Дубай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дубай
араб. دبيّ‎
Герб Прапор
герб прапор
Дубай
Map of Dubai blank.svg
Основні дані
25°15′52″ пн. ш. 55°18′41″ сх. д. / 25.26444° пн. ш. 55.31139° сх. д. / 25.26444; 55.31139
Країна Об'єднані Арабські Емірати
Регіон Дубай
Столиця для Дубай (емірат ОАЕ)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Шарджа ?
Засновано 9 червня 1833
Площа 1 287,4 км²
Населення 3 331 420 осіб (січень 2020)
· густота 408,18 осіб/км²
Висота НРМ 0 м
Офіційна мова арабська
Назва мешканців фр. Doubaïote[1], фр. Doubaïen[1] і фр. Doubaïenne[1]
Міста-побратими Монтерей, Мексика
Голд-Кост, Австралія
Сянган
Гуанчжоу, Китай
Шанхай, Китай
Франкфурт-на-Майні, Німеччина
Осака, Японія
Гандінагар, Індія
Телль-Ухаймір, Іран
Тегеран, Іран
Бейрут, Ліван
Барселона, Іспанія
Гранада, Іспанія
Триполі, Лівія
Ванкувер, Канада
Данді, Велика Британія
Дамаск, Сирія
Женева, Швейцарія
Стамбул, Туреччина
Багдад, Ірак
Каракас, Венесуела
Нью-Йорк, США
Фінікс, США
Лос-Анджелес, США
Детройт, США
Пусан, Республіка Корея
Ель-Кувейт, Кувейт
Хайдарабад, Індія
Брисбен, Австралія
Часовий пояс UTC+4
Автомобілів /1000 осіб 540[2]
GeoNames 292223
OSM ↑4479752 ·R (Дубай)
Міська влада
Мер міста Мохаммед ібн Рашид аль-Мактум
Вебсайт dm.gov.ae/wps/portal/MyHomeEn
Мапа
Map
Дубай. Карта розташування: ОАЕ
Дубай
Дубай
Дубай (ОАЕ)
CMNS: Дубай у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дубай (значення).

Дуба́й або Дубáї[3] (араб. دبيّ‎) — найбільше за площею і кількістю населення місто Об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ)[4], адміністративний центр однойменного емірату, що разом з іншими шістьма утворює країну[5][6][7]. Населення становить 3 164 966 осіб (станом на 25 листопада 2018 року)[8]. Місто, розташоване на узбережжі Перської затоки, є великим фінансовим і торговельним центром на Близькому Сході. У місті знаходяться найбільший торговельний порт та аеропорт ОАЕ.

2 грудня 1971 року місто Дубай, як столиця однойменного емірату, увійшло до складу новоствореної федеративної держави Об'єднані Арабські Емірати.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія Дубаю
Район Дейра на березі лиману Дубай-Крік у 1960-х роках

Вік залишків стародавнього мангрового болота, виявленого в околицях Дубаю під час будівництва колекторних мереж, оцінюється приблизно у 7000 років. Приблизно 5000 років тому берегова лінія, відступивши всередину країни, набула сучасного вигляду, при цьому територія покрилася піском[9][10]. До приходу ісламу люди в цій області поклонялися Баджаї (або Баджар)[11]. Територія, на якій розташоване місто, з VI століття до н. е. підпорядковувалась перській династії Ахеменідів, у III—VI ст. н. е. належала державі Сасанідів. У VII столітті сюди прийшов іслам і територія стала частиною Арабського халіфату. У VIII столітті князівство Дубай брало участь у повстанні проти намісника халіфа, у результаті чого правителі Дубаю були фактично незалежними в середині VIII—IX століть. До кінця IX ст. вони попали під владу Аббасидів. У XIII ст. сюди вторгались Хулагуїди. До XVIII за територію боролись Португалія, Іран, Туреччина, Оман, ваххабіти[12].

У XVIII ст. населення князівств, що переважно займалось каботажною торгівлею, втягується у протистояння з британською Ост-Індською компанією, котра монополізувала вантажопотоки між портами Перської затоки й позбавила мешканців головного джерела існування. Це привело до постійних конфліктів між Ост-Індською компанією та місцевим арабським населенням (його британці називали піратами), у зв'язку з чим район князівств отримав назву «Піратський берегом». На початку XIX ст. Ост-Індська компанія посилала сюди військові експедиції під приводом боротьби з піратами[12]. Договори 1835, 1839, 1853 та 1892 років привели до встановлення британського протекторату. З 1853 року територія входила до так званого Договірного Оману[12].

Перші згадки про поселення на місці Дубаю датуються 1799 роком. На початку XIX століття населення Дубаю становило близько 1200 осіб. Це було невелике поселення, захищене по периметру стінами і з фортом Аль Фахіді (Al Fahidi) у його центрі. До 1833 року він входив до складу емірату Абу-Дабі, пізніше, до отримання незалежності у 1971 році, належав Договірному Оману. З 1833 року Дубай перебуває під владою емірів династії Аль Мактум[en][13].

Протягом XIX століття дві катастрофи завдали великих збитків добробуту міста: у 1841 році у місті спалахнула епідемія віспи, що заставила мешканців перебратись на схід від Дейри, а у 1894 році пожежа знищила у Дейрі більшість будинків[14]. Однак географічне розташування міста і далі приваблювало торговців регіону. Емір Дубаю, щоб привабити іноземних торговців, знизив податки, що зацікавило торговців з Шарджі — головного торговельного центру у регіоні того часу[14][15].

Типова вуличка у районі Дейра (східна частина міста Дубай)

Завдяки своїй близькості до Ірану порт Дубаю привертав увагу іноземних торговців, особливо з Ірану, багато з яких урешті-решт селились у Дубаї і на початку XX століття він уже став одним з найважливіших портів Перської затоки[16]. У 1910 році населення міста становило близько 10 тис. мешканців а ринок, що розташовувався на узбережжі на боці Дейри, налічував близько 350 крамниць[17]. У Дубаї процвітали видобуток і експорт перлів аж до Великої депресії 1930-х років, подолати наслідки якої перешкодив бурхливий розвиток індустрії вирощування перлів на фермах у Японії[9].

Тривалий час Дубаю доводилося задовольнятися незначними вигодами від сусідства з багатим нафтою Абу-Дабі, але у 1966 році були знайдені власні родовища, хоча і значно менш багаті[18]. Доходи від видобутку нафти почали надходити з 1969 року[19]. Нафтова промисловість, що розвивалась мала потребу у робочій силі, котра почала прибувати в основному з Індії та Пакистану, у результаті чого з 1968 до 1975 року населення міста зросло у чотири рази[18]. Доходи від нафти допомогли розвитку міста на ранньому етапі, але запаси нафти у Дубаї вельми обмежені й рівень видобутку невисокий: доходи від нафти становлять лише близько 5 % всіх надходжень[20]. Основу економіки Дубаю стали складати туризм, цивільна авіація, нерухомість, фінансові послуги[21][22][23].

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на березі Перської затоки на північний схід від столиці ОАЕ міста Абу-Дабі, поряд з містом Шарджа.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Дубаю — аридний і надзвичайно спекотний (BWib за класифікацією Кеппена). Середня температура серпня (найтеплішого місяця) +35,1 °C, а середній максимум зазвичай перевищує +40 °C, іноді температура в тіні може доходити майже до 50 °C. Зими більш прохолодні, за температурою повітря приблизно відповідають літу в середній смузі України, з теплими днями і прохолодними ночами. Середня температура січня +19 °C (найхолоднішого місяця).

Опади в Дубаї рідкісні (за рік випадає близько 80 мм), випадають переважно в другій половині зими (лютий-березень), з травня по жовтень опадів практично немає.

Клімат Дубай
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 31,6 37,5 41,3 43,5 47,0 46,7 49,0 48,7 45,1 42,0 41,0 35,5 49,0
Середній максимум, °C 24,0 25,4 28,2 32,9 37,6 39,5 40,8 41,3 38,9 35,4 30,5 26,2 33,4
Середній мінімум, °C 14,3 15,4 17,6 20,8 24,6 27,2 29,9 30,2 27,5 23,9 19,9 16,3 23,3
Абсолютний мінімум, °C 6,1 6,9 9,0 13,4 15,1 18,2 20,4 23,1 16,5 15,0 11,8 8,2 6,1
Норма опадів, мм 18.8 25.0 22.1 7.2 0.4 0.0 0.8 0.0 0.0 1.1 2.7 16.2 94.3

Райони міста[ред. | ред. код]

Основні райони: Дейра — східний торговий район, Бар Дубай — історичний центр, Шейх Заїд Роуд — бізнес-центр міста, Джумейра — приморський житловий район, Дубай Марина — перспективний житловий район, який будується навколо штучно побудованої затоки на заході міста.

Демографія[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1822[24] 1200 —
1900[25] 10 000 +733.3%
1930[26] 20 000 +100.0%
1940[24] 38 000 +90.0%
1960[27] 40 000 +5.3%
1968[28] 58 971 +47.4%
1975[29] 183 000 +210.3%
1985[30] 370 800 +102.6%
1995[30] 674 000 +81.8%
2005 1 204 000 +78.6%
2014 2 250 000 +86.9%
c-census; e-estimate

У Дубаї лише близько 10—15 % відсотків населення становлять араби ОАЕ, з решти населення більшу частину складають індійці, пакистанці, іранці, бангладешці, філіппінці та британці. Значна частина трудових мігрантів не визначає свою національну приналежність.

Економіка[ред. | ред. код]

Дубай — великий торговий, фінансовий і туристичний центр Близького Сходу. За темпами розвитку — аналог Шанхаю. Третій за важливістю світовий центр реекспорту, після Гонконга і Сінгапура. У 2006 році економіка Дубаю становила 46 млрд доларів. Якщо раніше економіка Дубаю була заснована на доходах від нафтової промисловості, то нині доходи від нафти та природного газу формують лише 6 % внутрішнього валового продукту в еміраті.

Для туристів Дубай пропонує відпочинок різного рівню розкоші.

Транспорт[ред. | ред. код]

Dubai Bus
Дубайський автобус у районі Дубай Марина
Dubai Metro, Opening Day
Червона лінія Дубайського метрополітену, перша мережа міських поїздів Аравійського півострова[31]
Abra on Dubai Creek
Абра, традиційний вид транспорту між районами Дейра та Бур Дубай
Dubai Metro
Дубайський метрополітен є першим видом рейкового транспорту в ОАЕ.
Dubai Monorail
Дубайський монорельс
Dubai Tram
Шосе E 11

Транспорт у Дубаї контролює Управління дорожнього руху та транспорту (англ. Roads and Transport Authority, RTA), агенцією уряду Дубаю, утвореною королівським указом у 2005 році[32]. У минулому громадська транспортна мережа зіткнулася з проблемами заторів та надійності роботи, які було вирішено в рамках великої інвестиційної програми, що передбачила понад 70 мільярдів дирхамів витрат на розвиток транспортної інфраструктури із запланованим завершенням до 2020 року, коли прогнозована кількість населення міста перевищить 3,5 млн осіб[33].

Автомобільний транспорт і дороги[ред. | ред. код]

Через Дубай пролягає п'ять основних трас, що забезпечують сполучення з іншими містами еміратів:

Додатково, декілька важливих внутрішньоміських доріг, таких як D 89 (англ. Al Maktoum Road/Airport Road), D 85 (англ. Baniyas Road), D 75 (англ. Sheikh Rashid Road), D 73 (англ. Al Dhiyafa Road перейменована у вулицю 2 Грудня /англ. 2 December street), D 94 (англ. Jumeirah Road) і D 92 (англ. Al Khaleej/Al Wasl Road) забезпечують сполучення між окремими районами міста. Східні та західні ділянки міста сполучаються: мостом Аль-Мактум (англ. Al-Maktoum Bridge), мостом Аль-Гаргуд (англ. Al Garhoud Bridge), тунелем Аль-Шіндага (англ. Al Shindagha Tunnel), мостом Бізнес бей кросінг (англ. Business Bay Crossing) та понтонним мостом.

Громадський автобусний транспорт обслуговує 140 міських маршрутів і у 2008 році перевіз понад 109 мільйонів пасажирів. У кінці 2010 року місто обслуговували 2100 автобусів.

Усі послуги таксі ліцензуються RTA. Дубайські ліцензовані таксі легко ідентифікуються за кремовим кольором кузова і різноманітними кольорами даху, що ідентифікують оператора. «Dubai Taxi Corporation», підрозділ RTA, є найбільшим оператором і має машини з червоними дахами. Є п'ять приватних операторів: «Metro Taxis» (помаранчеві дахи), «Network Taxis» (жовті дахи), «Cars Taxis» (сині дахи), «Arabia Taxis» (зелені дахи) і «City Taxis» (фіолетовий дах). Крім того, «Dubai Taxi Corporation» має службу «Lady Taxi» з рожевими дахами, яка обслуговує виключно пасажирів-жінок, використовуючи водіїв-жінок. У Дубайському міжнародному аеропорту працює «Dubai Taxi Corporation». На території емірату працює понад 3000 автівок-таксі, які здійснюють у середньому 192 000 поїздок щодня і перевозять близько 385 000 осіб[35][36][37].

Метрополітен[ред. | ред. код]

Докладніше: Дубайський метрополітен

У метрополітені Дубаю, який було відкрито у 2009 році, реалізовано механізм руху поїздів без машиністів. Більшість станцій розташовано над землею, але є і підземна частина. У системі використовуються п'ятивагонні потяги. Вагони поділяються за класом, перший вагон — золотий клас, квиток в який коштує дорожче. Платформи облаштовані захисними скляними стінами з дверима, що відділяють пасажирів від потягів. Усі станції обладнані кондиціонерами.

Лінії:

  • Лінія 1 (червона) — 29 станцій (24 естакадних, 4 підземні, 1 наземна) та 52,1 км
  • Лінія 2 (зелена) — 20 станцій (12 естакадних, 8 підземних) та 22,5 км.

Дубайський метрополітен має систему правил. Заборонено їсти та вживати напої на станціях та у вагонах. Не можна спати на станціях, жувати жуйку, а також палити, перевозити алкоголь (навіть у закритому вигляді у сумці) та велосипеди.

Міжнародний аеропорт[ред. | ред. код]

Докладніше: Дубай (аеропорт)

Міжнародний аеропорт Дубай (араб. مطار دبي الدولي‎), (IATA: DXB, ICAO: OMDB) — найбільший цивільний аеропорт Об'єднаних Арабських Еміратів, розташований за чотири кілометри на південний схід від історичного центру Дубай в районі Аль-Гархуд[38][39].

Аеропорт має максимальну пропускну здатність до 60 мільйонів пасажирів і 2,1 млн тонн вантажів на рік[40], будівництво аеропорту обійшлося приблизно в 5,5 млрд доларів США[41][42].

Міжнародний аеропорт Дубай підпорядкований Управлінню цивільної авіації ОАЕ і є базовим аеропортом для національної авіакомпанії країни Emirates Airline. Транзитний вузол (хаб) Emirates Airline обробляє до 60 % всіх пасажирських перевезень аеропорту та обслуговує близько 37 % всіх операцій щодо зльотів/посадок літаків, і став найбільшим авіаційним вузлом Близького Сходу та Африки.

У місті є два морські порти.

Цікаві місця[ред. | ред. код]

Dubai skyline
Панорама Дубаю

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  2. ↑ https://www.rtl.fr/actu/international/auto-dubai-compte-plus-de-voitures-par-habitant-que-new-york-7777013665
  3. ↑ Мар'яна Безугла - Звертаюся до ВО «Батьківщина» з закликом.... www.facebook.com (укр.). Процитовано 27 січня 2023. 
  4. ↑ United Arab Emirates: metropolitan areas. World-gazetteer.com. Архів оригіналу за 25 серпня 2009. Процитовано 31 липня 2009. 
  5. ↑ The Government and Politics of the Middle East and North Africa. D Long, B Reich. p.157
  6. ↑ Federal Supreme Council. uaecabinet.ae. Архів оригіналу за 9 July 2017. Процитовано 25 серпня 2017. 
  7. ↑ Where is Dubai and Dubai city?. Thatsdubai.com. 14 червня 2007. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 12 березня 2013. 
  8. ↑ Population Clock. www.dsc.gov.ae. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018. 
  9. ↑ а б History and Traditions of the UAE (PDF). Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 31 липня 2009. 
  10. ↑ The old ... turned new. Travel & Culture. 25 жовтня 2001. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 15 березня 2008. 
  11. ↑ Ibrahim Al Abed, Peter Hellyer (2001). United Arab Emirates: A perspective. Trident Press. ISBN 978-1-900724-47-0. Процитовано 31 липня 2009. 
  12. ↑ а б в Объединённые Арабские Эмираты // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  13. ↑ Bani Yas. Sheikh Mohammed Official Website. Архів оригіналу за 29 квітня 2009. Процитовано 30 травня 2009. 
  14. ↑ а б Modernity and tradition in Dubai architecture. Karim, Luiza. Alshindagah.com. Архів оригіналу за 3 травня 2010. Процитовано 31 липня 2009. 
  15. ↑ Davidson, Christopher, The Emirates of Abu Dhabi and Dubai: Contrasting Roles in the International System. March 2007.
  16. ↑ «Dubayy» [Архівовано 3 вересня 2013 у Wayback Machine.]. Encyclopædia Britannica. 2008
  17. ↑ [ http://www.km.ru/turizm/encyclopedia/dubai [Архівовано 28 листопада 2018 у Wayback Machine.] Дубай] // rm.ru, Энциклопедия] (рос.)
  18. ↑ а б Historic population statistics (PDF). Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 31 липня 2009. 
  19. ↑ Sampler & Eigner (2008). Sand to Silicon. UAE: Motivate. с. 11. ISBN 9781860632549. 
  20. ↑ DiPaola, Anthony (28 вересня 2010). Dubai gets 2% GDP from oil. Bloomberg. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано September 2014. 
  21. ↑ Oil share dips in Dubai GDP [Архівовано 2013-09-26 у Wayback Machine.] AMEInfo (9 June 2007) Retrieved on 15 October 2007.
  22. ↑ Dubai economy set to treble by 2015 [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.] ArabianBusiness.com (3 February 2007) Retrieved on 15 October 2007.
  23. ↑ Dubai diversifies out of oil. AMEInfo. 7 вересня 2005. Архів оригіналу за 19 грудня 2008. Процитовано 12 серпня 2008. 
  24. ↑ а б Karin, Luiza (September 1999). Modernity and tradition in Dubai architecture by Luiza Karim. alshindagah.com. Архів оригіналу за 3 травня 2010. Процитовано 19 квітня 2010. 
  25. ↑ Hadjari, Karim. 3D Modelling and Visualisation OF Al Baskita in Dubai IN Dubai, United Arab Emerites. Архів оригіналу за 1 січня 1996. Процитовано 19 квітня 2010. 
  26. ↑ Tourism in Dubai. Архів оригіналу за 1 січня 1996. Процитовано 19 квітня 2010. 
  27. ↑ Lahmeyer, Jan (2001). The United Arab Emigrates – Historical demographical data of the urban centers. .populstat. Архів оригіналу за 9 серпня 2010. Процитовано 19 квітня 2010. 
  28. ↑ Heard-Bey, Frauke. The Tribal Society of the UAE and its Traditional Economy. uaeinteract.com. Архів оригіналу за 28 квітня 2011. Процитовано 19 квітня 2010. 
  29. ↑ Census 2005 U.A.E. tedad.ae. Архів оригіналу за 16 травня 2010. Процитовано 19 квітня 2010. 
  30. ↑ а б Younes, Bassem. Roundabouts vs. Intersections: The Tale of Three UAE Cities. ite.org. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 19 квітня 2010. 
  31. ↑ Will metro change Dubai car culture?. BBC News. 11 вересня 2009. Архів оригіналу за 16 вересня 2009. 
  32. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 18 березня 2022. 
  33. ↑ Gulfnews: Dubai traffic woes inflict losses of Dh4.6b a year. Gulf News. Архів оригіналу за 25 серпня 2009. Процитовано 14 липня 2009. 
  34. ↑ Dubai-Al Ain Road renamed. WAM (Al Ain: Gulf News). 2 листопада 2018. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 4 листопада 2018. 
  35. ↑ Gulfnews: Dubai Metro gives boost to public transport in city. Gulf News. 6 березня 2010. Архів оригіналу за 12 квітня 2010. Процитовано 29 квітня 2010. 
  36. ↑ Dubai Taxi Corporation. Dtc.dubai.ae. 29 вересня 2010. Архів оригіналу за 12 листопада 2010. Процитовано 31 жовтня 2010. 
  37. ↑ Getting Around in Dubai. dubai.com/. Архів оригіналу за 24 вересня 2011. Процитовано 14 вересня 2011. 
  38. ↑ Massive Dubai airport may delay opening again. Архів оригіналу за 22 квітня 2009. Процитовано 23 грудня 2018. 
  39. ↑ Dubai International Airport. Архів оригіналу за 8 листопада 2006. Процитовано 23 грудня 2018. 
  40. ↑ Facts and Figures. Архів оригіналу за 12 липня 2009. Процитовано 23 грудня 2018. 
  41. ↑ Dubai's flying buttresses. Архів оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 23 грудня 2018. 
  42. ↑ Dubai airport passengers top 37m. Архів оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 23 грудня 2018. 

Література[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Дубаї. Зворотний бік / Нетрі і Занедбані острови / Як Люди Живуть / Лядов на YouTube // The Люди.
Nuvola apps kaboodle.svg Кинутий Авто Dubai / Цвинтар Суперкарів / Дубай - столиця дорогих машин / Лядов на YouTube // The Люди. — 2020. — 5 травня. (рос.)
  • Syed Ali Dubai: Gilded Cage. — Yale University Press, 2010. — 240 p.
  • Heiko Schmid Economy of Fascination: Dubai and Chicago as Themed Urban Landscapes. — Berlin, Stuttgart 2009. — ISBN 978-3-443-37014-5.
  • John M. Smith Dubai The Maktoum Story. — Norderstedt 2007. — ISBN 3-8334-4660-9.

Посилання[ред. | ред. код]

Сабреддіт (англ.)
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
 
№ Назва Емірат Населення
Дубай
Дубай
Абу-Дабі
Абу-Дабі 		1 Дубай Дубай 2 106 533 Шарджа
Шарджа
Аль-Айн
Аль-Айн
2 Абу-Дабі Абу-Дабі 1 935 234
3 Шарджа Шарджа 1 332 455
4 Аль-Айн Абу-Дабі 580 000
5 Аджман Аджман 403 923
6 Ель-Гарбія Абу-Дабі 290 450
7 Рас-ель-Хайма Рас-ель-Хайма 230 903
8 Ель-Фуджайра Ель-Фуджайра 145 940
9 Дібба Ель-Фуджайра 78 200
10 Умм-ель-Кайвайн Умм-ель-Кайвайн 72 936


Об'єднані Арабські Емірати Це незавершена стаття з географії Об'єднаних Арабських Еміратів.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дубай&oldid=39133879