Коралове море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коралове море
Coral Sea map.png
Розташування Коралового моря
18° пд. ш. 158° сх. д. / 18° пд. ш. 158° сх. д. / -18; 158
Площа 4791 тис. км²
Найбільша глибина 9140 м
Середня глибина 2394 м
Об'єм 11470 тис. км³
CS: Коралове море у Вікісховищі

Кора́лове мо́ре — море Тихого океану між Австралією і Меланезією. Площа 479,1 млн. км² (з Соломоновим морем), глибина до 9175 м (Бугенвільський жолоб). Підводні вулкани, Великий Бар'єрний Риф.

Порти[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Північна і центральна частини акваторії моря лежить у субекваторіальному кліматичному поясі, південна — в тропічному[1]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літнє-осінній період часто формуються тропічні циклони, зволоження достатнє[2]. На півдні панують тропічні повітряні маси. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони, зволоження достатнє[2].

Геологія[ред. | ред. код]

Котловина Коралового моря сформувалась у періоді між 58 і 48 мільйонів років тому, коли континентальний шельф Квінсленда піднявся, сформувавши Великий Вододільний хребет, а континентальні блоки одночасно зазнали пониження.[3]

Процеси геологічного формування досі тривають, про що свідчить сейсмічна активність. У періоді 1866—2000 рр. вздовж берега Квінсленда та у Кораловому морі було зафіксовано декілька сотень землетрусів маігнітудою від 2 до 6 балів за шкалою Ріхтера.[4] Соломонові острови зазнали великого землетрусу та цунамі у декілька метрів висотою 2 квітня 2007 року; епіцентр землетрусу магнітудою 8,1 балів був у 349 км на північний захід від столиці островів Хоніара, на глибині 10 км.[5] Землетрус супроводжувався більш ніж 44 підземними поштовхами магнітуди 5,0 чи більше. Цунамі вбило принаймні 52 людини та знищило понад 900 будинків.[6]

Море отримало назву за численні коралові утворення. Вони включають Великий бар'єрний риф, що простягається на близько 2000 км вздовж північно-східного берега Австралії та включаю приблизно 2 900 окремих рифів[7] та 1000 островів.[8] Найбільшими атоллами Коралового моря є острови Честерфілд[en] та риф Ліху[en]. Море було важливим джерелом коралів для Великого бар'єрного рифу, як під час його формування, так і після зниження рівня моря.[9]

Гідрологія[ред. | ред. код]

Термальний профіль Східно-Австралійської течії

Основні течії Коралового моря утворюють круговорот проти годинникової стрілки, який включає Східно-Австралійську течію. Вона переносить теплі малопоживні води Коралового моря вниз вздовж східного узбережжя Австралії до прохолодних вод Тасманового моря. Течія є найсильнішою вздовж узбережжя і переносить 30 млн. м3/с води по потоку шириною до 100 км і глибиною до 500 м. Течія найбільш потужна у лютому, і найменш - у серпні.[10]

Основною рікою, яка впадає в море є Бердекін, чия дельта розташована на південний схід від міста Таунсвілл. Через сезонні та річна варіації у кількості циклонів та опадів (типово між 200 і 1600 мм/рік) її річний скид може змінюватись більш ніж у 10 разів за два послідовні роки. Зокрема у періоді 1920—1999 рр., середній потік води поблизу дельти становив менш 1000 м3/с у 1923, 1931, 1939, 1969, 1982, 1985, 1987, 1993 і 1995 роках, більше 25 000 м3/с у 1927, 1940, 1946, 1950, 1951, 1959, 1968, 1972, 1974 і 1991 роках, та досяг бл. 40 000 м3/с у 1946 р.[11] Ця нерегулярність має наслідком флуктуації складу морської води поблизу дельти.

Поверхнева температура води моря змінюється на півдні моря від 19 °C у серпні до 24 °C у лютому. На півночі вона цілий рік стабільна на рівні 27–28 °С. Солоність води становить 34.5–35.5 ‰ (часток на тисячу).[12] Вода переважно дуже прозора, видимість становить до 30 метрів вглиб поблизу коралових рифів.[7]

Біологія[ред. | ред. код]

Акваторія моря поділяється на ряд морських екорегіонів центральної індо-тихоокеанської зоогеографічної провінції: затока Папуа, Торресова протока, Великий Бар'єрний риф і власне Коралове море[13]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  2. а б (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  3. Hopley, p. 19
  4. Hopley, pp. 33–34
  5. «Solomon Islands earthquake and tsunami», Breaking Legal News — International, 4 March 2007
  6. «Aid reaches tsunami-hit Solomons», BBC News, 2007-04-03
  7. а б Great Barrier Reef, Encyclopædia Britannica on-line
  8. Hopley, pp. 1, 26
  9. Hopley, p. 27
  10. East Australian Current, NASA
  11. Susan B. Marriott, Jan Alexander Floodplains: interdisciplinary approaches, Geological Society, 1999 ISBN 1-86239-050-9 p. 31
  12. Коралове море, Велика радянська енциклопедія (рос.)
  13. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  14. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]