Горіх (плід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

                  Латинські фрази


Qui ex nuce nucleum esse vult, frangit nucem

Хто хоче з'їсти ядро горіха, той розбиває горіх

Горі́х (лат. nux, род. відм. nucis f) — сухий нерозкривний однонасінний плід з твердою оболонкою у рослин, з одною або (рідше) двома насінинами. Твердий здерев'янілий оплодень горіха не зростається з оболонкою насінини (наприклад, у бука, волоського горіха тощо). У деяких горіхів основа плоду обгортається плоскою мисочкою (плюскою), утвореною із зрослих видозмінених приквітків (дуб, ліщина).

Горіхи в харчуванні є важливим джерелом поживних речовин. Прикладами горіхів є лісовий та волоський горіхи, фундук, каштан, жолудь.

У Правобережному Лісостепу України, в різних ґрунтово-кліматичних умовах культивують горіх волоський, горіх маньчжурський, горіх чорний і горіх сірий.[1]

Розлущений ліщинний горіх

Горішок[ред. | ред. код]

Горішок — # Дрібний нерозкривний плід з твердим здерев'янілим оплоднем, здебільшого містить одну насінину (наприклад, у гречки, конопель, щавлю тощо). Горішком називають і однонасінні частини («плодики»), на які розпадається так званий збірний плід (наприклад, у рослин родини Губоцвітих і Шорстколистих).[2]

  1. Кулясті більш або менш м'ясисті нарости на листках або стеблах рослин, що виникають через ураження їх вірусами, комахами (наприклад, так звані чорнильні горішки, або гали, на дубі).[2]

Види горіхів[ред. | ред. код]

Кеш'ю (Anacardium occidentalea)
Фісташки
Мигдалевий горіх

Плоди рослин з порядку Букоцвітих (Fagales)[ред. | ред. код]

Не всі горіхи, які відносяться до цього порядку, їстівні. До їстівних належать:

Горіхи з інших порядків[ред. | ред. код]

Плоди, які традиційно називають горіхами, але в питомо науковому значенні ними не є.

Поживна цінність[ред. | ред. код]

Плоди горіхів — мигдалю, волоського горіха, фундука, пекана, фісташки та інших — є ніби концентратом всіх необхідних елементів їжі. Ядро їх містить до 70 % і більше жирної висококалорійної олії, до 20 % білків, вуглеводи (цукор, крохмаль) і ціла низка вітамінів А, В, С, Р тощо. Наявність вітамінів надає особливої цінності горіхам, забезпечуючи їхні лікувальні властивості в боротьбі з внутрішньовиразковими, серцевими хворобами, підвищеним тиском крові, захворюваннями стінок кровоносних судин тощо.

Щоденно слід вживати не більше 30 г горіхів.[3]

Відомо, що 1 кг волоських горіхів дає більше 8500 калорій і за калорійністю ядра волоських горіхів удвічі[4] перевищують пшеничний хліб вищого ґатунку.

Бразильські горіхи — найкраще джерело селену (антиоксиданту, який гальмує процеси старіння).[3] Потрібно споживати всього один-два бразильських горіха на день, щоб задовольнити добову потребу в селені.[3]

Чурчхела — кавказький смаколик з нанизаних на нитку горіхів у згущеному сиропі з фруктового (переважно виноградного) соку. Див. також: Гозинаки

Декілька епідеміологічних досліджень показали, що люди, які регулярно вживають горіхи, менш схильні до коронарної серцевої недостатності[5]. Вперше до горіхів звернулися як до захисту проти цієї хвороби у 1993 році[6]. Згодом багато клінічних досліджень виявили, що споживання різноманітних горіхів, зокрема таких як мигдаль та волоський горіх, можуть знизити рівень холестеролу.

Ґатунки горіхів у шкаралупі[ред. | ред. код]

За якістю горіхи поділяють на ґатунки: фундук і волоські — на вищий, 1-й і 2-й; ліщину — на 1-й і 2-й; мигдаль — на вищий і 1-й.

Горіхи вищого і 1-го ґатунків повинні бути цілими, звільненими від зовнішньої оболонки, стиглими, чистими, з рівномірним забарвленням шкаралупи. Ядра вкриті шкіркою різних відтінків від світло-коричневого до коричневого кольору, на зламі — від білого до кремового, без сторонніх запахів і присмаків.

У 2-го ґатунку допускаються горіхи різних помологічних сортів, різноманітні за формою, розмірами і кольором.[7]

Ґатунки очищених горіхів[ред. | ред. код]

Ядра фундука і волоського горіха поділяють на вищий і 1-й ґатунки, а солодкого мигдалю — на вищий, 1-й і 2-й ґатунки залежно від маси, кольору, смаку, запаху, наявності сторонніх домішок.[7]

Зберігання горіхів[ред. | ред. код]

Зберігають горіхи при температурі 15 °C і відносній вологості повітря 70 % до 10 днів.[7]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Найдорожчим у світі горіхом є макадамія. Колись макадамія була основним продуктом харчування для австралійських аборигенів, а тепер стала вишуканими і дуже корисними ласощами. Всього два види цих горіхів культивуються (плантації є в Австралії, Бразилії, Південній Африці, на Гаваях і на півдні США). Через складності з розведенням і видобутком делікатесу його виробляють не більше 40 тонн на рік. Вартість одного кілограма макадамії навіть на його історичній батьківщині перевищує 30 доларів.[8].
Волоські горіхи як ялинкові прикраси (загорнуті у «золоту» фольгу)
  • Африканський музичний інструмент ахоко виготовляється з горіхів, прив'язаних до дерев'яної палиці.
  • На східному Поліссі існувало повір'я, що блискавка без грому може випалювати ядра горіхів.
  • Народна прикмета: ожеледь на деревах — защедрять горіхи й садовина.
  • В Україні коровай прикрашають гілочками калини, визолоченими горіхами, золотою мішурою, прикрасами з тіста у вигляді квіток і птахів.[9]
  • В українців в обрядодіях зерно, насіння, колосок — це нове життя, які символізують модель творення з «одного» — «багато», тобто йде розмноження, і реалізується в такій магічній обрядодії, як «обсівання». Обрядодія обсівання і обсипання найновіше практикується у весільній обрядовості: мати молодого, за традицією, обсівала свого сина перемішаним вівсом, горіхами, насінням соняшника, насінням гарбуза та дрібними грішми.[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Іщук Г. П., Шлапак В. П. Горіх чорний (Juglans nigra L.) у лісових культурах Моївського лісництва на Вінничині / Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць — Львів: НЛТУ України. — 2007. — Вип. 17.7. — 300 с. ISSN 1994-7836
  2. а б Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. ISBN 5-88500-055-7
  3. а б в Л. Я. Івашків. Основні принципи оздоровчого харчування // Вісник Львівського інституту економіки і туризму Науковий журнал — 2009. — № 4
  4. Поперечний А. М., Корнійчук В. Г. Цінність горіхової сировини та передумови до процесів її переробки / Обладнання та технології харчових виробництв Збірник наукових праць. — 2009, Вип. 20.
  5. Kelly JH, Sabaté J (2006) Nuts and coronary heart disease: an epidemiological perspective. Br J Nutr 96, S61-S67.
  6. Sabaté J, Fraser GE, Burke K, Knutsen SF, Bennett H, Linsted KD (1993) Effects of walnuts on serum lipid levels and blood pressure in normal men. N Engl J Med 328, 603—607.
  7. а б в Зайцева Г. Т., Горпинко Т. М. Технологія виготовлення борошняних кондитерських виробів: Підруч. для проф.-техн. навч. закладів. — К. : Вікторія. 2002. — 400 с. ISBN 966-95870-6-9
  8. Найдорожчі напої та страви у світі
  9. Сумцов Н. Ф. Символика славянских обрядов: Избранные труды. — М.: Восточ.лит., 1996. — 296 с.
  10. Сорочук Л. Етновияви та особливості семантики архетипу родючості в українській календарній обрядовості // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Секція: Українознавство — 2009. — Вип. 13. ISSN 1728-3817 (загальний)

Література[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]