Спейс Шаттл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Спейс шаттл)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спейс Шаттл
Запуск Discovery
Запуск Discovery
Запуск Discovery
Призначення пілотовані космічні польоти
Виробник United Space Alliance[en];
Alliant Techsystems (ТП прискорювачі);
Martin Marietta (Паливний бак);
Boeing (Орбітер)
Країна США
вартість запуску () $450 млн.-$1,5 млрд. (2011)[1] ($210 млрд за весь проект[2])
Розміри
Висота 56,1 м
Діаметр 8,7 м
Маса 2'030'000 кг
Ступенів 2
Вантаж
Вантаж на
ННО
27'500 кг
Вантаж на
МКС
16'050 кг
Вантаж на
ГПО
3'810 кг
Вантаж на
Землю з орбіти
14'400 кг
Споріднені ракети
Історія запусків
Статус недіюча
Космодроми Космічний центр імені Кеннеді, LC-39;
Авіабаза Ванденберг, SLC-6
Всього запусків 135
Успішних 134 запуски, 133 приземлення
Невдалих Челленджер (7 загиблих);
Колумбія (7 загиблих)
Перший запуск 12 квітня 1981 року
Останній запуск 21 липня 2011 року
Відомий вантаж Спейслеб, Габбл (телескоп), Магеллан (космічний апарат), Комптон (обсерваторія), Чандра (телескоп)
ступінь - Твердопаливні прискорювачі
Довжина 45,46 м
Діаметр 3,71 м
Повна маса 590'000 кг
Двигуни
Тяга 2 по 12'500 кН
Питомий імпульс 2,64 км/с або 269 с
Тривалість горіння 124 с
Паливо APCP, PBAN
Перший ступінь - Орбітер плюс Паливний бак
Двигуни 3 од. RS-25 на Орбітері (рів. моря: 1'860 кН, вакуум: 2'279 кН)
Тяга рів. моря: 5'580 кН, вакуум: 6'837 кН
Питомий імпульс рів. моря: 366 с, вакуум: 452 с
Паливо рідкий водень/рідкий кисень

«Спейс Шаттл»[3][4][5][a] (англ. Space Shuttle, або «Спейс Шатл»[6][7], також «Космічний човник»[8] або «Космічний човен»[9]) — система частково багаторазових низькоорбітальних космічних кораблів, яку з 1981 по 2011 рік експлуатувало Національне управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА) в рамках програми «Спейс Шаттл». Нині система виведена з експлуатації.

Космічні кораблі цього типу в українській мові називають спейс-шатл[10] або просто шатл[7][11]. Слід зауважити, що, згідно з Українським правописом 201 року, у назві системи або програми «Спейс Шаттл» слово Шаттл як власна назва пишемо з великої літери і з подвоєною Т[12], а в назві типу космічного корабля, оскільки це загальна назва, — з маленької і з однією Т: шатл[13].

Офіційна назва системи — Space Transportation System[en] (STS, англ. «Космічна транспортна система»). Уперше вона згадується в плані 1969 року щодо розробки системи багаторазових космічних кораблів, складеному під керівництвом віцепрезидента США Спіро Агню. Це був єдиний пункт, який передбачав фінансування розробки, оскільки розробка теж згадуваного в плані «ядерного шатла» була скасована[14].

Перший із чотирьох орбітальних випробувальних польотів (STS-1) відбувся в 1981 році, а експлуатаційні польоти (STS-5) розпочалися в 1982 році. У період з 1981 по 2011 рік були побудовані п'ять повноцінних кораблів-носіїв «Спейс Шаттл», які здійснили 135 польотів. Вони стартували з Космічного центру імені Кеннеді у Флориді. Під час експлуатаційних місій шатли виводили на орбіту численні супутники, міжпланетні зонди, космічний телескоп «Габбл», обладнання для проведення наукових експериментів на орбіті, а також брали участь у програмі «Мир — Шаттл[en]» разом із Росією і в будівництві й обслуговуванні Міжнародної космічної станції (МКС). Загальна тривалість польотів шатлів склала 1323 дні[15].

Конструктивні ідеї та їх реалізація

[ред. | ред. код]
Кабіна і пульти космічного човника «Атлантіс»

Спейс-шатл запускався у космос за допомогою ракет-носіїв, здійснював маневри на орбіті як космічний корабель і сідав як планер. Планувалося, що спейс-шатли будуть снувати, як човники, між навколоземною орбітою та Землею, доставляючи корисні вантажі в обох напрямках. Довжина спейс-шатла — 32, 2 м, розмах крил — 23,8 м.

Усього з 1975 по 1991 було побудовано п'ять шатлів:

Космічний човник «Діскавері» в ніч на 12 липня 2005 року перед стартом місії STS-114.

8 липня 2011 року спейс шатл «Атлантіс» здійснив свій останній політ STS-135.

При розробці передбачалося, що кожен із шатлів матиме змогу до 100 разів стартувати в космос. На практиці ж вони використовувались значно рідше.

Загальні витрати на програму до 2006 року склали $160 млрд американських доларів. До 2010 року було виконано 131 запуск. Середні витрати на один політ — $1,3 млрд американських доларів.

На травень 2010 року найбільше польотів — 39 — здійснив шатл «Діскавері».

Підсумки

[ред. | ред. код]

За 30 років експлуатації п'ять шатлів здійснили 135 польотів. Загалом всі шатли здійснили 21 152 витка навколо Землі і пролетіли 872,7 млн км (542 398 878 миль). На шатлах в космос було піднято 1,6 тис. тонн (3,5 млн фунтів) корисних вантажів. 355 астронавтів і космонавтів літали на шатлах в космос.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
1. Як посадити «Спейс Шатл» … з космосу // Канал «Цікава наука» на YouTube, 9 жовтня 2020.
  • Перший старт шатла відбувся якраз в двадцяту річницю старту Гагаріна — 12 квітня 1981 року. Це був перший в історії світової космонавтики випадок польоту корабля нового типу відразу із екіпажем, без попередніх безпілотних запусків. Справа у тому, що шатл без людини на борту не міг приземлитися.

Див. також

[ред. | ред. код]
Приземлення космічного човника «Атлантіс»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Відповідно до §89 правопису української мови, подвоєні приголосні зберігаються у власних назвах, але не зберігаються у загальних назвах іншомовного походження.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Mike Wall (5 липня 2011). Програма човників НАСА коштувала 209 мільярдів доларів — чи була вона того варта?. Space.com. Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 25 грудня 2017.(англ.)
  2. John M. Logsdon (6 липня 2011). Чи була програма Space Shuttle помилкою?. technologyreview.com. с. 2. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 25 грудня 2017.(англ.)
  3. Тридцять років реалізації програми «Спейс Шаттл» [Архівовано 12 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Радіо «Свобода», 07.07.2011.
  4. Відмовившись від російських «Союзів», NASA зекономить по $12 млн на кожному астронавті [Архівовано 12 лютого 2015 у Wayback Machine.] // espresso.tv, 27.01.2015.
  5. Останній космічний політ 'Атлантіса' // BBC Ukrainian, 19.07.2011.
  6. NASA оголосила про початок випробувань нового багаторазового корабля Orion [Архівовано 12 лютого 2015 у Wayback Machine.] // УНН, 12.10.2014.
  7. а б НАСА призупиняє співпрацю з Роскосмосом через Крим // BBC Ukrainian, 03.04.2014.
  8. 2.1.4: Космічні апарати. LibreTexts - Ukrayinska (англ.). 26 жовтня 2022. Процитовано 15 серпня 2024.
  9. https://conference.nau.edu.ua/index.php/SUO/Confs_14/paper/viewFile/2214/1448
  10. Цікава наука (9 жовтня 2020), Як посадити "Спейс Шатл"... з космосу [Bret Copeland], процитовано 15 серпня 2024
  11. Прототип європейського шатлу готовий до старту [Архівовано 12 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Перший національний, 10.02.2015.
  12. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Pravopys.2019/ukr.pravopys-2019.pdf, § 128, п. 3.
  13. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Pravopys.2019/ukr.pravopys-2019.pdf, § 128, п. 1.
  14. https://web.archive.org/web/20200531171908/https://history.nasa.gov/SP-4407/vol4/cover.pdf
  15. published, Tariq Malik (21 липня 2011). NASA's Space Shuttle By the Numbers: 30 Years of a Spaceflight Icon. Space.com (англ.). Процитовано 16 серпня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
програма гальмування в атмосфері Space Shuttle
програма гальмування в атмосфері Space Shuttle[1]

[Архівовано 8 квітня 2007 у Wayback Machine.]

  1. https://ia801001.us.archive.org/17/items/DTIC_ADA170960/DTIC_ADA170960.pdf page 5.101