеропорт Дубай (араб. مطار دبي الدولي), (IATA: DXB, ICAO: OMDB) — найбільший цивільний аеропорт Об'єднаних Арабських Еміратів, розташований за чотири кілометри на південний схід від історичного центру Дубай в районі Аль-Гархуд[38][39].
Аеропорт має максимальну пропускну здатність до 60 мільйонів пасажирів і 2,1 млн тонн вантажів на рік[40], будівництво аеропорту обійшлося приблизно в 5,5 млрд доларів США[41][42].
Міжнародний аеропорт Дубай підпорядкований Управлінню цивільної авіації ОАЕ і є базовим аеропортом для національної авіакомпанії країни Emirates Airline. Транзитний вузол (хаб) Emirates Airline обробляє до 60 % всіх пасажирських перевезень аеропорту та обслуговує близько 37 % всіх операцій щодо зльотів/посадок літаків, і став найбільшим авіаційним вузлом Близького Сходу та Африки.
У місті є два морські порти.
Цікаві місця[ред. | ред. код]
- Бурдж Халіфа — хмарочос, що нагадує за формою сталагміта. З 19 травня 2008 року — найвища будова світу, висота 828 м.
- Критий гірськолижний курорт — перший критий гірськолижний комплекс на Близькому Сході і один з найбільших у світі площею 22,5 тис. м² (площа 3 футбольних полів), цілорічно вкритий штучним снігом. 1,5 тис. відвідувачів.
- Дубайський акваріум та зоопарк підводних тварин — включає один із найбільших акваріумів світу.
- Острови Пальм — архіпелаг штучних островів. Архіпелаг складається з трьох островів: Пальма Джумейра, Пальма Джебель Алі, Пальма Дейра.
- The World — архіпелаг біля узбережжя ОАЕ у формі континентів Землі.
- Бурдж аль-Араб — один з найдосконаліших і найрозкішніших готелів світу.
- Дубайська опера — багатофункціональний театр виконавчих мистецтв.
- Фонтан Дубай — найбільший фонтан в Дубаї.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ https://www.rtl.fr/actu/international/auto-dubai-compte-plus-de-voitures-par-habitant-que-new-york-7777013665
- ↑ Мар'яна Безугла - Звертаюся до ВО «Батьківщина» з закликом.... www.facebook.com (укр.). Процитовано 27 січня 2023.
- ↑ United Arab Emirates: metropolitan areas. World-gazetteer.com. Архів оригіналу за 25 серпня 2009. Процитовано 31 липня 2009.
- ↑ The Government and Politics of the Middle East and North Africa. D Long, B Reich. p.157
- ↑ Federal Supreme Council. uaecabinet.ae. Архів оригіналу за 9 July 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
- ↑ Where is Dubai and Dubai city?. Thatsdubai.com. 14 червня 2007. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 12 березня 2013.
- ↑ Population Clock. www.dsc.gov.ae. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
- ↑ а б History and Traditions of the UAE (PDF). Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 31 липня 2009.
- ↑ The old ... turned new. Travel & Culture. 25 жовтня 2001. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 15 березня 2008.
- ↑ Ibrahim Al Abed, Peter Hellyer (2001). United Arab Emirates: A perspective. Trident Press. ISBN 978-1-900724-47-0. Процитовано 31 липня 2009.
- ↑ а б в Объединённые Арабские Эмираты // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ Bani Yas. Sheikh Mohammed Official Website. Архів оригіналу за 29 квітня 2009. Процитовано 30 травня 2009.
- ↑ а б Modernity and tradition in Dubai architecture. Karim, Luiza. Alshindagah.com. Архів оригіналу за 3 травня 2010. Процитовано 31 липня 2009.
- ↑ Davidson, Christopher, The Emirates of Abu Dhabi and Dubai: Contrasting Roles in the International System. March 2007.
- ↑ «Dubayy» [Архівовано 3 вересня 2013 у Wayback Machine.]. Encyclopædia Britannica. 2008
- ↑ [ http://www.km.ru/turizm/encyclopedia/dubai [Архівовано 28 листопада 2018 у Wayback Machine.] Дубай] // rm.ru, Энциклопедия] (рос.)
- ↑ а б Historic population statistics (PDF). Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 31 липня 2009.
- ↑ Sampler & Eigner (2008). Sand to Silicon. UAE: Motivate. с. 11. ISBN 9781860632549.
- ↑ DiPaola, Anthony (28 вересня 2010). Dubai gets 2% GDP from oil. Bloomberg. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано September 2014.
- ↑ Oil share dips in Dubai GDP [Архівовано 2013-09-26 у Wayback Machine.] AMEInfo (9 June 2007) Retrieved on 15 October 2007.
- ↑ Dubai economy set to treble by 2015 [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.] ArabianBusiness.com (3 February 2007) Retrieved on 15 October 2007.
- ↑ Dubai diversifies out of oil. AMEInfo. 7 вересня 2005. Архів оригіналу за 19 грудня 2008. Процитовано 12 серпня 2008.
- ↑ а б Karin, Luiza (September 1999). Modernity and tradition in Dubai architecture by Luiza Karim. alshindagah.com. Архів оригіналу за 3 травня 2010. Процитовано 19 квітня 2010.
- ↑ Hadjari, Karim. 3D Modelling and Visualisation OF Al Baskita in Dubai IN Dubai, United Arab Emerites. Архів оригіналу за 1 січня 1996. Процитовано 19 квітня 2010.
- ↑ Tourism in Dubai. Архів оригіналу за 1 січня 1996. Процитовано 19 квітня 2010.
- ↑ Lahmeyer, Jan (2001). The United Arab Emigrates – Historical demographical data of the urban centers. .populstat. Архів оригіналу за 9 серпня 2010. Процитовано 19 квітня 2010.
- ↑ Heard-Bey, Frauke. The Tribal Society of the UAE and its Traditional Economy. uaeinteract.com. Архів оригіналу за 28 квітня 2011. Процитовано 19 квітня 2010.
- ↑ Census 2005 U.A.E. tedad.ae. Архів оригіналу за 16 травня 2010. Процитовано 19 квітня 2010.
- ↑ а б Younes, Bassem. Roundabouts vs. Intersections: The Tale of Three UAE Cities. ite.org. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 19 квітня 2010.
- ↑ Will metro change Dubai car culture?. BBC News. 11 вересня 2009. Архів оригіналу за 16 вересня 2009.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ Gulfnews: Dubai traffic woes inflict losses of Dh4.6b a year. Gulf News. Архів оригіналу за 25 серпня 2009. Процитовано 14 липня 2009.
- ↑ Dubai-Al Ain Road renamed. WAM (Al Ain: Gulf News). 2 листопада 2018. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
- ↑ Gulfnews: Dubai Metro gives boost to public transport in city. Gulf News. 6 березня 2010. Архів оригіналу за 12 квітня 2010. Процитовано 29 квітня 2010.
- ↑ Dubai Taxi Corporation. Dtc.dubai.ae. 29 вересня 2010. Архів оригіналу за 12 листопада 2010. Процитовано 31 жовтня 2010.
- ↑ Getting Around in Dubai. dubai.com/. Архів оригіналу за 24 вересня 2011. Процитовано 14 вересня 2011.
- ↑ Massive Dubai airport may delay opening again. Архів оригіналу за 22 квітня 2009. Процитовано 23 грудня 2018.
- ↑ Dubai International Airport. Архів оригіналу за 8 листопада 2006. Процитовано 23 грудня 2018.
- ↑ Facts and Figures. Архів оригіналу за 12 липня 2009. Процитовано 23 грудня 2018.
- ↑ Dubai's flying buttresses. Архів оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 23 грудня 2018.
- ↑ Dubai airport passengers top 37m. Архів оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 23 грудня 2018.
Література[ред. | ред. код]
![]() | |
---|---|
![]() |
Дубаї. Зворотний бік / Нетрі і Занедбані острови / Як Люди Живуть / Лядов на YouTube // The Люди. |
![]() |
Кинутий Авто Dubai / Цвинтар Суперкарів / Дубай - столиця дорогих машин / Лядов на YouTube // The Люди. — 2020. — 5 травня. (рос.) |
- Syed Ali Dubai: Gilded Cage. — Yale University Press, 2010. — 240 p.
- Heiko Schmid Economy of Fascination: Dubai and Chicago as Themed Urban Landscapes. — Berlin, Stuttgart 2009. — ISBN 978-3-443-37014-5.
- John M. Smith Dubai The Maktoum Story. — Norderstedt 2007. — ISBN 3-8334-4660-9.
Посилання[ред. | ред. код]
- Дубай // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- www.dm.gov.ae — офіційний сайт міста
- Мегапроекти Дубаю Google Video — 1 год 11 хв.
|
№ | Назва | Емірат | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Дубай ![]() Абу-Дабі |
1 | Дубай | Дубай | 2 106 533 | ![]() Шарджа Аль-Айн | ||||
2 | Абу-Дабі | Абу-Дабі | 1 935 234 | ||||||
3 | Шарджа | Шарджа | 1 332 455 | ||||||
4 | Аль-Айн | Абу-Дабі | 580 000 | ||||||
5 | Аджман | Аджман | 403 923 | ||||||
6 | Ель-Гарбія | Абу-Дабі | 290 450 | ||||||
7 | Рас-ель-Хайма | Рас-ель-Хайма | 230 903 | ||||||
8 | Ель-Фуджайра | Ель-Фуджайра | 145 940 | ||||||
9 | Дібба | Ель-Фуджайра | 78 200 | ||||||
10 | Умм-ель-Кайвайн | Умм-ель-Кайвайн | 72 936 |
![]() |
Це незавершена стаття з географії Об'єднаних Арабських Еміратів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |