Майкл Аллен Бейкер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Майкл Аллен Бейкер
Michael Allen Baker
Michael Allen Baker.jpg
Майкл Аллен Бейкер
Дата народження 27 жовтня 1953(1953-10-27) (66 років)
Місце народження Мемфіс штат Теннессі,(США)
Спеціальність: Льотчик-випробувач
астронавт НАСА
Військове звання: капітан 1-го класу
Місії: STS-43, STS-52, STS-68, STS-81

Майкл Аллен Бейкер (англ. Michael Allen Baker) — американський астронавт НАСА у званні капітан. Учасник 4-х польотів на Спейс шаттл — STS-43, STS-52, STS-68 і STS-81[1]. Капітан флоту 1-го класу Сполучених Штатів у відставці, астронавт НАСА і диспетчер програм Міжнародної космічної станції для різних екіпажів в Космічному центрі імені Джонсона. Він відповідальний за координацію операцій за програмами, інтеграцію і навчання льотного екіпажу, а також підтримку відносин із зарубіжними партнерами. Протягом 4-х польотів провів у космосі 40 діб 5 гоин 3 хвилини і 16 секунд[2].

Дитинство[ред. | ред. код]

Народився 27 жовтня 1953 року в місті Мемфіс, штат Теннесі, але своїм рідним вважає місто Лемур в Каліфорнії. Активний учасник «Скаутського руху».

Освіта[ред. | ред. код]

Членство в організаціях[ред. | ред. код]

  • Товариство льотчиків-випробувачів.
  • Асоціація військових льотчиків.
  • Дослідники ВМФ США.
  • Асоціація космічних дослідників.
  • Національна асоціація аеронавтів.
  • Сієрра Клуб (екологічна організація).
  • Ветерани Зарубіжних воєн.
  • Член консультативного комітету в Університеті Техасу, факультету «космічна технічка».

Військова служба[ред. | ред. код]

  • 1975 — під час навчання в Університеті пройшов програму підготовки офіцерів запасу Військово-морських сил і після закінчення Університету почав службу у Військовому флоті.
  • 1977 — пройшов льотну підготовку на авіабазі ВМС США Чейз Філд (NAS Chase Field) в Бівілль (штат Техас) і став морським льотчиком.
  • 1978 — отримав призначення в 56-ту штурмову ескадрилью (Attack Squadron 56), що базується на авіаносці Мідуей (приписаний до порту Йокосука, Японія) де пілотував штурмовики класу A7-E Corsair II.
  • 1980 — переведений в 30-ті Авіаносне крило (Carrier Air Wing 30) на посаду офіцера зв'язку полку, що забезпечує посадку літаків.
  • 1981 — пройшов підготовку в Школі льотчиків-випробувачів ВМС США (англ. US Naval Test Pilot School) на авіабазі Петьюксент-Рівер, штат Меріленд. Отримав призначення в Відділення Оцінки придатності авіаносців (англ. Carrier Suitability Branch) Директорату випробувань штурмових літаків (англ. Strike Aircraft Test Directorate). Проводив випробування по готовності авіаносців до польотів з їх палуби, по катапультируемое зльоту з палуби і примусовою зупинці при посадці, а також зазнавав систему автоматичної посадки на різних авіаносцях ВМС США на штурмовиках A-7.
  • 1983 — був переведений в Школу льотчиків-випробувачів ВМФ США як інструктор. Потім за програмою обміну флотськими інструкторами був відряджений до Імперську Школу льотчиків-випробувачів (англ. Empire Test Pilots School) в Боско-Дауні, графство Уїлтшир, Велика Британія. Там він навчав слухачів техніці льотних випробувань.

Класність[ред. | ред. код]

Має понад 5400 годин нальоту на 50 типах літак ів, включаючи літаки із змінною геометрією крила і багатомоторні транспортні літаки. Виконав понад 300 посадок на палубу авіаносців.

Космічна підготовка[ред. | ред. код]

У червні 1985 року був зарахований до загону астронавтів як пілот 11-м набором НАСА. У серпні 1985 розпочав навчання за курсом Загальної космічної підготовки (ОКП). Закінчив — у липні 1986 року і отримав кваліфікацію «пілота шаттла» і призначення у Відділ астронавтів НАСА.

З січня 1986 року по грудень 1987 був членом групи, що займається доробкою і модифікацією системи посадки шаттла, включаючи управління носовою колесом, гальмами, покришками і гальмівним парашут ом для забезпечення більшої безпеки при посадці і рулежке. Був оператором по зв'язку з екіпажем (CAPCOM) в Центрі управління під час кількох польотів шаттла. Працював в Лабораторії електронного устаткування шаттла (Shuttle Avionics Integration Laboratory — SAIL), займаючись перевіркою програмного забезпечення і комп'ютерів. Був керівником групи допоміжного персоналу (Astronaut Support Personnel) в космічному центрі Кеннеді (англ. Kennedy Space Center).

З грудня 1992 по січень 1994 року працював представником Директорату операцій льотних екіпажів (англ. Flight Crew Operations Directorate) у Відділі програми шатлів (Space Shuttle Program Office). З березня по жовтень 1995 року є координатором НАСА (Director of Operations for NASA) в Центрі підготовки космонавтів (ЦПК) імені Ю. А. Гагаріна. З жовтня 1997 року до серпня 2001 року працював Директором НАСА за програмою пілотованих польотів у Росії. Займався питаннями взаємодії між НАСА і російськими космічними корпораціями та центрами.

Польоти в космос[ред. | ред. код]

  • STS-43 ( шаттл Атлантіс) — як пілот з 2 по 11 серпня 1991 року. Тривалість польоту — 8 діб 21 годину 22 хвилини 25 секунд.
  • STS-52 ( шаттл Колумбія) — як пілот з 22 жовтня по 1 листопада 1992 року. Тривалість польоту — 9 діб 20 годину 57 хвилини 13 секунд.
  • STS-68 ( шаттл Індевор) — як командир корабля з 30 вересня по 13 жовтня 1994 року. Тривалість польоту — 11 діб 5:00 47 хвилини 10 секунд.
  • STS-81 (шаттл Атлантіс) — як командир корабля з 12 по 22 січня 1997 року. Тривалість польоту — 10 діб 4:00 56 хвилини 28 секунд.

Нагороди[ред. | ред. код]

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Дружина (колишня) Керен Рут Лав. Син — Леслі Енн 05.11.1979. Дочка — Джейн Ешлі 05.06.1982.
  • Дружина — Дейдра Мударіен.
  • Захоплення — теніс, плавання, туризм та відпочинок на природі, вітрильний спорт.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • С. А. Балакін. Авіаносці типу «Оріскані» і «Мидуэй». — Москва : Моделист-конструктор, 2000. — 32 с. — (Морская колекція № 1 (31) / 2000) — 4800 прим.

Джерело[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. [http:// www.astronaut.ru/crossroad/344.htm Йнялхвеяйю' Щмжхйкноедх' <! — Тема доданий ботом ->]
  2. Astronaut Bio: Michael Baker (1 / 2008) <! — Тема доданий ботом ->