Перейти до вмісту

Горіх (плід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

  Латинські фрази

Qui ex nuce nucleum esse vult, frangit nucem

Горі́х (лат. nux, род. відм. nucis f) — в ботаніці це сухий нерозкривний плід з твердою оболонкою у рослин, з одною або (рідше) двома насінинами. Твердий здерев'янілий оплодень горіха не зростається з оболонкою насінини (наприклад, у бук тощо). У деяких горіхів основа плоду обгортається плоскою мисочкою (плюскою), утвореною зі зрослих видозмінених приквітків (дуб, ліщина). Прикладами горіхів є лісовий, жолудь, каштан. Однак в повсякденному житті слово «горіхи» спрямоване на всі тверді, з досить міцною шкаралупою, їстівні (фруктові) ядра плодів дерев родини Горіхові, та інші (волоський горіх, фісташки, кедровий горіх, мигдаль), які з точки зору ботаніки такими не є.[1] Горіхи в харчуванні є важливим джерелом поживних речовин. Дослідження впливу горіхів на відчуття ситості, вагу тіла та діабет також дають підстави для дуже оптимістичних прогнозів.[2]

Розлущений ліщинний горіх
Східний бурундук ( Tamias striatus ) з фундуком у роті

Горішок

[ред. | ред. код]

Горішок — # Дрібний нерозкривний плід з твердим здерев'янілим оплоднем, здебільшого містить одну насінину (наприклад, у гречки, конопель, щавлю тощо). Горішком називають і однонасінні частини («плодики»), на які розпадається так званий збірний плід (наприклад, у рослин родини Губоцвітих і Шорстколистих).[3]

  1. Кулясті більш або менш м'ясисті нарости на листках або стеблах рослин, що виникають через ураження їх вірусами, комахами (наприклад, так звані чорнильні горішки, або гали, на дубі).[3]

Види горіхів

[ред. | ред. код]
Волоські горіхи
Лісові горіхи
Кеш'ю (Anacardium occidentalea)
Фісташки
Мигдалевий горіх
Водяний горіх

Плоди рослин з порядку Букоцвітих (Fagales)

[ред. | ред. код]

Не всі горіхи, які належать до цього порядку, їстівні. До їстівних належать:

Горіхи з інших порядків

[ред. | ред. код]

Плоди, які традиційно називають горіхами, але в питомо науковому значенні ними не є.

Виробництво

[ред. | ред. код]

Провідними виробниками горіхів є Китай та США. Виробництво за континентами:

Завдяки швидкому прогресу Китаю спостерігається значне зростання виробництва волоських горіхів в країні: з 2000 по 2016 рік його виробництво зросло в шість разів.

На другому місці за темпами зростання знаходяться фісташки: за десятиліття 2007-2016 років. Виробництво цього фрукта збільшилося на 55%. А в період із 1980 по 2017 рр. світове виробництво збільшилося у 15 разів, і нині лідером у світі є Іран.

Хоча бразильські горіхи, які збирають з лісових дерев, все ще страждають від сильних сезонних коливань, основним явищем стало падіння виробництва бразильських горіхів в Амазонії через масову вирубку лісів регіону між 1970 і 2003 роками. Амазонські регіони Болівії та Перу були захищені шляхом регулювання збору врожаю горіхів, який перевищував виробництво сусідньої Бразилії.

Поширення в Україні

[ред. | ред. код]

У Правобережному Лісостепу України, в різних ґрунтово-кліматичних умовах культивують горіх волоський, горіх маньчжурський, горіх чорний і горіх сірий.[4]

У 2018 році президент асоціації горіховодів України Володимир Пахно повідомляв, що у цьому році Україна зможе зайняти 3 місце у світі по валовому збору волоського горіха, і що було заплановано зібрати рекордний урожай — більш як 120 тис. тонн цього горіха.[5] Близько 70 % волоського горіха експортується.[5]

В кулінарії

[ред. | ред. код]

Плоди горіхів — мигдалю, волоського горіха, фундука, пекана, фісташки та інших — є ніби концентратом всіх необхідних елементів їжі. Ядро їх містить до 70 % і більше жирної висококалорійної олії[6], до 20 % білків, вуглеводи (цукор, крохмаль) і ціла низка вітамінів А, В, С, Р тощо. Наявність вітамінів надає особливої цінності горіхам, забезпечуючи їхні лікувальні властивості в боротьбі з внутрішньовиразковими, серцевими хворобами, підвищеним тиском крові, захворюваннями стінок кровоносних судин тощо.

Чурчхела — кавказький смаколик з нанизаних на нитку горіхів у згущеному сиропі з фруктового (переважно виноградного) соку. Див. також: Гозинаки

У сучасній кухні горіхи використовуються у сирому або каленому вигляді. Гартовані горіхи та каштани можуть бути самостійною стравою, але основне застосування горіхів у кулінарії та кондитерській справі — це надання страві специфічного горіхового смаку. У грузинській кухні волоські горіхи є невід'ємною частиною більшості страв.

Щоденно слід вживати не більше 30 г горіхів.[7]

Відомо, що 1 кг волоських горіхів дає більш як 8 500 калорій і за калорійністю ядра волоських горіхів удвічі[8] перевищують пшеничний хліб вищого ґатунку.

Бразильські горіхи — найкраще джерело селену (антиоксиданту, який гальмує процеси старіння).[7] Потрібно споживати всього один-два бразильських горіхи на день, щоб задовольнити добову потребу в селені.[7]

Декілька епідеміологічних досліджень показали, що люди, які регулярно вживають горіхи, менш схильні до коронарної серцевої недостатності[9]. Вперше до горіхів звернулися як до захисту проти цієї хвороби у 1993 році[10]. Згодом багато клінічних досліджень виявили, що споживання різноманітних горіхів, зокрема таких як мигдаль та волоський горіх, можуть знизити рівень холестеролу.

Жирова та калорійна цінність

[ред. | ред. код]
фрукт Жир, г / 100 г Калорійність, кДж / 100 г Калорійність у ккал / 100 г [11][12]
Горіхи кеш'ю [13] 42.2 2377 572
Арахіс (не смажений) 48.1 2337 564
Арахіс (несолоний, смажений) 49,4 2423 585
Лісовий горіх (без оболонки ) 61,6 2662 644
Кокос 36,5 1498 363
Макадамія 73.0 2896 703
Мигдаль (без шкірки) 54.1 2411 583
Бразильський горіх [14] 66,8 2764 670
Горіх пекан [15] 72.0 2897 703
Фісташки [16] (без шкірки) 51.6 2406 581
Волоський горіх (без лушпиння) 62,5 2738 663

Хімічний склад

[ред. | ред. код]

Кожні 100 грамів волоських горіхів містять:

Ґатунки горіхів у шкаралупі

[ред. | ред. код]

За якістю горіхи поділяють на ґатунки: фундук і волоські — на вищий, 1-й і 2-й; ліщину — на 1-й і 2-й; мигдаль — на вищий і 1-й.

Горіхи вищого і 1-го ґатунків повинні бути цілими, звільненими від зовнішньої оболонки, стиглими, чистими, з рівномірним забарвленням шкаралупи. Ядра вкриті шкіркою різних відтінків від світло-коричневого до коричневого кольору, на зламі — від білого до кремового, без сторонніх запахів і присмаків.

У 2-го ґатунку допускаються горіхи різних помологічних сортів, різноманітні за формою, розмірами та кольором[18].

Ґатунки очищених горіхів

[ред. | ред. код]

Ядра фундука і волоського горіха поділяють на вищий і 1-й ґатунки, а солодкого мигдалю — на вищий, 1-й і 2-й ґатунки залежно від маси, кольору, смаку, запаху, наявності сторонніх домішок[18].

Зберігання горіхів

[ред. | ред. код]

Зберігають горіхи при температурі 15 °C і відносній вологості повітря 70 % до 10 днів.[18]

Позитивні та негативні ефекти

[ред. | ред. код]

Лікувальні властивості

[ред. | ред. код]

Деякі дослідження вказують на те, що у людей, які регулярно споживають горіхи, зменшується ризик захворіти на коронарну недостатність.[19] Перше дослідження, яке вказало на цей можливий зв'язок, було проведено в 1993.[20] З того часу численні клінічні випробування показали, що споживання деяких горіхів (як, наприклад, мигдаль та волоський горіх) може зменшувати концентрацію холестерину в крові. У горіхах було виявлено кілька речовин, які благотворно впливають на роботу серця, але основним компонентом, відповідальним за покращення профілю жирів у крові, підтвердженого клінічними випробуваннями, вважається жирна кислота Омега 3.[21]

Горіхи, як правило, мають дуже низький глікемічний індекс[22], і тому їх рекомендують включати до своєї дієти людям, які страждають від інсулінорезистентності (наприклад, хворим на цукровий діабет).[23]

Одне дослідження показало, що люди, які регулярно споживають горіхи, живуть у середньому на 2—3 роки довше за тих, хто цього не робить.[24] Проте в цьому випадку можливе втручання додаткових факторів: наприклад, люди, які вживають у їжу більше горіхів, ймовірно, споживають меншу кількість порожніх калорій.[25]

До складу горіхів входять незамінні жирні кислоти Альфа-ліноленова кислота та лінолева кислота. В основному, горіхи включають ненасичені жирні кислоти, в тому числі мононенасичені жирні кислоти. Серед амінокислот, що одержуються з горіхів, виділяється аргінін, який бере участь у підтримці пружності артеріальних судин (що зменшує ризик атеросклерозу).[26]

Багато горіхів є джерелом вітамінів E і B 2. Вони багаті білками, фолатами, волокнами та мінералами, такими як магній, фосфор, кальцій, мідь та селен.[27]

Концентрація антиоксидантів у сирих волоських горіхах удвічі перевищує їхню концентрацію в інших горіхах.[28] Теорії про корисність антиоксидантів для здоров'я останнім часом зазнали суттєвих змін, і деякі клінічні випробування вказують на шкоду, яка завдається здоров'ю надмірним споживанням антиоксидантів.[29][30]

Мускатний горіх є одним із найважливіших джерел прянощів.[31] Цілющі властивості мускатного горіха описував вже Авіценна у своїй книзі «Канон лікарської науки».[32]

З огляду на високу поживну цінність горіхів були зроблені спроби виведення більш врожайних сортів горіхів з підвищеною концентрацією поживних речовин (в основному, амінокислот).[33]

Ця ж висока поживна цінність горіхів викликає побоювання дієтологів, частина з яких вважають за необхідне виключити горіхи з дієти, спрямованої на зменшення ваги. Проте великий огляд джерел, зроблений 2008 року, завершується висновком, що горіхи слід залишати в дієті.[34]

Горіхи як алергени

[ред. | ред. код]

Горіхи належать до групи алергенних рослин.[35][36][37] Реакції можуть варіюватися від легких симптомів до важких, що називається анафілаксія і може становити загрозу для життя. Реакція виникає через виділення організмом гістаміну у відповідь на алерген у горіхах, що міститься в горіхах, що викликає шкірні та інші можливі реакції.[38] Багато експертів вважають, що людині з алергією на арахіс також слід уникати вживання горіхів, і навпаки.[39] [40]

До найбільш алергенних горіхів входять волоський горіх, арахіс, каштан і мигдаль.[41]

Одне дослідження на основі 32 смертельних випадків, у яких було достатньо даних для встановлення алергену, показало: у групі № 1 із 21 смертельного випадку причиною стала алергія на арахіс у 14 осіб (67 %), на горіхи у 7 осіб (33 %) у групі № 2 з 11 смертельних; алергією на арахіс, 3 особи (27%) - на горіхи, 1 людина (9%) - на молоко, 1 людина (9%) - на рибу.[42]

Алергія на горіхи може бути дуже серйозною і викликати важкі анафілактичні реакції. Горіхом, який найчастіше викликає алергію в Європі, є фундук (лісовий горіх).[43] Симптоми алергії на горіхи можуть включати свербіж шкіри, утруднене дихання, головний біль, спазми в животі, висипання на шкірі та набряки.

Систематичний огляд показав, що навіть якщо тести на діагностику алергії на горіхи мають позитивну прогностичну цінність 95%, все ще існує значна частка осіб, які потрапляють у «сіру зону», що в кінцевому підсумку вимагає проведення харчового тесту для остаточного визначення алергічного статусу особи.[44]

У культурі

[ред. | ред. код]

Ядро волоських горіхів нагадує мозок, що у Вавилоні породило заборону на їх вживання (згідно з Геродотом, жерці вважали, що людина, що з'їла такі горіхи, може різко порозумнішати), Платон у «Діалогах про Атлантиду» говорив, що горіхи мислять, ховаючись і переповзаючи від збирачів, а Свен Гедін, шведський мандрівник, вважав, що зірвані недозрілі горіхи пищать і плачуть.[45]

Образне вираження «міцний горішок» виникло у зв'язку з труднощами розколювання деяких горіхів і складністю видобування з них їстівної частини.

В українській культурі

[ред. | ред. код]

В Україні широкої популярності набула пісня-романс з поезії українського письменника Івана Франка зі збірки «Зів'яле листя» та композитора Анатолія Кос-Анатольського «Ой ти, дівчино, з горіха зерня».

В поезії Богдана-Ігоря Антонича «Різдво», у якій у символічній формі розказано про волхвів, що принесли дарунки новонародженому Христу, говориться про Марію, яка тримає на долонях свого сина-«золотого горіха»[46].

У літературі

«Лускунчик і Мишачий король» — казка Гофмана, одним з головних героїв якої є лялька для розколювання горіхів — Лускунчик. У казці описується горіх особливої твердості — кракатук. П. І. Чайковським на лібрето Маріуса Петипа за мотивами казки був написаний балет «Лускунчик».[47]

У геральдиці

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Найдорожчим у світі горіхом є макадамія. Колись макадамія була основним продуктом харчування для австралійських аборигенів, а тепер стала вишуканими та дуже корисними ласощами. Всього два види цих горіхів культивуються (плантації є в Австралії, Бразилії, Південній Африці, на Гаваях і на півдні США). Через складності з розведенням і видобутком делікатесу його виробляють не більше 40 тонн на рік. Вартість одного кілограма макадамії навіть на його історичній батьківщині перевищує 30 доларів[53].
Волоські горіхи як ялинкові прикраси (загорнуті у «золоту» фольгу)
  • Африканський музичний інструмент ахоко виготовляється з горіхів, прив'язаних до дерев'яної палиці.
  • На східному Поліссі існувало повір'я, що блискавка без грому може випалювати ядра горіхів.
  • Народна прикмета: ожеледь на деревах — защедрять горіхи й садовина.
  • В Україні коровай прикрашають гілочками калини, визолоченими горіхами, золотою мішурою, прикрасами з тіста у вигляді квіток і птахів[54].
  • В українців в обрядодіях зерно, насіння, колосок — це нове життя, які символізують модель творення з «одного» — «багато», тобто йде розмноження, і реалізується в такій магічній обрядодії, як «обсівання». Обрядодія обсівання та обсипання найновіше практикується у весільній обрядовості: мати молодого за традицією обсівала свого сина перемішаним вівсом, горіхами, насінням соняшника, насінням гарбуза та дрібними грішми[55].
  • На Вознесіння гілками лісового горіха прикрашали дім, розкладали по підлозі в хаті й у церкві, ставали на них на коліна і молилися, притуливши вухо до гілки горіха, наче прислуховувалися до них. Вважалося, що таким чином можна почути мертвих і навіть говорити з ними. Потім ці галузки відносили на кладовище, обмітали ними могили, а також роздавали перехожим[56].

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Словник української мови: Том другий (Г-Ж) / Редкол. І. К. Білодід та ін., редактори тому: П. П. Доценко, Л. А. Юрчук — К.:"Наукова думка", 1971 (стор.: 132)
  2. ↑ Cesarettin Alasalvar, Fereidoon Shahidi (2009). Tree Nuts Composition, Phytochemicals, and Health Effects. CRC Press..
  3. 1 2 Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело
  4. ↑ Іщук Г. П., Шлапак В. П. Горіх чорний (Juglans nigra L.) у лісових культурах Моївського лісництва на Вінничині / Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць — Львів: НЛТУ України. — 2007. — Вип. 17.7. — 300 с. [Архівовано 4 березня 2011 у Wayback Machine.] ISSN 1994-7836
  5. 1 2 Україна може посісти третє місце в світі по валовому збору волоського горіха [Архівовано 13 вересня 2018 у Wayback Machine.]. 04.09.2018
  6. ↑ Castanhas e Nozes – Quais são os Benefícios? (PT-br) . 2 червня 2017.
  7. 1 2 3 Л. Я. Івашків. Основні принципи оздоровчого харчування // Вісник Львівського інституту економіки і туризму Науковий журнал — 2009. — № 4
  8. ↑ Поперечний А. М., Корнійчук В. Г. Цінність горіхової сировини та передумови до процесів її переробки / Обладнання та технології харчових виробництв Збірник наукових праць[недоступне посилання з вересня 2019]. — 2009, Вип. 20.
  9. ↑ Kelly JH, Sabaté J (2006) Nuts and coronary heart disease: an epidemiological perspective. Br J Nutr 96, S61-S67.
  10. ↑ Sabaté J, Fraser GE, Burke K, Knutsen SF, Bennett H, Linsted KD (1993) Effects of walnuts on serum lipid levels and blood pressure in normal men. N Engl J Med 328, 603—607.
  11. ↑ Deutsche Forschungsanstalt für Lebensmittelchemie, Garching, Lebensmitteltabelle für die Praxis, Der kleine Souci • Fachmann • Kraut, Wissenschaftliche Verlagsgesellschaft mbH, 2009, ISBN 978-3-8047-2541-6
  12. 1 2 Micronutrient Information Center (англ.). Linus Pauling Institute, Oregon State University.
  13. ↑ Caju, identidade tropical que exala saúde. Embrapa. 29 de decembro de 2005.
  14. ↑ The Brazil Nut Industry --- Past, Present, and Future (англ.). The New York Botanical Garden.
  15. ↑ Pecan, Carya illinoensis (Wangenh.) K. Koch (англ.). Northeastern Area State and Private Forestry (S&PF).
  16. ↑ Pistache. 24 de febreiro de 2006. Архів оригіналу за 6 травня 2015. Процитовано 3 березня 2026.
  17. ↑ Sementes Oleaginosas (порт.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 3 березня 2026.
  18. 1 2 3 Зайцева Г. Т., Горпинко Т. М. Технологія виготовлення борошняних кондитерських виробів: Підруч. для проф.-техн. навч. закладів. — К. : Вікторія. 2002. — 400 с. ISBN 966-95870-6-9
  19. ↑ Kelly JH., Sabaté J. Nuts and coronary heart disease: an epidemiological perspective // Br J Nutr : journal. — 2006. — Vol. 96 (15 July). — P. S61—S67. — DOI:10.1017/BJN20061865. — PMID 17125535 .
  20. ↑ Sabaté J. et al. Effects of walnuts on serum lipid levels and blood pressure in normal men // Engl J Med : journal. — 1993. — Vol. 328, no. 9 (15 July). — P. 603—607. — DOI:10.1056/NEJM199303043280902.
  21. ↑ Rajaram S. et al. Walnuts and fatty fish influence different serum lipid fractions in normal to mildly hyperlipidemic individuals: a randomized controlled study [Архівовано 2012-07-26 у Wayback Machine.]. // Am J Clin Nutr. — 2009. — Vol. 89. — H. 1657S—1663S.
  22. ↑ Mendosa D. (2002). Revised International Table of Glycemic Index (GI) and Glycemic Load (GL) Values. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 23 листопада 2007.
  23. ↑ Josse AR. et al. Almonds and postprandial glycemia — a dose response study // Metabolism. — 2007. — Т. 56, № 3 (15 July). — С. 400—404. — DOI:10.1016/j.metabol.2006.10.024. — PMID 17292730 .
  24. ↑ Fraser GE., Shavlik DJ. Ten years of life: Is it a matter of choice? // Arch Int Med. — 2001. — Т. 161, № 13 (15 July). — С. 1645—1652. — DOI:10.1001/archinte.161.13.1645. — PMID 11434797 .
  25. ↑ ABC News: The Places Where People Live Longest [Архівовано 2019-07-29 у Wayback Machine.]. Retrieved January 18, 2007.
  26. ↑ Eating Nuts: A Healthy Way to Lower Cholesterol. CholesterolAdvice.net. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 20 квітня 2013.
  27. ↑ Kris-Etherton PM. et al. Nuts and their bioactive constituents: effects on serum lipids and other factors that affect disease risk // Am J Clin Nutr[en] : journal. — 1999. — Vol. 70, no. 3 Suppl (15 July). — P. 504S—511S. — PMID 10479223 .
  28. ↑ Walnuts are the healthiest nut, say scientists. BBC News. 27 березня 2011. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 28 березня 2011.
  29. ↑ Baillie J.K. et al. Oral antioxidant supplementation does not prevent acute mountain sickness: double blind, randomized placebo-controlled trial // QJM[en] : journal. — 2009. — Vol. 102, no. 5) (15 July). — P. 341—348. — DOI:10.1093/qjmed/hcp026. — PMID 19273551 .
  30. ↑ Bjelakovic G. et al. Mortality in randomized trials of antioxidant supplements for primary and secondary prevention: systematic review and meta-analysis // JAMA : journal. — 2007. — Vol. 297, no. 8 (15 July). — P. 842—857. — DOI:10.1001/jama.297.8.842. — PMID 17327526 .
  31. ↑ Сокольский И. Пряности и мировая история. Архівна копія на сайті Wayback Machine. // Наука и жизнь: журнал. — № 3. — 2008. — С. 122—124.
  32. ↑ ДЖАВЗ БАВВА — ОРЕХ МУСКАТНЫЙ. Архів оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 22 квітня 2013.
  33. ↑ Sharma N. D. et al. Fatty acid and amino acid composition of groundnut mutants // Plant Foods for Human Nutrition : journal. — 1985. — Vol. 35, no. 1 (15 July). — P. 3—8. — DOI:10.1007/BF01092011.
  34. ↑ Richard D. Mattes, Penny M. Kris-Etherton, and Gary D. Foster. Impact of Peanuts and Tree Nuts on Body Weight and Healthy Weight Loss in Adults // J. Nutr.[en] : journal. — 2008. — Vol. 138, no. 9 (15 July). — P. 1741S—1745S.
  35. ↑ Аллергены окружающей среды. Архів оригіналу за 7 травня 2013. Процитовано 21 квітня 2013.
  36. ↑ Common Food Allergens. Food Allergy & Anaphylaxis Network. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 24 червня 2007.
  37. ↑ Nuts. Micronutrient Information Center, Linus Pauling Institute, Oregon State University, Corvallis, Oregon. 2025. Процитовано 20 грудня 2025.
  38. ↑ Harding, Mary. Nut Allergy. Patient. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 10 липня 2021.
  39. ↑ Nuts. Micronutrient Information Center, Linus Pauling Institute, Oregon State University, Corvallis, Oregon. 2025. Процитовано 20 грудня 2025.
  40. ↑ Common Food Allergens. Food Allergy Research & Education. Архів оригіналу за 13 червня 2007. Процитовано 24 червня 2007.
  41. ↑ Что такое аллергия? [Архівовано 2013-06-29 у Wayback Machine.].
  42. ↑ Allan Bock S., Muñoz-Furlong Anne, Sampson Hugh A. Fatalities due to anaphylactic reactions to foods // The Journal of Allergy and Clinical Immunology[en] : journal. — 2001. — Vol. 107, no. 1 (15 July). — P. 191—193. — DOI:10.1067/mai.2001.112031.
  43. ↑ McWilliam, Vicki; Koplin, Jennifer; Lodge, Caroline; Tang, Mimi (2015–09). The Prevalence of Tree Nut Allergy: A Systematic Review. Current Allergy and Asthma Reports. 15 (9): 54. doi:10.1007/s11882-015-0555-8. ISSN 1534-6315. PMID 26233427. Процитовано 6 січня 2023.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  44. ↑ Brettig, Tim; Dang, Thanh; McWilliam, Vicki; Peters, Rachel L. (1 травня 2021). The Accuracy of Diagnostic Testing in Determining Tree Nut Allergy: A Systematic Review. The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice (English) . 9 (5): 2028–2049.e2. doi:10.1016/j.jaip.2020.12.048. ISSN 2213-2198. PMID 33429030. Процитовано 6 січня 2023.
  45. ↑ М. Аксёнова и др. Кактусы // Энциклопедия для детей. Биология. — 7-е изд. — М. : Мир энциклопедий Аванта+, Астрель, 2010. — С. 289. — ISBN 9785989862658.
  46. ↑ Аналіз поезії «Різдво» Богдана-Ігоря Антонича
  47. ↑ On meaning in Nutcracker.
  48. ↑ Команда "САПСАН" - Приветствие. sapsan1286.narod.ru. Процитовано 26 червня 2025.
  49. ↑ Орех Пекан | Здоровый образ жизни. nazdor-e.ru (рос.). Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 26 червня 2025.
  50. ↑ ww84.kaliningrad.news-city.info http://ww84.kaliningrad.news-city.info/docs/sistemsj/dok_oeqczi.htm. Процитовано 26 червня 2025. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  51. ↑ Союз Геральдистов России. Описание герба: Новохоперский муниципальный район. www.heraldik.ru. Процитовано 26 червня 2025.
  52. ↑ Геральдика.ру. Герб Усть-Куломского района | Геральдика.ру. geraldika.ru. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 26 червня 2025.
  53. ↑ Найдорожчі напої та страви у світі. Архів оригіналу за 17 вересня 2010. Процитовано 8 лютого 2012.
  54. ↑ Сумцов Н. Ф. Символика славянских обрядов: Избранные труды. — М.: Восточ.лит., 1996. — 296 с.
  55. ↑ Сорочук Л. Етновияви та особливості семантики архетипу родючості в українській календарній обрядовості // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Секція: Українознавство — 2009. — Вип. 13 [Архівовано 24 серпня 2012 у Wayback Machine.]. ISSN 1728-3817 (загальний)
  56. ↑ Горіх у світогляді українців. // Автор: Гузенко Ольга. 04.02.2017

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горіх_(плід)&oldid=47997634