Макадамія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Макадамія
Macadamia integrifolia foliage and nuts
Macadamia integrifolia foliage and nuts
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Streptophytina
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Еудікоти
(«Справжні дводольні»)
Порядок: Proteales
Родина: Proteaceae
Рід: Macadamia
F.Muell.
Види
Macadamia claudiensis
Macadamia grandis
Macadamia hildebrandii
Macadamia integrifolia
Macadamia jansenii
Macadamia ternifolia
Macadamia tetraphylla
Macadamia whelanii
Macadamia neurophylla
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Macadamia
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Macadamia
EOL logo.svg EOL: 61654
IPNI: 32953-1
ITIS logo.svg ITIS: 27784
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4329

Макада́мія (Macadamia, австралійський горіх) — рід рослин родини протейні.

Існує 9 видів макадамії, п'ять з них ростуть тільки в Австралії. Два види культивуються, плантації макадамії є в Австралії, в Каліфорнії, в Бразилії, в Південній Африці, на Гаваях.

Назва[ред.ред. код]

Рід названий ботаніком Фердинандом фон Мюллером на честь його друга, хіміка Джона Макадама. Природньо, це було не єдине ім'я, якого удостоїлася рослина. Ці горіхи називають також «муллімбімбі», «бумера», «кіндал-кіндал». Саме тому тривалий час диво-горіх носив різні імена, і лише після 1930 року, коли в Австралії була створена Асоціація любителів макадамії, всюди закріпилася єдина назва, дана фон Мюллером.

Опис[ред.ред. код]

Макадамія — це дерево до 15 м заввишки з гладкими, шкірястими листками. Як правило, воно починає давати врожай (приблизно 100 кілограмів горіхів) лише на сьомому-десятому році життя. Батьківщина макадамії — Австралія, де її горіхи вважаються священними: адже вони допомагають при мігрені, хворобах кісток і авітамінозі. Крім того, ці горішки добре виводять холестерин з організму.

Горіхи Макадамії

Квіти макадамії — дрібні, білувато-кремові або рожеві, вони розпускаються на довгому пониклому суцвітті, що нагадує колос або качан. Мають ніжний солодкуватий аромат. Горіхи зазвичай достигають у період між березнем і вереснем, але іноді плодоносіння відбувається цілорічно.

Горіхи рослини майже ідеально кулястої форми, зазвичай 1,5-2 см в діаметрі, вкриті шкірястою двостулковою оболонкою зеленувато-коричневого кольору, тверді, з ядром, що погано відокремлюється від шкаралупи — слід вжити зусиль, що дорівнюють 2 000 паскаля, аби розтрощити всього-навсього один горіх. Крім того, їх врожай дуже непросто збирати. Тому макадамія є найдорожчими горіхами у світі[1].

Макадамія надає перевагу жирному, не дуже кислому, добре дренованому ґрунту, вона досить стійка до природних примх і може рости на висотах до 750 м над рівнем моря, витримуючи досить низьку для цього географічного пояса температуру до +3С. Основний ворог макадамії — сильні океанічні вітри ураганної сили, які можуть завдати шкоди плантаціям, погубивши чимало дерев. Природними запилювачами макадамії є бджоли, які не тільки чудово справляються з поставленим завданням, але і роблять з пилку і нектару чудовий запашний мед.

Історія[ред.ред. код]

З появою в Австралії перших європейців, які швидко розкуштували незвичайний горіх, макадамія стала мало не єдиною «валютою» при обмінній торгівлі з місцевими племенами. До того ж розпещені делікатесами Європа і Америка були зачаровані смаком цього горіха. За макадамією почалося справжнє полювання. Однак збір врожаю вручну не міг принести скільки-небудь суттєвих доходів. Справа в тому, що одній людині під силу зірвати лише 150 кг горіхів на день. Справжньою революцією в цій області став винахід австралійських учених спеціальної машини, призначеної для збирання цих дарів природи. «Диво техніки» за 8 годин роботи здатне було зібрати до 3 т ласощів.

На початку 1960-х років горіхова індустрія в Австралії розгорнулася на повну силу. Цьому передували багаторічні дослідження в галузі вирощування дерев у розплідниках, селекції, збирання та зберігання макадамії. Коли ж у 1970 році на південному сході штату Квінсленд були висаджені 80 000 кущів горішнику, багато австралійців стали вкладати гроші в зростаючу промисловість. Цьому значною мірою сприяло те, що «горіхові» інвестиції заохочувалися державою — вони не обкладалися податками. І 1972 року жителям континенту вдалося зібрати вже 70 000 т плодів, а в наші дні (2000-ні) виробництво горіхів становить 40 тисяч тонн на рік при загальносвітовому виробництві близько 100 тисяч тонн.

В даний час макадамію вирощують у багатьох країнах з тропічним кліматом і тому ці горіхи стають все відомішими і доступними, а ціна їх щорічно знижується.

Корисні властивості[ред.ред. код]

Горіхи містять ефірну олію, багаті на вітаміни В і РР, багато жирів і володіють високою калорійністю. За смаком макадамія нагадує лісовий горіх. Великі ядра зазвичай підсмажують і покривають карамеллю або шоколадом, а маленькі та подрібнені додають в салати і страви з морепродуктів або витискають з них олію. Цінителі супроводжують трапези з участю макадамії хересом і кавою. Вважається, що ці напої відтіняють смак горіха.

Їх рекомендується вживати при ангіні, артритах, схильності до пухлинних захворювань. Жири макадамії містять мононенасичену пальмітинову кислоту, що міститься в шкірі людини, але майже не зустрічається в інших рослинах. Цим жир макадамії нагадує норковий жир. А своїми антиоксидантними властивостями він більше нагадує рослинний віск, який хоча і зустрічається в рослинному світі, однак частіше за все у вигляді воскових нальотів, які зібрати неможливо.

Тому жир макадамії є ідеальним засобом для догляду за сухою, шорсткою шкірою, прекрасно зволожує і пом'якшує шкіру, роблячи її здоровою та красивою і дуже цінується в парфумерії.

Горіхи макадамії отруйні для собак, отруєння яких відзначається слабкістю та нездатністю стояти протягом 12 годин після прийому їжі. Відновлення зазвичай проходить протягом 48 годин.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Про макадамію
  • Bittenbender, H. C. and H. H. Hirae. 1990. Common Problems of Macadamia Nut in Hawaii Research Extension Series 112. College of Tropical Agriculture and Human Resources, HITAHR, University of Hawaii.