Маккай (Квінсленд)
Маккай Mackay | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
21°08′28″ пд. ш. 149°11′10″ сх. д. / 21.14111111113878039° пд. ш. 149.1861111111377625° сх. д.Координати: 21°08′28″ пд. ш. 149°11′10″ сх. д. / 21.14111111113878039° пд. ш. 149.1861111111377625° сх. д. | ||||
Країна | Австралія | |||
Регіон | штат Квінсленд | |||
Столиця для | Mackay Regiond[1] (local government area of Queensland) | |||
Засновано | 1875 | |||
Перша згадка | 1860 | |||
Населення | 81,148 | |||
Висота НРМ | 11 м | |||
Водойма | Коралове море | |||
Часовий пояс | UTC+10, літом UTC+11 | |||
GeoNames | 2159220 | |||
OSM | ↑11677563 ·R (Mackay Region, Квінсленд) | |||
Поштові індекси | 4740 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | mackay.qld.gov.au | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Маккай у Вікісховищі |
Маккай (англ. Mackay) – місто на східному узбережжі Квінсленду, Австралія, розташоване за 970 км від Брисбену, на річці Піонер. Маккай називають цукровою столицею Австралії, оскільки тут вирощують більше третини цукрової тростини країни.[2]
Історія[ред. | ред. код]
Одним з найперших європейців, які подорожували через регіон, був капітан Королівського флоту Джеймс Кук. Він досягнув узбережжя Маккаю 1 червня 1770.
Набагато пізніше у ці краї було здійснено декілька експедицій, більшість з яких вартували життя та здоров’я її учасникам. Ще згодом тут почали організовано оселятись переселенці з інших частин континенту.
Географія[ред. | ред. код]
Маккай розташовано на 21 градусі південної широти на берегах річки Піонер.
Клімат[ред. | ред. код]
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — січень із середньою температурою 26.7 °C (80 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 16.7 °С (62 °F).[3]
Клімат Маккая | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 37 | 38 | 32 | 33 | 29 | 28 | 27 | 29 | 32 | 35 | 34 | 39 | 39 |
Середній максимум, °C | 30 | 29 | 28 | 26 | 23 | 21 | 21 | 22 | 25 | 27 | 28 | 30 | 26 |
Середня температура, °C | 26 | 26 | 25 | 23 | 20 | 17 | 16 | 18 | 20 | 23 | 25 | 26 | 22 |
Середній мінімум, °C | 23 | 23 | 22 | 20 | 17 | 13 | 12 | 13 | 16 | 19 | 21 | 22 | 18 |
Абсолютний мінімум, °C | 17 | 17 | 13 | 12 | 7 | 4 | 3 | 5 | 7 | 10 | 15 | 15 | 3 |
Норма опадів, мм | 300 | 310 | 290 | 140 | 110 | 60 | 40 | 20 | 10 | 30 | 80 | 200 | 1660 |
Джерело: Weatherbase |
18 лютого 1958 Маккай вразила сильна повінь, яку викликала потужна злива, що тривала близько доби.[4] Населення міста рятувалось від повені на дахах будинків, їх доправляли до суходолу човнами і пароплавами. Повінь побила всі рекорди країни.[5]
15 лютого 2008 року, майже точно через 50 років від часу останньої великої повені, Маккай знову було спустошено стихією, що зруйнувала близько 200 домівок.[6]
Економіка[ред. | ред. код]
Маккай історично відомий як один з найбільших регіонів сільського господарства (а точніше – цукрової тростини) Австралії. Однак, нещодавно основою місцевої економіки стала гірнича промисловість.
Гірнича промисловість[ред. | ред. код]
Маккай має значні поклади вугілля. Це – найбільший вугільний басейн в Австралії, що включає 34 діючі шахти, що видобувають більше за 100 мільйонів тон щороку. Це становить близько 83 % від усього видобутку вугілля у Квінсленді. Більшість з видобутих копалин використовуються для задоволення внутрішніх потреб держави. Але разом з тим, значна частина сировини йде на експорт. Основними закордонними споживачами місцевого вугілля є Японія та Китай. Хоча вугілля і було знайдено тут ще наприкінці XIX століття, але лише 1971 було здобуто першу сировину у комерційних масштабах.
Цукор[ред. | ред. код]
Маккай широко відомий як «цукрова столиця Австралії», оскільки місто задовольняє більшу частину внутрішніх потреб та експорту країни.
Цукрова промисловість походить корінням з XIX століття. Історично, плантації тростини були маленькими і мали власні заводи, щоб переробляти тростину. Протягом довгих років невеличкі плантації об’єднались у великі зони вирощування тростини. Із багатьох заводів, що існували у Маккаї, протягом XX століття лишилось чотири.[7]
Туристичний бізнес[ред. | ред. код]
У порівнянні з іншими містами Квінсленду туризм у Маккаї все ще розвивається. Разом з тим, місто розташовано неподалік від відомих пам’яток, одна з яких – Великий бар'єрний риф.
За останніми підрахунками щорічно регіон відвідують близько 750,000 місцевих та міжнародних туристів.
Починаючи з 2000 року, у місті з’явилось декілька нових готелів.
Морська промисловість[ред. | ред. код]
Подібно до туризму, морська промисловість також мало розвинена у регіоні, але має значний потенціал. Маккай має чудове місцерозташування, щоб стати визначним центром морської промисловості, що знаходиться на півдорозі між Брисбеном і Кернсом.
У дійсний час порт Маккай – найбільша база у регіоні для обслуговування, ремонту і супутніх послугдля щодо морських суден, особливо яхт високого класу.
Місцеві пам’ятки[ред. | ред. код]
У теперішній час спостерігається стабільне зростання числа туристів, що приїжджають до міста. У зв’язку з цим тут побудовано два інформаційних туристичних центри, де можна зробити запити відносно пам’яток міста, прилеглих територій та й усього регіону.
Фестиваль Мистецтв[ред. | ред. код]
У місті щороку в липні проводиться Фестиваль Мистецтв, що налічує понад 20 років. Це – найбільший регіональний фестиваль у Квінсленді[8]. У рамках фестивалю проводиться представлення різноманітних сортів вина, дегустація сиру, концерти джазової та іншої музики, художні виставки, танцювальні конкурси тощо.
Серце міста[ред. | ред. код]
Центр міста відрізняється своєю унікальною архітектурою, будівлями, що збереглись від початку XX століття. Центр було модернізовано у 1990-ті. Крім того, у самому серці міста встановлено велику кількість бронзових меморіальних дощок і скульптур[9].
Транспорт[ред. | ред. код]
Через Маккай проходять дві основні траси: А1 і 70-те шосе. A1 поєднує місто з Таунсвілем і Кернсом на півночі, а також з Рокгемптоном і Брисбеном на півдні. 70 шосе поєднує Маккай з Клермонтом на південному заході.
Поїзди від Брисбену проходять через Маккай на Таунсвіль і Кернс.
Крім того, місто має аеропорт, у якому чотири авіакомпанії пропонують рейси до Брисбена, Сіднея і Мельбурна, а також місцеві авіасполучення.
Охорона здоров’я та освіта[ред. | ред. код]
У західній частині міста розташовано Базову лікарню, приблизно у 4 км від центра міста. Ця лікарня є основною у центральній частині штату. Ще дві лікарні місцевого значення розташовані у північній частині міста.
Державну освітню галузь міста становлять 11 початкових шкіл і три середніх школи. Приватна система освіти налічує п’ять початкових шкіл, один вторинний коледж, два 12-річних коледжі, один 10-річний коледж. Крім того, у місті є 2 державних коледжі: один 12-річний і один 10-річний.
Університетське містечко Університету Центрального Квінсленду знаходиться у передмісті Оорелі, а місцеве університетське містечко Університету Джеймса Кука знаходиться у південній частині міста.
Самоврядування[ред. | ред. код]
Головним органом управління міста є Регіональна Рада Маккая, сформований у 1869. Мер - полковник Менг.
ЗМІ[ред. | ред. код]
- Seven Місцеві Новини (щотижнева місцева газета новин)
- WIN Місцеві Новини (щотижнева місцева газета новин)
- Hot
- Sea
- MY105
- 4MK
- Zinc
- ABC Тропічна Північ
- 4CRM Радіо Спілки Маккая
Відомі особистості[ред. | ред. код]
- Сенді Бронделло — член національної олімпійської збірної з баскетболу
- Гремі Конорс — співак і поет-пісенник кантрі-музики
- Дені Меллор — австралійський художник
- Нік Фрост — олімпійський плавець
- Кети Фрімен — олімпійська спринтерка
- Джоді Гордон — актриса телебачення і модель
- Беніта Джонсон — олімпійський бігун на довгі дистанції
- Лінда Макензі — член олімпійської збірної з плавання
- Джордж Т. Д. Мур — жокей
- Ніколь Пратт — тенісист
- Сміт Вільям Форгана — Прем'єр-міністр Квінсленду
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Маккей має такі міста-побратими:[10]
- Кайлуа-Кона, Гаваї США з 4 січня 1966
- Мацуура, Японія з 22 липня 1989
- Хоніара, Соломонові Острови з 5 липня 1995
- Яньтай, Китай з 15 листопада 2012[11]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Mackay Region
- ↑ mackayeguide.com. Архів оригіналу за 15 травня 2010. Процитовано 26 червня 2022.
- ↑ Клімат Маккая. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
- ↑ Flood Warning system for the Pioneer River. bom.gov.au (ут) . Архів оригіналу за 26 вересня 2008. Процитовано 9 жовтня 2010.
- ↑ Notes of the Mackay storm of February, 1958 (PDF). bom.gov.au (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 29 червня 2011. Процитовано 9 жовтня 2010.
- ↑ AMSA board 2008 summer book. amsa.gov.au (англ.). Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 9 жовтня 2010.
- ↑ A Short History of Mackay. mackayhistory.org (англ.). Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 9 жовтня 2010.
- ↑ Фестиваль Мистецтв у Маккаї. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 9 жовтня 2010.
- ↑ Цунтр міста Маккай. Архів оригіналу за 22 березня 2009. Процитовано 9 жовтня 2010.
- ↑ Mackay Regional Council- Sister cities [Архівовано 9 жовтня 2010 у Wayback Machine.]. Mackay.qld.gov.au. Процитовано 2011-08-18.
- ↑ Australian Dictionary of Biography. adb.anu.edu.au. Процитовано 3 серпня 2015.[недоступне посилання з квітня 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
- http://queenslandplaces.com.au/mackay [Архівовано 7 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт [Архівовано 30 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.]